Навесні на семінарі з журналістських розслідувань для молодих спеціалістів, який проходив в одній зі східноєвропейських столиць, виступав хлопець з худим та злегка видовженим обличчям, несміливим поглядом з-під великих чорних окулярів. Але хоча він говорив тихо, учасники семінару слухали його уважно. Фотознімки, які доповідач показував на проекторі, кілька місяців до того облетіли весь світ.

Звати його Іггі Останін. Йому 26 років, він вивчає юриспруденцію в англійському місті Йорк. На світлинах, які Останін демонстрував під час семінару, було зображено зенітний ракетний комплекс (ЗРК) "Бук", який, припускається, збив літак Малайзійських авіаліній над Донбасом 17 липня 2014 року. Загинули усі 298 осіб на борту Boeing-777, що прямував з Амстердама в Куала-Лумпур.

Іггі Останін першим опублікував свідчення, які, на його думку, доводять, що той ЗРК "Бук", судячи з усього, прибув до України з Росії. Його стаття, яка викликала велетенський інтерес в усьому світі, була опублікована на початку вересня 2014 року в блозі Bellingcat. Тривалий час Іггі перебував у тіні цієї британської групи активістів, які займаються журналістськими розслідуваннями. Його ім’я спершу фігурувало рідко, але останнім часом Останіна дедалі частіше просять дати інтерв’ю або зробити доповідь.

Ще не ясно, чи зіграють його пошуки якусь роль у висновках двох офіційних міжнародних комісій, які розслідують обставини падіння Boeing-777. Сам він на це розраховує. За його словами, він пишається тим, що "зробив внесок у знаходження істини".

Пристрасть до пошуків в інтернеті

Хто він такий - людина, яка стверджує, що змогла викрити причетність Росії до тяжкого злочину? І чому саме нікому не відомий студент та журналіст-початківець зміг провести розслідування, яке б личило будь-якому поважному виданню?

"Я родом з Росії, моя сім’я виїхала, коли мені було дев’ять років", - розповів Іггі Останін в інтерв’ю DW. Взагалі його звати Ігнат, але це ім’я його британським друзям було вимовляти складно, тож він змінив його на Іггі. Класичним комп’ютерним фріком - розумним, але відлюдькуватим - Останін себе не вважає. Говорить, що у нього є одна справжня пристрасть - пошук в інтернеті. "Треба бути трохи фанатом цієї справи, щоб багато годин проводити в інтернеті, розглядаючи сотні світлин", - зізнається Іггі.

Після анексії Криму Росією і початку збройного конфлікту на Донбасі, Останін, за його словами, захопився перевіркою того, що повідомляють ЗМІ: "У мене був час, а українська криза мене сильно цікавила, я ж сам росіянин і міг читати ЗМІ російською мовою". Він звертає увагу на те, наскільки часто російські та західні видання розповідали "різні речі". Іггі стверджує, що знайшов у соціальних мережах свідчення присутності військовослужбовців Росії на території східної України, які неодноразово заперечувала влада у Москві. Але спершу Останін не поспішав ділитися з кимось результатами своїх пошуків, не враховуючи учасників онлайн-форумів.

Прорив після третьої статті

Життя Іггі, за його словами, змінилося після 17 липня 2014 року. Так сталося, що про трагедію він дізнався, перебуваючи в Нідерландах, звідки того дня рейсом MH17 вилетів пасажирський лайнер. Останін разом з усією країною пережив шок - на борту літака були переважно нідерландці. "Пам’ятаю, що був по-справжньому приголомшений, заведений, навіть розлючений", - пригадує Останін.

Він почав писати статті: першу - про Ігоря Гіркіна-Стрєлкова, одного з тодішніх ватажків самопроголошеної "Донецької народної республіки", другу - про присутність російських сил спеціального призначення на Донбасі. Нарешті, він попросив Bellingcat опублікувати статтю під псевдонімом "Магнітський" - за прізвищем юриста, померлого після тортур у московському СІЗО. Втім, коли Іггі тільки почав збирати матеріали про MH17, то думав, що до нього вже все давно розслідували: "Але я вирішив, що спробувати все одно варто".

Усі знахідки - за допомогою Google, Instagram і YouTube

За чотири дні Останіну, як говорить він сам, вдалося за допомогою відео- та фотоматеріалів вибудувати гіпотезу: ЗРК "Бук", який, за підозрами, збив Boeing-777, прибув з Росії.

Спочатку я шукав фото в Instagram за ключовими словами "Бук" та "ППО", - розповідає Іггі Останін. Він знайшов знімки, зроблені в червні 2014 року в Старому Осколі (місто у Білгородській області РФ): "Люди там сфотографували конвой з "Буками". Потім він знайшов відео з тим самим конвоєм у YouTube і "Вконтакті". Порівняв маркування на них зі знімком "Бука", зробленим репортером французького журналу Paris Match на території східної України і прийшов до висновку: це одна і та сама установка.

Врешті-решт, Іггі спробував з’ясувати, звідки потрапив до України цей "Бук". Він помітив, що в конвої з "Буками" номера автомобілів завершувалися на "50". З таким номером військових частин виявилося дві. Після відсіву лишилася одна. З високою вірогідністю ЗРК прибув з 53-ї курської зенітно-ракетної бригади, вирішив Останін. Ці висновки він опублікував у блозі Bellingcat 8 вересня уже під своїм іменем.