"Майже половина з усіх мін виявилася бракованою. Вони то не вибухали, то не влазили в міномет або застрягали в ньому", - розповів офіцер однієї з механізованих бригад у розмові з DW. У листопаді минулого року військові різних підрозділів почали скаржитись на неякісні 120-міліметрові міни. Вони якщо й вилітали з міномета і вибухали, то не влучали у ціль. "Радіус ураження уламком 120-ї міни - 400 метрів. Відповідно, якщо міна падає в 10-15 метрах від хлопців, це може закінчитись трагічно", - пояснив DW заступник командира мінометної батареї батальйону "Свобода" бригади "Рубіж" із позивним "Варвар".

На замовлення міністерства оборони України ці міни виготовили підприємства акціонерного товариства "Укроборонпром", що підпорядковуються міністерству з питань стратегічних галузей промисловості. Ще тоді очільник міністерства Герман Сметанін, який до призначення на посаду у вересні минулого року керував "Укроборонпромом", визнав проблему і запевнив, що браковані міни уже міняють на якісні.

Загалом минулого року про неякісні мінометні міни повідомляли тричі. Після того, як військові поскаржилися на брак 120-го калібру, перевірка виявила щонайменше 54 тисячі таких мін. Але два наступні повідомлення про недоліки, зокрема й щодо 82-го калібру, не підтвердились. Про це Сметанін заявив на брифінгу 13 січня.

Майже всі компоненти міни 120-го калібру виявилися неякісними

Герман Сметанін перерахував недоліки мін, через які вони не працювали коректно. Діаметр металевої коробки міни, що не відповідав стандарту, відсирілий у неякісній упаковці порох, а також підривачі й капсулі, що не завжди спрацьовували. Тобто майже всі компоненти, з яких складається 120-міліметрова мінометна міна.

Крім того, у цих мінах були використані танкові підривачі, зауважив у коментарі DW директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець, посилаючись на власні джерела. "Генеральний конструктор мав провести випробування і зробити висновок, - сказав Згурець, відповідаючи на питання, чи можна у мінометній міні використовувати танкові підривачі. - Сподіваюсь, що є документ, де написано, що окрім штатних підривачів можна використовувати й танкові". Він вважає, що саме підривач вплинув на те, що міни не вибухали.

Очільник мінстратегпрому не пояснив, чому так багато компонентів міни виявилися неякісними. Він запевнив, що всі ці недоліки вже усунули, а контроль за якістю під час виробництва посилили.

Браковані міни вилучили з війська

Нині на фронт постачають 120-міліметрові міни із новим підривачем та основним зарядом, а також після ретельної перевірки геометричних параметрів, переконував на брифінгу Герман Сметанін. За його словами, ще у грудні військові частини отримали і перевірили першу партію перероблених мін - 1400 штук. Після цього завод виготовив ще понад 32 тисячі мін, які поступово постачають військовим.

Водночас із військових підрозділів уже вилучили усі браковані міни, запевнив Володимир Гребенюк, заступник начальника центрального управління забезпечення засобами ураження озброєння Командування Сил логістики ЗСУ, який також був присутній на брифінгу. "У них зараз продукція інших виробників, у тому числі з-за кордону", - додав Гребенюк.

Військові переробляли браковані міни на позиціях

Те, що на фронт перестали надходити браковані міни, у розмовах з DW підтвердили мінометники різних підрозділів. Водночас, за словами бійців двох бригад, браковані міни у них не вилучали. Наприклад, у батальйоні "Свобода" бригади "Рубіж" самотужки переробляли неякісні міни та використовували їх. Як розповів заступник командира мінометної батареї із позивним "Варвар", це було зумовлено і необхідністю відбивати російські атаки, не чекаючи на нові поставки, і складною логістикою.

Читайте також: "Де тонко, там і рветься". Чому РФ просувається на Донеччині

"Одна міна 120-го калібру важить 16 кілограмів. Вантажопідйомність будь-якого пікапа - кілограмів 500. Щоб їх завести і потім забрати з позиції потрібна величезна робота. Більше того, вона відбувається під постійним обстрілом ворога і наглядом їхніх безпілотників", - пояснив "Варвар".

Офіцер іншої механізованої бригади сказав, що його побратими використовували браковані міни для скидів з безпілотників. "Робимо спеціалізовану проводку, хімічимо детонатор і міна перетворюється на скид, - пояснив офіцер. - Жодна міна не була не використана".

Чи був брак у 82-міліметрових мінах

Опитані DW військові не мають нарікань на якість мінометних мін, які надходять із початку цього року. Однак, за словами очільника мінстратегпрому Германа Сметаніна, два тижні тому уже щодо нової партії мін прийшла рекламація, тобто претензія щодо якості. У них нібито знову не спрацьовували підривники. Проте, як запевнив Сметанін, після перевірки цей недолік не підтвердився.

Наступну, уже третю скаргу озвучив український оглядач Юрій Бутусов. На початку цього року він опублікував відео про 82-міліметрові міни із несправними підривачами, які нібито поставили 151-й окремій механізованій бригаді.

Ця несправність також не підтвердилась, заявив на брифінгу Сметанін. Більше того, серед отримувачів саме цієї партії 82-міліметрових мін не було названої Бутусовим бригади, запевнив Сметанін і показав журналістам документи, які це підтверджують. "Таких підривачів було поставлено дві партії у загальній кількості 65 тисяч. На момент публікації було використано 62,5 тисячі і близько 2,5 тисячі залишались на базах зберігання, - розказав Сметанін. - Ми вилучили ці підривачі з військ. Відстріляли - 37 із 37 підривачів спрацювали".

