Візит канцлерки ФРН Анґели Меркель (Angela Merkel) до Києва, який відбувся 22 серпня, тривав один день і не мав визначеного статусу. Український політикум чекав на нього зі змішаними почуттями. З одного боку, приїзд Меркель, яка наприкінці вересня завершить своє 16-річне перебування на посаді федерального канцлера, у переддень відзначення 30-річчя незалежності України мав символічно-сентиментальне забарвлення. Проте, з іншого боку, цей візит містив ознаки прагматичної "човникової" дипломатії, у якій Меркель взяла на себе складну роль посередника між Москвою та Києвом.

Адже її приїзд в українську столицю відбувся одразу ж після переговорів у Кремлі. Хоча ці два візити формально розділяв один день, і у Київ федеральна канцлерка прилетіла з Берліна, а не з Москви. Проте попри ці дипломатичні тонкощі, покликані продемонструвати паритетність німецької зовнішньої політики, мало хто сумнівався: у Київ Меркель прибула, щоб озвучити українському керівництву домовленості, про які йшлося під час її переговорів з президентом РФ Володимиром Путіним, пов'язані, зокрема із запуском суперечливого газогону "Північний потік-2" та з розблокуванням мирного врегулювання на Донбасі.

Складні переговори

Візит очільниці німецького уряду почався зі скандалу ще до того, як її літак приземлився в київському аеропорту "Бориспіль". Мер української столиці Віталій Кличко поскаржився у соцмережах на те, що представники державної охорони у залі офіційних делегацій аеропорту не пустили його на церемонію зустрічі Меркель. Охорона мотивувала це тим, що прізвища Кличка "немає у списку". На відео, розміщеному у соціальних мережах, Кличко заявив, що українське МЗС зумисне порушило протокол, бо "отримало команду".

Читайте також: Меркель і Путін обговорили Україну, Навального і Афганістан

Церемонія зустрічі високої гості в аеропорту тривала недовго. Після неї кортеж федеральної канцлерки швидко і безперешкодно добрався до меморіалу Вічної Слави у центрі Києва, де Меркель поклала вінок до Могили невідомого солдата, а також вшанувала пам'ять загиблих під час Революції гідності 2014 року на Майдані Незалежності.

Наступним пунктом програми візиту стали переговори федеральної канцлерки та президента України Володимира Зеленського у форматі віч-на-віч, які пройшли у нещодавно відреставрованому Маріїнському палаці. Перемовини двох лідерів тривали близько години. Якщо врахувати час на синхронний переклад, то безпосереднє спілкування Меркель та Зеленського тривало не більше сорока хвилин. Перед журналістами вони з'явилися не в дуже доброму гуморі: президент Зеленський виглядав стомленим і не посміхався, а колір світло-персикового жакету канцлерки Меркель помітно контрастував з її серйозним зосередженим виразом обличчя.

Перспективи на газовий транзит і "гарантії" для Києва

У своїй заяві очільниця німецького уряду повідомила, що під час переговорів у Москві "говорила, що ми хочемо якнайшвидшого продовження договору" між Україною та Росією про транзит газу, дія якого завершується у 2024 році. Але при цьому вона не озвучила, яку ж відповідь з приводу цього їй дав російський президент. "Ми єдині з американською стороною у тому, що газ не можна використовувати як зброю. Є великі занепокоєння з приводу цього, які я сприймаю серйозно", - заявила Меркель, наголосивши, що Берлін у рамках ЄС виступатиме за санкції проти Росії у разі, якщо "трубопровід буде використаний як зброя". 

У відповідь президент Зеленський зауважив, що найбільші ризики від запуску "Північного потоку-2" нестиме саме Україна. "Ми справді обговорили з пані канцлеркою питання щодо продовження договору про транзит газу після 2024 року, але поки що це дуже загальні речі. Я хотів би зрозуміти, що може отримати і що може втрати Україна після 2024 року, і хто дає Україні конкретні гарантії", - заявив Зеленський. Він нагадав, що у зв'язку із запуском "Північного потоку-2" Київ вже ініціював проведення консультацій з Єврокомісією та урядом ФРН у рамках Угоди про асоціацію України з ЄС. 

