Позбавлення Росією українських військовополонених з колишньогополку "Азов" (нині бригада Національної гвардії України. - Ред.) права на справедливий суд є воєнним злочином, заявляють українські правозахисники та шукають способи вплинути на Росію. DW поговорила з главою Центру громадянських свобод, правозахисницею, лауреаткою Нобелівської премії миру Олександрою Матвійчук.

DW: Пані Матвійчук, 14 червня Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону почав слухати справу стосовно 22 українських військовослужбовців із  "Азова". Серед підсудних - восьмеро жінок. Їх звинувачують у терористичній діяльності про Росії. Про цю кримінальну справу не повідомлялося раніше - і раптом уже судовий процес, причому під телекамери. Як це розуміти? Наскільки законним є такий суд над українськими військовополоненими відповідно до норм міжнародного правосуддя?

Олександра Матвійчук: Сам суд над військовослужбовцями за їхню участь у бойових діях є воєнними злочином відповідно до статті 130 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 1949 року та статті 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду від 1998 року. Таким чином Російська Федерація порушує привілей комбатанта і вчиняє воєнний злочин у вигляді позбавлення військовополоненого права на справедливий суд.

Читайте також: "Путін зупиниться лише тоді, коли його зупинять" - нобелівська лауреатка Матвійчук 

Що це за привілей комбатанта? Розкажіть детальніше?

Військовослужбовці користуються привілеєм, який захищає їх від кримінального переслідування з боку іншої сторони міжнародного збройного конфлікту за саму участь у воєнних діях. Тобто військовослужбовців можна піддавати суду тільки за вчинення воєнних злочинів. Як дзеркальний приклад, Україна перший суд після початку повномасштабної війни Росії  провела над російським військовослужбовцем Вадимом Шишимаріним. Україна йому інкримінувала умисне вбивство цивільного 62-річного Олександра Шеліпова біля власного подвір'я. Але в даному разі на судилищі Росія інкримінує українським військовим з "Азова" причетність до терористичної організації та у діях, спрямованих на захоплення російської влади. Тобто їх фактично переслідують за участь у бойових діях і порушують привілей комбатанта.

З цього обвинувачення випливає, що РФ розглядає Національну гвардію і всі Збройні сили України як терористичні організації. А саме обвинувачення у тому, що вони вчиняють дії, спрямовані на захоплення влади, означає, що РФ розглядає тимчасово окуповану українську територію як частину Росії. Вона відкрито судить українських військовослужбовців, бо вони виконували свій конституційний обов'язок і захищали Україну, людей та їхній демократичний вибір.

Читайте також: Статисти чи професіонали? Чому українські адвокати захищають полонених росіян

Не всі ті, кого вдалося побачити у залі російського суду, є військовослужбовцями. Як це розуміти, що всі вони проходять по одній справі?

Так, там є цивільні. Щонайменше двоє з тих, хто був на суді, це цивільні, у яких на момент повномасштабного вторгнення закінчилася дія контракту, і вони не несли службу, але їх взяли у полон. Тому вони не можуть вважатися військовослужбовцями. У міжнародному гуманітарному праві дуже вузький перелік підстав, який дає можливість державі-окупанту затримувати цивільних осіб і тримати цих людей такий довгий час, аби з'ясувати, чи становлять вони небезпеку. І це також є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права. Але ми маємо справу з країною, яка поводиться як варвар та ігнорує всі цивілізаційній норми.

Читайте також: Як цивільні опинились у російському полоні і як їх звільнити

Чому, на вашу думку, саме зараз почався це суд над військовополоненими  "Азова"?

Війна, яку веде Росія, має різні виміри. Один з них - інформаційний. Він має внутрішніх і зовнішніх споживачів. Для РФ критично важливо постійно підтримувати цей імідж "справедливої війни", як вони називають свою "спеціальну воєнну операцію". А для цього, формуючи образ ворога, треба періодично показувати українців як терористів, як воєнних злочинців. І орієнтуючись на російського споживача, я переконана, російська пропаганда витягне все, що може, з цього судилища над "азовцями".

Так само є зовнішній споживач. Це країни, які далекі від контексту, з якими Росія дуже багато працює, побудувала цілі інформаційні мережі в Латинській Америці, в країнах Африки і може теж використовувати цей суд для поширення російських наративів. Ще одна інформаційна ціль - українці. Зараз іде контрнаступ і те, що це судилище почалося саме зараз, і те, що азовці за наказом вийшли з "Азовсталі" і здалися в полон, може бути використане для інформаційно-психологічної спецоперації в Україні.

