Трьох мешканців Жлобина - міста в Гомельській області Білорусі - затримали 31 липня за участь у протестах 2020 року. За даними правозахисників, одного з чоловіків відпустили після запису так званого "покаянного" відео.

За тиждень до цього трьох людей затримали в Хойниках і ще двох - у Наровлі. Під час допитів вони зізналися, що були підписані на "екстремістські канали" в Telegram. Раніше правозахисники повідомляли про "зачистку" у Мозирі, де затримали щонайменше сімох людей, зокрема неповнолітню. Білоруська міліція називає їх "екстремістами, нацистами, навколофутбольними фанатами та іншими малоприємними елементами".

У середині липня хвиля репресій прокотилася і Брестською областю. Понад 20 людей затримали у Дрогичині, вісьмох - в Іванові, де озброєні силовики вривалися до будинків з обшуками за кримінальними справам за образу представників влади. Тоді правозахисники повідомляли про побиття, тортури, погрози, погроми будинків затриманих.

"Силові структури "кошмарять" Гомельську область вже давно, періодично бувають сплески затримань, як нещодавно у Мозирі, Хойниках, Наровлі. Ці райони найближче розташовані до кордону з Україною. Білоруська влада намагається навести там "порядок", залякуючи населення", - зазначають представники правозахисного центру "Весна" у Гомельській області. Вони також констатують, що інформації про затриманих мало - їхні родини рідко звертаються до правозахисних організацій через острах нашкодити рідним.

Телефон - "знаряддя скоєння злочину"

"Я просто гуляв увечері містом, коли до мене під'їхав тонований мікроавтобус, вискочили силовики, оточили, почали погрожувати та вимагати доступ до телефону, який я, звісно, надав. В одній із соцмереж знайшли репост новини з "екстремістського" ресурсу за 2020 рік. У них одразу очі спалахнули, коли побачили "неправильну" людину, - розповідає DW на умовах анонімності один із мешканців Гомельської області, який нещодавно відбув адміністративний арешт.

Силовики відвезли його спершу до районного управління внутрішніх справ, потім до ізолятора тимчасового тримання (ІТТ). За його словами, люди, які там перебували, розповідали, що міліція "катається містом і збирає людей".

Рідні понад добу нічого не знали про його місцеперебування. Пізніше телефоном їм повідомили, що передавати йому щось не треба - держава забезпечує усім необхідним. Водночас чоловік каже, що окрім одягу, який був на ньому під час затримання, у нього не було в камері жодних речей.

"Я проходив за "екстремістською статтею" (ст. 19.11 кодексу з адміністративних порушень "Розповсюдження інформаційної продукції, що містить заклики до екстремістської діяльності або пропагує таку діяльність". - Ред.), тому поки я перебував в ІТТ, у моїй квартирі провели обшук. Нічого не знайшли, але конфіскували телефон - як знаряддя скоєння злочину", - розповідає співрозмовник DW.

Арешт під прицілом автомата

За тією ж статтею судили і 33-річну Марію Києвець із Іваново Брестської області. Попри те, що у будинку перебували двоє неповнолітніх дітей, жінку затримували омоновці зі зброєю, йдеться на сайті правозахисного центру "Весна". "На Марію одразу одягли кайданки, не дозволяли навіть сісти, тримали під прицілом автомата. Будинок розгромили під час обшуку та погрожували поставити дітей жінки на облік як тих, хто перебуває "в соціально небезпечному становищі".

У соцмережах Києвець силовики знайшли кілька репостів з "екстремістських сторінок", у зв'язку з чим на жінку склали три адміністративні протоколи. Після обшуку її відвезли до районного відділу внутрішніх справ, де допитували чотири години, вимагаючи назвати пароль від Telegram, погрожуючи "добою" та тим, що "посадять на пляшку". Потім Києвець помістили в ізолятор, де розділили догола та обшукали перед відеокамерами. Усього Марія Києвець провела в ІТТ шість днів. Потім відбувся суд, який засудив її до штрафу в 2368 рублів (близько 920 євро).

"Не покарати винних, а залякати суспільство"

Правозахисник із Бреста Володимир Величкин припускає, що останні затримання у Брестській області пов'язані з "плановими", як стверджує влада, переміщеннями військової техніки у Дрогичинському та Іванівському районах. "Коли почалися масові затримання у Дрогочині та Іваново, якраз було просування якихось військових колон, можливо, це якось пов'язано. Одне можу сказати: населення регіонів негативно ставиться до цього (співучасті Білорусі у війні РФ в Україні. - Ред.) . Тут білорусько-польське та білорусько-українське прикордоння, люди ближче до Європи, державна пропаганда в цих регіонах не працює", - зазначає Величкин у розмові з DW.

За словами правозахисника, серед затриманих є люди, які ніколи не займалися політикою, а просто були підписані на ресурси, які влада вважає екстремістськими, або мали необережність "неправильно" висловитися в соціальних мережах. "Коли їх карають, це бачать, наприклад, сусіди, і їм теж стає страшно. Мета влади - не покарати винних, а залякати суспільство", - переконаний Володимир Величкин.