Гострі запитання і орден на прощання

Щодо мирного врегулювання на Донбасі, то, вочевидь, візит Меркель до Москви не зміг розблокувати мінський процес. Принаймні під час пресконференції у Києві вона лише заявила, що "питання реалізації мінських домовленостей мають структурний характер". "Росія є учасником цього конфлікту і тому Україна робить правильно, коли відмовляється вести перемовини з представниками сепаратистів", - сказала вона. Канцлерка також констатувала, що мирне врегулювання у "нормандському форматі" "не рухається уперед так, як цього хотілося б". І відзначила, що зустріч лідерів країн "нормандського формату" можлива, "якщо ми зможемо розробити хороший порядок денний".

Неприємним виявилося для Анґели Меркель останнє запитання під час пресконференції про те, чи є її рішення не брати участі у саміті "Кримської платформи", який відкривається у Києві у понеділок, 23 серпня, "бажанням догодити Росії". "Ні, це не так. Я чітко сказала, що ми вважаємо анексію Криму порушенням міжнародного права", - заявила Меркель, додавши, що її приїзд до Києва від самого початку планував як "прощальний двосторонній візит". Вона також нагадала, що ФРН на саміті "Кримської платформи" представлятиме міністр економіки і енергетики Петер Альтмаєр (Peter Altmaier), а не глава зовнішньополітичного відомства Гайко Маас (Heiko Maas), як планувалося раніше. Але ця зміна представництва пов'язана з подіями в Афганістані, а не з відносинами Берліна та Москви, запевнила Меркель.

Читайте також: Кримська платформа: чи може Київ повернути Крим після семи років анексії

Спілкування німецького та українського лідерів продовжилося і після пресконфренції, під час спільного обіду, а згодом і під час перемовин у розширеному форматі за участю делегацій обох країн. Напруга від непростих переговорів послабла під час церемонії вручення Анґелі Меркель ордену "Свободи", яким її нагородив президент Зеленський. Ця державна нагорода вручається за особливі заслуги у ствердженні суверенітету та незалежності України, розвиток демократії, відстоюванні прав і свобод людини. Це - вищий орден України, яким можуть бути нагороджені іноземці.

"Для Меркель важлива підтримка України"

Попри деякі гострі кути візиту федеральної канцлерки, українські експерти оцінюють його позитивно. "Приїзд до Києва, непоодинокі згадки про Україну в ході розмови з російським президентом напередодні, згадка про "Кримську платформу" свідчать: підтримка Німеччиною України для Меркель важлива і з точки зору посилення Євросоюзу та стабілізації його прикордоння, і з точки зору демонстрації відданості принципу недоторканості українських кордонів", - вважає експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук.

Він вказує на те, що "Меркель прагне реанімувати "нормандський формат" і відверто називає Росію учасником конфлікту. При цьому спірним моментом справді є "Північний потік-2", визнає Герасимчук. Проте він вказує на те, що в умовах внутрішньополітичного тиску та ризиків, "Меркель зробила чимало для того, щоб врахувати й український інтерес у цьому питанні та віднайти прийнятну для Києва, Берліна та Вашингтона формулу".

Читайте також: Порушення прав людини в анексованому Криму: вихід є?

Щодо рішення Меркель не брати участі у саміті "Кримської платформи", яке, як кажуть дипломатичні джерела, ухвалювалося в останні дні до візиту, то старший аналітик української групи Geostrategy Володимир Денисюк вважає, що "це надсилає негативний сигнал про те, що до цієї ініціативи Берлін ставиться обережно і не хоче зайвий раз дратувати Путіна, який сказав Меркель у Москві, що питання Криму закрите". "З іншого боку важливим є те, що Німеччина підтримала консенсусне рішення ЄС приєднатися до декларації саміту, у якій, як очікується, буде чітко відображена позиція Євросоюзу продовжувати політику невизнання окупації Криму та санкційний тиск та Москву", - зауважив експерт.