Анґела Меркель (Angela Merkel) не думала спричиняти скандал. В інтерв'ю лівому угорському порталу Partizàn колишня канцлерка Німеччини просто рекламувала свої мемуари. Вона вирішила розповісти про свої спроби запобігти повномасштабному російському вторгненню в Україну- але підірвала медійну бомбу.
Інтерв'ю Меркель і захват Z-блогерів
"У червні 2021 року я відчула, що Путін більше не сприймає мінські угоди серйозно, і саме тому я хотіла створити новий формат, в якому ми могли б говорити з Путіним безпосередньо від імені Європейського Союзу", - розповіла Меркель. Однак, за її словами, цей план провалився: "Дехто його не підтримав. У першу чергу, це були країни Балтії, але Польща також була проти". "У будь-якому разі, новий формат (переговорів з Росією. - Ред.) не матеріалізувався. Я залишила свою посаду, і після цього почалася агресія Путіна", - резюмувала ексканцлерка. І хоча "після" не обов'язково означає "внаслідок", але саме цей логічний ланцюжок був сприйнятий багатьма як покладання частини відповідальності за російське вторгнення на Центральну Європу.
У балтійських столицях і Варшаві слова Меркель викликали очікувану хвилю обурення. Адже саме литовці і поляки з моменту російського нападу на Грузію в 2008 році попереджали: Росія не зупиниться на цьому.
Російські пропагандистські шоу і Z-канали в Telegram теж вибухнули - від радості. За їхньою інтерпретацією, колишня глава уряду найбільшої за кількістю населення держави ЄС стала на їхній бік і підтверджує: у нинішніх проблемах континенту винні "патентовані русофоби" з Балтії та Польщі. Саме вони нібито заважають "справжнім європейцям" налагодити відносини з "великим східним сусідом", віддати Росії, під контроль всі ці "України з Молдовами" - і отримати в обмін дешевий газ і великий ринок для європейської промислової продукції.
Читайте також: Інтерв'ю Меркель про війну РФ проти України: скандалу нема?
Що я зрозумів, коли вечеряв з Меркель
Далекого літа 2008 року я мав нагоду особисто поспілкуватися з Меркель під час неформальної і досить тривалої вечері. Не вдаючись у подробиці приватної розмови, поділюся головним враженням: Меркель рішення проводити лінію на фактичне умиротворення путінського режиму ухвалила свідомо і давно.
На відміну від свого попередника Ґергарда Шредера (Gerhard Schröder), якого Кремль легко поставив під контроль лестощами і синекурою в "Північному потоці", Меркель навряд чи отримала якусь особисту вигоду від цієї політики. Ексканцлерка вважала і вважає, що діяла в інтересах Німеччини і тієї самої "справжньої" Європи - яка починається на захід від кордону Польщі та ФРН. Розрахунок був такий: Росія може не стати і навіть швидше за все не стане демократією. Але суто матеріальні вигоди від нафтогазової залежності будуть для неї такими значними, що Кремль обов'язково обере "мир і стабільність". І якщо для цього потрібно (неофіційно, звичайно) погодитися з політичним домінуванням Москви на так званому "пострадянському просторі", то це, в цілому, прийнятна ціна.
Інтерв'ю ексканцлерки - подарунок Путіну, АдН і комуністам
У світлі такої політики логічно виглядає і блокування Меркель початку вступу до НАТО Грузії та України на саміті Альянсу в Бухаресті в 2008 році - в союзі з експрезидентом Франції Ніколя Саркозі. Саме це рішення стало реальною, а не вигаданою початковою причиною російської агресії проти двох країн.
Інтерв'ю колишньої канцлерки ФРН - подарунок не тільки російській пропаганді, але також європейським крайнім правим і крайнім лівим. І ті, і інші - нехай і з різних причин - ненавидять Меркель. Для них вона символ "глобалізму", "диктату ЄС", "німецького реваншизму", "політики відкритих кордонів" - кожен знайде собі претензію до душі. Але французькі та чеські комуністи, Фіцо, Орбан, німецькі "альтернативники" тепер скажуть: "Якщо навіть Меркель вважає, що не один Путін винен у війні, то виходить, ми праві!". Отже, потрібно припинити підтримку України і домовлятися про мир за будь-яку ціну (тобто, за рахунок тієї ж України).
Глава МЗС Польщі Юзеф Бек, який обіймав цю посаду в 30-ті роки минулого століття, говорив: "У миру, як і майже у всіх речей в житті, є ціна - висока, але цілком визначена". Миру за моделлю Меркель не сталося. Шкода, що сама вона - принаймні, поки що - не готова це визнати. Ціну провальної політики ексканцлерки сьогодні платить Україна.
Читайте також: Мемуари Меркель: її книга, її місія, її погляд на Україну і на світ
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.