Два роки тому одне-єдине оголошення про вакансію в закладі швидкого харчування мережі Subway в Об'єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ) спричинило справжній скандал національного масштабу. Власне, за формою то було звичайнісіньке оголошення - шукачам заробітку пропонували працевлаштування в Subway. Завдання - готувати сендвічі. Єдиною особливістю того оголошення було те, що працедавці адресовували його саме еміратцям, а не мігрантам, ось це й потягло за собою шквал критики й нарікань. Громадяни ОАЕ розцінили пропозицію як "образу", "насмішку" та "напад на місцеве населення". Дійшло до того, що за справу взялися слідчі - місцева прокуратура оголосила початок розслідування "спірного змісту" того оголошення.

Оголошення, опубліковане в грудні 2022 року, оприлюднила велика компанія Kamal Osman Jamjoom Group, чия штаб-квартира розташована в Дубаї. У такий спосіб компанія просто намагалася виконати нові законодавчі норми. Запроваджена у 2022 році норма передбачає, що до кінця 2026 року частка громадян ОАЕ має зрости до 10 відсотків від загальної чисельності персоналу. Ідеться про компанії, де працевлаштовано 50 і більше працівників.

"Однак це була низькооплачувана робота у сфері послуг, яку зазвичай не виконують місцеві жителі. Крім того, навіть безробітні еміратці, як правило, мають щонайменше вищу освіту", - пояснив експерт з ОАЕ, який побажав залишитися анонімним. "Але обурення було спрямоване проти компанії, а не проти уряду. Хоча опосередкована критика нової політики теж простежувалася", - визнає він.

ОАЕ - не перша країна, де намагаються залучити до ринку праці більше власних громадян. У сусідній Саудівській Аравії теж діють подібні правила. Протягом останніх двох років королівство навіть посилило їх. Приміром, компанії зі штатом у 100 працівників тепер повинні мати не менше 30 відсотків громадян Саудівської Аравії у своєму штаті. За словами анонімного експерта, скандал з оголошенням про роботу в Subway - лише один із багатьох прикладів того, як такі нововведення на ринку праці призводять до напруженості в суспільствах країн Перської затоки.

Новий суспільний договір у країнах Перської затоки?

Експерти Фонду Карнегі за міжнародний мир (Carnegie Endowment for International Peace) у своєму коментарі зазначили, що така економічна політика в країнах Затоки "підриває наявні суспільні договори".

У минулому робочі місця, житло та інші блага в основному надавалися державою і фінансувалися коштом доходів від експорту нафти. По суті, ця практика зводилася до свого роду суспільного договору, тобто держава дбає про громадян, які, своєю чергою, приймають авторитарну модель правління. Однак, з огляду на падіння цін на нафту, світовий курс на поступову відмову від видобутку нафти та зростання кількості молодих людей, що автоматично тягне за собою й високий рівень безробіття серед молоді, країнам Близького Сходу стає дедалі важче дотримуватися такого неписаного принципу.

А тому уряди країн Перської затоки дедалі більше підтримують приватні компанії, чия діяльність не пов'язана з видобутком чи переробкою нафти. Водночас вони скорочують видаткову частину своїх держбюджетів та заохочують молодь іти в бізнес - ставати підприємцями самими або просто працевлаштовуватися в приватному секторі.

"Той факт, що уряди країн Перської затоки намагаються витіснити громадян з державного сектора на значно нестабільніші робочі місця в приватному секторі, одночасно скорочуючи соціальні гарантії, викликає дедалі більше невдоволення", - каже Фредерік Шнайдер, гостьовий дослідник Близькосхідної ради з глобальних справ (ME Council) у Катарі.

Приміром, у січні уряд Саудівської Аравії запровадив програму "Золоте рукостискання", що за допомогою стимулів намагається спонукати громадян Саудівської Аравії перейти з державного сектора в приватний. "Усі ці нові економічні проєкти також супроводжувалися інформаційною кампанією, яка представляє роботу в держсекторі як украй легкий або навіть комфортний вибір", - каже науковець у розмові з DW.

Іноземці стають конкурентами на ринку праці

Водночас країни Перської затоки намагаються стати привабливішими і для іноземних працівників, зайнятих у галузях, не пов'язаних з нафтовою промисловістю. Для цього вони, скажімо, змінюють законодавчі правила й норми щодо реєстрації іноземної власності та довгострокових дозволів на проживання. Крім того, вони послаблюють колись повсюдні й суворі релігійні та соціальні обмеження.

В ОАЕ цей процес розпочався ще в середині 2000-их років. А Саудівська Аравія, навпаки, лише нещодавно розпочала цей перехід. Так, у середині 2025 року королівство запровадило візи для кваліфікованих працівників, а з 2026 року дозволить іноземцям володіти нерухомістю.

Однак ці проєкти економічних і культурних змін призводять до нової соціальної напруженості. "Очевидно, що вони надають перевагу певним групам іноземців", - каже експерт з ОАЕ. Крім того, оскільки еміратців і саудівців поступово випроваджують з держсектору чи/або заохочують до роботи в приватному секторі, вони дедалі частіше вбачають у нових мігрантах конкурентів на ринку праці.

Крім того, консервативні місцеві жителі роздратовані новою державною політикою "відкритих дверей". Це поширюється й на дискусії про намір замінити традиційні вихідні з п'ятниці по суботу на міжнародну практику, коли вихідні припадають на суботу та неділю. Вони також нарікають на те, що доведеться більше зважати на неісламські свята, як-от Різдво. Так само їм муляє око нібито спричинене іноземцями зростання поширеності проституції та споживання алкоголю.

"У певному сенсі зміни, які почалися в ОАЕ у 2000-их роках, відбулися тому, що нові практики та спосіб життя були представлені як необхідне зло (для економічного зростання. - Ред.)", - каже соціолог. Приміром, був дозволений продаж певних алкогольних напоїв, що традиційно заборонено в ісламських країнах, щоб піти назустріч іноземцям, які проживають в ОАЕ.

"У Саудівській Аравії, де ці зміни тільки починаються, ці заборонені речі й практики зараз подаються як необхідність, - каже експерт. - Таким чином влада хоче зробити Саудівську Аравію відомою, а Ер-Ріяд перетворити на привабливу для іноземних туристів та інвесторів світову метрополію".

Дедалі більше розчарування Заходом

У розмовах з громадянами країн Перської затоки Шнайдер, який працює в Катарі, також вказує на дедалі більше розчарування Заходом загалом. Це ґрунтується на двох факторах: по-перше, на лицемірстві та співучасті, які вони закидають Заходу щодо конфлікту в Секторі Гази. А по-друге, на меншій надійності колишніх західних союзників, насамперед США.

"Багато місцевих жителів вважають, що іноземні компанії забирають бізнес у місцевих", - каже Шнайдер. "Міністерства та державні органи критикують, наприклад, високі суми, які Саудівська Аравія заплатила західним консалтинговим компаніям у зв'язку із запланованим спорудженням міста майбутнього Неом (NEOM) та іншими трансформаційними проєктами. Молоді місцеві консалтингові фірми, які виходять на ринок, також висловлюють критику з цього приводу", - додав він.