М'янма: протести тривають, вже понад 250 мітингарів вбито
Валерій Сааков
21 березня 2021 р.
Попри жорсткі дії силовиків у М'янмі не вщухають акції протесту проти військової хунти. За даними правозахисників, під час протестів загинуло вже близько 250 людей, ще майже 2,4 тисячі осіб було затримано.
Реклама
У М'янмі не вщухають акції протесту проти здійсненого 1 лютого військового перевороту. Попри жорсткі дії з боку поліції та силовиків, громадяни все одно виходять на вулиці міст країни. У неділю, 21 березня, вранці відбулися акції протесту в великому місті Мандалай у центрі країни.
Мітингарі, до яких приєдналося багато лікарів і працівників місцевих лікарень, вийшли на вулиці ще на світанні, щоб таким чином упередити поліцію, передає інформагенція AFP з посиланням на місцеві ЗМІ. Напередодні повідомлялося також про акції протесту в штаті Шан, де учасники акцій вийшли на вулиці в протигазах.
Під час недільних сутичок з поліцією в місті Моніва загинула щонайменше одна особа, ще як мінімум дві людини отримали поранення, розповіли очевидці кореспонденту AFP. За словами очевидців, силовики застосували в цьому місті світлошумові гранати та сльозогінний газ. Вони також кажуть, що загиблий помер на місці від вогнепального поранення в голову.
Реклама
Протести попри воєнний стан
Утім, центром протестів проти влади військових й досі вважається колишня столиця й найбільше місто країни Янгон. Тут мітинги тривають і далі навіть попри те, що військові оголосили в цьому місті воєнний стан. 21 березня в Янгоні відбулися похорони 26-річного чоловіка, якого силовики напередодні поранили під час акції протесту, а згодом затримали. Він помер в ув'язненні.
Так само в розташованому в центрі країні місті Паккоку теж поховали 38-річну жінку, яка загинула напередодні під час акцій протесту проти хунти.
Уже понад 250 загиблих
Тим часом у правозахисній організації "Спілка на підтримку політичних в'язнів" (AAPP) повідомили, що з початку протестів проти перевороту в країні загинуло вже близько 250 осіб. Ще як мінімум 2,4 тисячі було затримано силовиками й поліцією або викрадено.
У протестах беруть участь широкі верстви населення, зокрема студенти, буддистські монахи, працівники та держслужбовці.
19 березня генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш різко засудив насильство з боку військових у М'янмі щодо демонстрантів. Він також укотре закликав міжнародну спільноту до енергійної реакції на ці дії силовиків у М'янмі.
1 лютого військові М'янми відсторонили від влади цивільне керівництво країни на чолі з Аун Сан Су Чжі та оголосили надзвичайний стан, який триватиме протягом року.
Колишній генерал та донині віцепрезидент М'їн Све тепер виконуватиме роль перехідного глави держави. Втім, вся повнота влади належатиме керівнику збройних сил Мін Аун Хлайну. Поки триватиме надзвичайний стан, саме він буде найголовнішою особою держави.
Аун Сан Су Чжі та президент країни Він М'їн перебувають під арештом. Військові обґрунтовували свої дії заявами про маніпуляції на парламентських виборах в листопаді 2020 року, на яких перемогла партія Су Чжі. Міжнародні спостерігачі називали вибори вільними і чесними. У низці країн світу засудили переворот і вимагають звільнення арештованих політиків, а США й Великобританія запровадили санкції проти хунти.
Протести "жовтих жилетів" у Франції стали не першими і не єдиними, де учасники об'єдналися під тим чи іншим кольором. У фотогалереї DW приклади інших кольорових протестів останніх років.
Фото: picture alliance / dpa
Жовтий - Франція
Жилети жовтого флуоресцентного кольору у Франції зобов'язані надягати водії у разі проблем з автомобілем. Це сприймається багатьма як тягар, тож жовтий і став символом непокори. Акції "жовтих жилетів" почалися усередині листопада 2018 року і стали найбільшими за останні десятиліття. Спочатку вони виступали проти зростання податків на бензин, але згодом вимоги протестувальників розширились.
Фото: Reuters/B. Tessier
Шафрановий - М'янма
2007 року буддистські ченці приєдналися до акцій протесту під шафрановим кольором проти тодішнього правлячого режиму М'янми (колишньої Бірми) через рішення влади скасувати субсидії на пальне. Ціни негайно ж зросли на 60, а то й на усі 100 відсотків. Протести отримали назву Шафранової революції через колір традиційних шат буддистських ченців.
Фото: picture alliance/AP Photo
Зелений - Аргентина
З 2016 року Аргентиною прокотилися численні акції за легалізацію абортів у цій переважно католицькій країні. Це запобігло б смерті багатьох жінок унаслідок нелегальних абортів, казали учасники акцій. Вони використовували зелений колір, що став символом руху за дозвіл абортів. Але у серпні 2018 року Сенат країни не підтримав законопроект за скасування заборони переривання небажаної вагітності.
Фото: picture-alliance/P. Murphy
Жовтий - Гонконг
"Революція парасольок" відбулася 2014 року в Гонконзі й тривала 79 днів. Причиною масових протестів став намір уряду в Пекіні провести вибори керівника адміністрації Гонконгу, допустивши на них лише заздалегідь визначених кандидатів. "Озброївшись" парасольками переважно жовтого кольору, мітингарі довгий час блокували центральні вулиці Гонконгу. Парасолі добре захищали від перцевого спрею поліції.
Фото: pictue-alliance/AP Photo/K. Cheung
Червоний і жовтий - Таїланд
У Таїланді з 2006 по 2010 роки "червоні сорочки" та "жовті сорочки" символізували дві протилежні за політичними поглядами фракції. "Червоні сорочки" були прихильниками екс-прем'єр-міністра Таїланду Таксина Чинавата, що обіймав цю посаду з 2001 по 2006 рік. Його усунули унаслідок військового перевороту в вересні 2006 року. Натомість "жовті сорочки" представляли опозиційні до нього сили.
Фото: AFP/Getty Images/C. Archambault
Помаранчевий - Україна
Оголошена ЦВК перемога провладного кандидата Віктора Януковича в другому турі президентських виборів 2004 року вивела на вулиці Києва сотні тисяч людей. Символом протестів став помаранчевий колір - колір кампанії опозиційного кандидата Віктора Ющенка. Протести з вимогою провести перевибори завершилися обранням Ющенка президентом й увішли в історію як "Помаранчева революція".
Фото: SERGEI SUPINSKY/AFP/Getty Images
Зелений - Іран
2009 року багато іранців не погодилися з офіційним результатом виборів, на яких було переобрано консервативного президента Махмуда Ахмадінежада. Під час тих протестів через суперечливий результат президентських виборів мітингарі широко використовували поширений в ісламській традиції зелений колір як символ незгоди з діями влади. Через це акції отримали назву "Зеленого руху".
Фото: picture-alliance/dpa/Stringer
Жовтий - Філіппіни
21 серпня 1983 року тисячі філіппінців зібралися поблизу аеропорту Маніли, щоб привітати лідера опозиції Беніньйо Акіно-молодшого, котрий повертався з-за кордону. Натовп убрався в жовтий колір. Однак опозиціонера вбили того ж дня прямо в аеропорту, що вилилося в тривалі акції протесту, які переросли в Жовту революцію. Колір було обрано як символ однієї з пісень-шлягерів 1970-х років.