Читайте також: "Ми не планували вижити": героїчна оборона Маріуполя

Зараз судять 22-х азовців, але в полоні набагато більше людей, включаючи військовослужбовців. То подібні "показові" суди будуть іще?

Такі суди вже були, але вони були поодинокі, які не привертали таку медійну увагу, але ми як правозахисники їх моніторили, відстежували долю цих людей. Один з останніх одиночних судів відбувся у квітні цього року над військовослужбовцем Нацгвардії з бригади "Азов", і він отримав 15 років російської колонії. Все це дуже зрежисовано і залежить від політичних рішень. Вся ця так звана правова машина обслуговує чинний режим в Кремлі.

Після отримання строків в РФ ці військовослужбовці продовжують перебувати в ув'язнені чи їх обмінюють?

Після отримання вироків чи апеляційних рішень російських судів відкривається вікно для обмінів. Але у Росії у полоні знаходиться величезна кількість людей - як військових, так і цивільних, тому складно сказати, хто і коли з них повернеться додому. Україна має докладати всіх зусиль, аби повернути цих людей.

Читайте також: Їхня доля невідома: як в Україні шукають безвісти зниклих воїнів ЗСУ

Ви спілкуєтеся з рідними полонених. Хто здебільшого ці люди, які опинилися в російському полоні, чи є до них доступ?

Ми у контакті з рідними, але не з усіма. Ми тісно працюємо з російськими незалежними правозахисниками, адвокатами. Зрозуміло, що в Росії рішення суду визначене заздалегідь, але доступ незалежного адвоката є надзвичайно важливою річчю, оскільки це зв'язок із зовнішнім світом, бодай якась можливість вплинути на ситуацію щодо нелюдських жахливих умов утримання і поводження з людьми, а також доступ до матеріалів, які у майбутньому стануть підґрунтям для розгляду і обвинувачення проти російських воєнних злочинців як в національних, так і міжнародних судах.

У цій справі "азовців", яка розпочалася 14 червня, є кілька незалежних адвокатів, з якими ми співпрацювали раніше ще по справах українських політичних в'язнів.

Окрім справ з "азовцями" кому ще ви допомагаєте у російському полоні?

У нашій базі даних є інформація про понад 900 випадків полону. Це тільки цивільні. Частина з них була звільнена. Є також база кейсів військовослужбовців. Таких людей у полоні дуже багато. Коли йдеться про такі масштаби, то ми намагаємо допомогти системно. Не тільки тим, хто до нас звернувся, і ми шукаємо для них російських незалежних адвокатів, допомагаємо через російських правозахисників встановити їхнє місцезнаходження, якось полегшити їм перебування у російських в'язницях, а й загалом системно вирішити проблему. Скажу метафорично, зараз щодня "пожежі", тому потрібно лагодити несправну проводку. Треба шукати нові креативні стратегії, як звільняти людей, коли в Росії право не працює, а публічність через неймінг і шеймінг на неї не діє як раніше.

Що саме це за креатив? Він вже дає результати?

Поки триває підготовча робота. Ми нещодавно були на зустрічі з Папою Римським та нобелівськими лауреатами, і там це питання обговорювали. Я сподіваюся, що найближчим часом я вже можу публічно сказати те, до чого ми з колегами, нобелівськими лауреатами, дійшли.

Втім, є речі на які Україна не може впливати, а є, які може змінити. Одна з них - комунікація з рідними полонених. Це ненормально, що вони мають звертатися одночасно в кілька органів влади, обдзвонювати кожен орган, бо у кожного своя інформаційна база. Зараз ми співпрацюємо з національним координаційним штабом, як саме змінити державну політику, щоб вона стала більш людяною до родин полонених.

Росія ігнорує всі міжнародні правила. Як бути у цій ситуації, як притягнути її до відповідальності, як допомогти полоненим українцям?

Ми опинилося в ситуації, коли право не працює, але я вірю, що це тимчасово. Тому важливо збирати і фіксувати усі факти вчинення воєнних злочинів РФ і звертатися до відповідних міжнародних органів з вимогою виконати дії в рамках їхніх мандатів та притягнути Росію до відповідальності. Зокрема, наш Центр громадянських свобод опублікував відкрите звернення, у якому ми закликаємо Міжнародний комітет Червоного Хреста та інші міжнародні організації використати увесь сій вплив, щоб зупинити це судилище над українськими військовополоненими, а Міжнародний кримінальний суд вивчити цю справу і взяти до розгляду цей воєнний злочин. Також мова йде і про ООН, адже представництво Верховного комісара з прав людини досі має свій офіс у Москві, і це теж потрапляє під їхній мандат.