Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) приєднався до голосів членів правлячого консервативного блоку ХДС/ХСС, які вимагають зменшити потік молодих українських чоловіків. Під час телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським він попросив його "забезпечити, щоб особливо молоді чоловіки з України не прибували до Німеччини у великих кількостях, у дедалі більших кількостях", сказав канцлер, виступаючи в Берліні у четвер, 13 листопада. За його словами, вони мають нести службу вдома, "там вони потрібні".

Консерватори за обмеження, а СДПН?

Першим зі схожими закликами виступив прем'єр-міністр Баварії, голова Християнсько-соціального союзу Маркус Зедер (Markus Söder). В інтерв'ю виданню Bild наприкінці жовтня Зедер зажадав від Євросоюзу та уряду в Берліні чинити тиск на Київ з метою "регулювати і суттєво обмежити" потік молодих чоловіків, які прибувають до країни як біженці від війни Росії проти України. Його аргумент тоді підхопив генеральний секретар Християнсько-демократичного союзу Карстен Ліннеман (Carsten Linnemann). "Українські солдати потрібні, щоб захищати їхню країну", - сказав Ліннеманн виданню Stern.

Приводом стало різке збільшення числа українців, які приїхали до Німеччини від кінця серпня, коли чоловікам від 18 до 22 років дозволили виїжджати з країни. За даними федерального міністерства внутрішніх справ на кінець жовтня, кількість тих, хто щотижня прибув у цій віковій групі, зросла з 19 у середині серпня до 1400-1800. Загалом у Німеччині проживає понад 1,2 млн біженців з України. Це трохи більше чверті від загальної кількості тих, хто отримав захист у Євросоюзі. 

Наскільки позиція консерваторів відбиває думку всієї коаліції - сказати важко. Соціал-демократи публічно про це не висловлювалися. Ральф Штеґнер (Ralf Stegner), депутат Бундестагу від СДПН, у розмові з DW сказав, що стримано ставиться до заклику канцлера. "Все, що я можу сказати, і це найголовніше - щоб ми всі зробили свій внесок у якнайшвидше припинення цієї війни. І мені це здається важливіше, ніж зациклюватися на обмеженні міграції, яке, я б сказав, часто служить лише фоном для подібних ініціатив, - каже Штеґнер. - Ми повинні справедливо поводитися з тими, хто до нас приїжджає, наприклад, біженців від війни." 

Що стоїть за словами Мерца

Проголошений урядом курс на обмеження міграції - одна з причин звернення Мерца до Зеленського, вважає експерт Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) Штефан Майстер (Stefan Meister). За його словами, канцлер має змішану мотивацію - і стурбованість тим, що їдуть чоловіки, які необхідні Україні, і прагнення виконати передвиборчі обіцянки. Це стосується не лише українців. 

Майстер зазначив, що це частина великої дискусії про те, що у Німеччині "надто багато біженців", які прибули за останні 10 років, і державні структури на різних рівнях із цим "не справляються". Політолог вважає слова канцлера "формою популізму" та вказує на те, що тему міграції використовує й ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН), головний політичний конкурент ХДС/ХСС.

У цьому ж контексті експерти трактують і прописаний з ініціативи консерваторів у коаліційному договорі пункт про те, що українські біженці, які прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року, не отримуватимуть соціальну допомогу (Bürgergeld) на рівні німецьких безробітних. Виплати для них прирівняють до допомоги для прохачів притулку, це приблизно на 100 євро на місяць менше. Формальне рішення очікується найближчим часом.

"Мерц правий, - вважає німецький політолог і публіцист Вінфрід Шнайдер-Детерс (Winfried Schneider-Deters), який живе в Україні та Німеччині. - Гротескно, що канцлеру Німеччини доводиться нагадувати українському президенту, що молоді українці "потрібні" Україні - до початку відновлення, звичайно, в якості солдатів".

Чи може Німеччина обмежити в'їзд для українців

Прохання Мерца також пов'язане з тим, що Німеччина не може сама обмежити в'їзд українців до країни, вважає Штефан Майстер. Він нагадує, що вони мають право 90 днів на рік перебувати на території ЄС без віз. Крім того, після початку масштабної війни РФ Європа надала всім українцям тимчасовий захист із правом на роботу, цю норму було продовжено до березня 2027 року. Майстер вважає, що нинішній наплив може бути серед іншого сезонним: "Взимку приїжджає більше людей, а навесні деякі з них знову їдуть".

Майстер та Шнайдер-Детерс сумніваються, що Зеленський піде назустріч канцлеру. "Це буде дуже непопулярним рішенням в Україні", - вважає Майстер. У свою чергу політолог із DGAP пояснює серпневе рішення президента України відкрити кордон для молодих чоловіків серед іншого тим, що, як він вважає, влада в Києві частково не контролювала ситуацію, і люди "знаходили можливості" залишити країну. За його словами, Європа та Німеччина могли б зі свого боку збільшити постачання зброї, щоб допомогти Україні вирішити проблему нестачі військових. 

Що думають про нову хвилю міграції українці у Німеччині

Про це говорить і Ірина Шулікіна, виконавча директорка й голова організації українців "Віче" в Берліні. "Україні потрібні люди, але нам також потрібна зброя, і критично важливо, щоб європейські країни, включно з Німеччиною, нарешті припинили фінансувати російську війну, купуючи її нафту та газ", - сказала Шулікіна кореспондентові DW.

"Важливо також розуміти, про кого йдеться. У Німеччині молодь 18 - 22 років - це хлопці, які щойно закінчили школу; за них батьки часто все ще платять страхування, вони отримують виплати (Kindergeld, щомісячна допомога на дітей, можуть виплачуватись до 25-річного віку. - Ред.)… А ці самі діти раптом перестають бути дітьми, якщо вони з України? Їхнє свідоме життя - 11 років війни, останні 4 - повномасштабного вторгнення".

Українська активістка в Берліні не згодна з тими, хто вважає, що молоді українці залишаться за кордоном назавжди: "Це маніпуляція. Багато хто повертається, багато хто планує повернутися, багато хто навчається, щоб бути корисним своїй країні в майбутньому. Заяви, які зводять проблему до тиску на українських дітей, не тільки некоректні, а й лицемірні".

Публіцист Вінфрід Шнайдер-Детерс налаштований скептично. Він вважає, що більшість молоді не повернеться на батьківщину, щоб відновлювати Україну після війни. Політолог зазначив, що багато хто хотів виїхати і до масштабного вторгнення РФ.

Більше половини українців хочуть залишитися в Німеччині

Опубліковане в жовтні 2025 року дослідження мюнхенського Інституту економічних досліджень Ifo показало, що кожен другий біженець з України готовий повернутись, але за певних умов - у разі відновлення кордонів 1991 року, гарантій безпеки шляхом вступу до НАТО та перспективи вступу до ЄС. Для дослідження опитали українців у 30 європейських країнах.

Окремо по Німеччині кількість охочих залишитися є вищою - 59 відсотків тих, хто переїхав у перші місяці війни, та 69 відсотків тих, хто приїхав пізніше. Це результати опитування, проведеного на замовлення Федерального відомства з питань міграції та біженців (BAMF) у 2023 та 2024 роках. Точна кількість українців, які повернулися на батьківщину, невідома. За різними оцінками, від 300 тисяч до 400 тисяч тих, хто від 2022 року побував у Німеччині як біженець, повернулися чи переїхали до іншої країни.