Марш до річниці СС "Галичина": ОП чекає від Кличка пояснень
Олександр Голубов
1 травня 2021 р.
У Офісі президента України очікують від мера Києва пояснень обставин проведення маршу з нагоди 78-річчя дивізії СС "Галичина". Тим часом поліція склала адмінпротокол на одного з учасників.
Марш на честь річниці заснування дивізії СС "Галичина" у КиєвіФото: Efrem Lukatsky/AP/picture alliance
Реклама
Офіс президента (ОП) України очікує від мера Києва Віталія Кличка пояснень усіх обставин проведення маршу з нагоди річниці заснування дивізії СС "Галичина", що пройшов у столиці країни 28 квітня. Про це йдеться у повідомленні пресслужби ОП, опублікованому на сайті президента ввечері п'ятниці, 30 квітня. Влада будь-якого "цивілізованого міста" не має миритися із тим, що організатори подібних акцій можуть ввести в оману правоохоронців і керівників міста щодо своїх істинних цілей, йдеться у повідомленні.
"Офіс президента очікує від голови Київської міської державної адміністрації проведення перевірки системи узгодження масових акцій в столиці і повного звіту перед громадою Києва про те, чому стало можливим проведення цього так званого маршу", - наголосили у пресслужбі.
"У зв'язку з тим, що в Києві відбувся так званий марш до дня створення нацистами дивізії СС "Галичина" під час Другої світової війни, вважаємо за необхідне зазначити, що мала чисельність учасників і маніпуляції організаторів з подачею заявки на проведення акції не можуть бути підставою для того, щоб навіть пробувати виправдати цю ситуацію", - зазначається у повідомленні.
В ОП також заявили про засудження будь-яких проявів пропаганди тоталітарних режимів, зокрема націонал-соціалістичного, і спроби переглянути правду про Другу світову війну. "Не було і не могло бути жодного українського інтересу в тому, що нацисти намагалися використовувати людей на захоплених територіях заради своїх цілей", - додають у пресслужбі президента.
Також у ОП заявили, що очікують від Національної поліції та МВС притягнення до відповідальності порушників законодавства щодо заборони пропаганди тоталітарних режимів в Україні. "Правоохоронці мають для цього всі можливості", - йдеться у повідомленні.
Реклама
У поліції склали адмінпротокол на одного з учасників
Вранці в суботу, 1 травня, у відділі комунікації Національної поліції Києва повідомили, що правоохоронці склали адміністративний протокол на чоловіка, який брав участь у марші з нагоди створення дивізії СС "Галичина" в Києві, - його звинувачують у дрібному хуліганстві.
Причиною складення протоколу стало використання цією особою нацистського привітання після акції, зазначають у поліції. Окрім того слідчі розпочали кримінальне провадження за статтею, що передбачає відповідальність за виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів.
Марш засуджують у Німеччині та Ізраїлі
28 квітня у Києві кілька сотень активістів провели марш, присвячений річниці створення дивізії військ СС "Галичина" в період Другої світової війни. Її було сформовано у Львові у 1943 році переважно з добровольців.
Цю акцію вже засудили у Німеччині та Ізраїлі. Посолка ФРН Анка Фельдгузен (Anka Feldhusen) заявила про неприпустимість асоціювання з підрозділами, які брали участь у військових злочинах. А в ізраїльському МЗС заявили про засудження "прославлення нацистських колабораціоністів" і висловили сподівання, що український уряд однозначно засудить усі подібні явища та не допустить їхнього повторення.
Незабуті жертви Голокосту: фоторепортаж з Бабиного Яру
У Києві на території Бабиного Яру проходить виставка робіт німецько-італійського фотографа Луїджі Тоскано "Проти забуття", приурочена до 75-х роковин трагедії. На ній представлені портрети людей, які пережили Голокост.
Фото: DW/A. Magazowa
Незабуті жертви Голокосту
У ці дні в Україні згадують жертв трагедії, яка сталася 75 років тому в Києві на території Бабиного Яру. 29-30 вересня 1941 нацисти розстріляли тут 33 771 єврея. Однак точне число убитих в Бабиному Яру досі невідомо, оскільки під час масових розстрілів не враховувалися діти віком до трьох років. На цьому фото - один з портретів, представлених на виставці.
Фото: DW/A. Magazowa
Дедалі менше свідків
Загалом, відповідно до джерел, в урочищі Бабин Яр було розстріляно від 100 до 200 тисяч осіб: радянських військовополонених, підпільників, душевнохворих, євреїв, ромів, караїмів, дітей. Десятки років радянська пропаганда замовчувала масштаби трагедії Бабиного Яру. Врятуватися від смерті в Бабиному Яру зуміли 29 осіб. Але з кожним днем число свідків тієї трагедії стрімко зменшується.
Фото: DW/A. Magazowa
Проти забуття
Фотовиставка Луїджі Тоскано називається "Проти забуття". У Києві представлено 50 з 200 портретів людей, яким вдалося пережити Голокост. Тоскано зустрічався зі своїми героями передусім у Німеччині, Україні, в Ізраїлі, РФ, США. На цьому фото - момент установки експонатів на одній з алей Бабиного Яру.
Фото: DW/A. Magazowa
DW/A. Magazowa
Життя і долі
Широкоформатні (1,8 х 3 метри) фото розміщені уздовж двох головних алей державного історико-культурного заповідника "Бабин Яр". В одній частині представлені портрети українських жертв Голокосту - євреїв і так званих "остарбайтерів". По інший бік - жертви Голокосту з інших країн.
Фото: DW/A. Magazowa
Луїджі Тоскано і його виставка
Німецько-італійський фотограф Луїджі Тоскано виріс в родині заробітчан. В юності йому довелося працювати покрівельником, охоронцем, мити вікна. Луїджі каже, що складні ситуації надихнули його стати фотографом. Самостійно засвоївши мистецтво фотографії, він почав розповідати про людські долі за допомогою фото. "Проти забуття" - один з його наймасштабніших проектів.
Фото: DW/A. Magazowa
Трагедія Бабиного Яру
Восени 2015 року фотовиставка була вперше презентована в будівлі Старої пожежної вежі в Маннгаймі. Портрети були виставлені у вікнах будівлі. Після Бабиного Яру в Києві виставка відправиться до Дніпра та Львова. "Тут, в епіцентрі трагедії 20-го століття, виставка Луїджі Тоскано тримає живою пам'яттю про минуле, яке нам не дозволено забути", - зазначив глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр.
Масові розстріли 29-30 вересня 1941 року в Бабиному Яру - жахлива трагедія. Тільки за офіційними даними, за дві ночі було знищено понад 30 тисяч євреїв, серед яких було багато дітей. "Емоційно мені було дуже складно працювати над цією виставкою, - розповідає фотограф Тоскано. - За кожною фотографією - ціле людське життя. Ніхто не повинен бути забутий".
Фото: DW/A. Magazowa
Щоб жити
Здзіслав Звінярскі народився у Варшаві в 1926 році. Після варшавського повстання в 1944 році його заарештували і відправили до концтабору Дахау. Він пережив марш смерті. Потім Звінярскі був в концтаборах Маннгайм-Зандхофен, Кохендорф і Нацвейлере-Штрутгоф. В останньому він перебував до закриття табору в березні 1945 року. Це фото було зроблено незадовго до його смерті у вересні 2014 року.
Фото: DW/A. Magazowa
Живі свідки
Василь Михайлівський - один з київських героїв фотовиставки Луїджі Тоскано. Наприкінці вересня 1941 року Михайлівського від розстрілу в Бабиному Яру врятувала його няня, показавши свій паспорт, де було вканзано, що вона - українка. Це вже третє ім'я чоловіка. До окупації його звали Цезарем Кацем, няня назвала його Василем і дала своє прізвище - Фомін. Михайлівським він став в прийомній родині.
Фото: DW/A. Magazowa
Культура пам'яті
"Особливо мені запам'яталися слова однієї з героїнь, - згадує Тоскано. - Це була Сюзан Черняк. Вона сказала, що, якщо люди забувають своє минуле, то вони заслуговують його повторення". Сюзан Черняк народилася у Відні в 1922 році. У 20 років її разом з матір'ю відправили в Терезієнштадт. У 1943 вони виявилися в Освенцімі. Через два роки - концтабір Равенсбрюк. Сюзан пережила і марш смерті.
Фото: DW/A. Magazowa
Кожен четвертий
Створення єдиного меморіального комплексу трагедії Бабиного Яру для України досі залишається проблемою. Це ж стосується і створення єдиного освітнього циклу, який був би присвячений Голокосту на території України. Історик Борис Забарко стверджує, що кожен четвертий український єврей став жертвою Голокосту.
Фото: DW/A. Magazowa
Не можна вбити пам'ять
Активно над створенням меморіального комплексу почали працювати лише в останні роки. На сьогоднішній день на території державного культурно-історичного заповідника "Бабин Яр" проведено реставраційні роботи, встановлено освітлення, лавки, облагороджені зелені зони. З'явилися і пам'ятники жертвам розстрілів у Бабиному Яру.
Фото: DW/A. Magazowa
Кибитка ромів
Першим жертвам трагедії в Бабиному Яру, ромам, окремий пам'ятник був встановлений лише у вересні 2016 року. У вересні 1941 року в урочищі розстріляли 5 циганських таборів.