Пресофіцер 151-ї бригади, яка нібито й поскаржилась на браковані міни, Григорій Шаповал не зміг ані спростувати, ані підтвердити слова Сметаніна. "Наскільки я чув, у нас таких випадків не було. Але і виключати цього не можу", - сказав він DW.

Які наслідки мало постачання бракованих мін

У ситуації з бракованими 120-міліметровими мінами держава не понесла збитків, переконує Герман Сметанін. За його словами, переробка неякісних мін здійснюється на тому ж заводі, який їх виготовив, за його ж кошт. Наразі перероблено лише 10 відсотків від усієї кількості виявлених мін із браком, додав Сметанін.

Він також запевнив, що процес заміни не вплинув на подальше постачання мін, передбачене контрактом. "Наступна партія, 32 400 мін, повинна була бути поставлена. І 32 400 підприємство вже поставило. Паралельно воно здійснює заміну, - сказав Сметанін, відповідаючи на питання журналістки DW. - Продукція, яка мала бути відвантажена за графіками постачання минулого року, відвантажена в повному обсязі".

Водночас цей завод постачає державі не лише 120-міліметрові міни, а й інші боєприпаси, зауважила у коментарі DW Тетяна Ніколаєнко, журналістка і учасниця нового складу громадської антикорупційної ради при міноборони. "І він не виконав вчасно ці поставки. Тож це сумнівна теза - що наша держава не понесла збитків", - додала Ніколаєнко і нагадала про піхотинців на фронті, які на певний час залишились без мінометної підтримки.

Що не так із українським виробництвом мін

Українські виробники почали активно виготовляти мінометні міни лише під час повномасштабного вторгнення, нагадав Сергій Згурець, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express. Наразі їх виробляють як державні підприємства, підпорядковані "Укроборонпрому" і мінстратегпрому, так і приватні, зокрема "Українська бронетехніка". Із усіх комплектуючих імпортними є лише вибухова речовина і порохові заряди, нині дефіцитні в усьому світі.

Коли на початку минулого року міноборони уклало контракт на постачання мінометних мін із підприємствами "Укроборонпрому", найбільше замовлення дісталося заводу, який розташовується досить близько до лінії фронту і вже неодноразово був під атакою російських ракет. "Можливості підприємства були підтверджені документацією "військової прийомки". Це структура міноборони, яка оцінила можливості головного підприємства як прийнятні, хоча за цим підприємством тягнувся шлейф невиконання, - розповів Сергій Згурець. - Це дає підставу для підозри у змові між військовим представництвом ("військовою прийомкою". - Ред.) і цим заводом".

Більше того, відомо, що після перевірки заводу "військова прийомка" спершу повідомила про низку ризиків, зокрема щодо поставок комплектуючих та кваліфікації персоналу. Але попри це зрештою надала позитивний висновок про спроможності заводу. Посилаючись на власні джерела, цю інформацію підтвердила учасниця громадської антикорупційної ради при міноборони Тетяна Ніколаєнко.

Міноборони пообіцяло посилити перевірку постачальників

"На момент підписання контракту типові та приймально-здавальні випробування продукції показали позитивні результати, що стало підставою для допущення мін до використання у військах", - пояснили своєю чергою в міноборони, відповідаючи на запит DW. Пізніше, за інформацією міністерства, аудит виявив "недоліки у переддоговірній роботі працівників військового представництва, відповідальних за перевірку якості боєприпасів".

У міноборони пообіцяли посилити перевірку постачальників "на початкових етапах" та запевнили, що співпрацюють зі слідством, яке розслідує кримінальну справу щодо бракованих мін.

Українське виробництво мін диверсифіковано

За словами очільника мінстратегпропу Германа Сметаніна, наразі українське виробництво мінометних мін 120-го і 82-го калібру максимально диверсифіковано. "Багато компонентів приїжджають з багатьох міст. Ми не скупчуємо в одному підприємстві спеціалізацію всього виробу. Можливо, деколи це ускладнює роботу, бо треба перевірити дуже багато технічних ланцюжків - виявити, де і коли була проблема. Але коли прилітає в одне місце, ми знаємо, що в нас є ще п'ять аналогічних", - розповів Сметанін. Він упевнений, що державне контрактування значно переважає над іноземним - адже є дешевшим і залишає гроші всередині країні.

Читайте також: Як бюрократія ускладнює ремонт західної зброї в Україні

Проте, на думку Сергія Згурця із Defense Express, українські підприємства не були готові до тих обсягів, які замовила держава. "Викликає питання, як рахуються можливості підприємства", - зауважив він. Відповідаючи на питання журналістів щодо цього, очільник мінстратегпрому зізнався, що просить підприємства завищувати свої спроможності. "Директор каже: зроблю, напевно, 20 штук. Генштаб каже: треба 1000. А що я маю робити? Ні, кажу директору, ти будеш робити більше", - сказав Сметанін.

Коментуючи ці слова, Тетяна Ніколаєнко із громадської антикорупційної ради при міноборони зауважила, що треба "виходити з реальності, а не з ефемерних планів". А Згурець пов'язав проблеми з виготовленням українських боєприпасів із "надмірно популістським підходом - звітуванням про перемоги, яких часом у реальності не існує".

Хто понесе відповідальність за браковані міни

"Якби люди, які виготовили ці міни і допустили їх на бойові позиції, мали там близьку людину, вони перевірили би ці міни десять разів і в жодному разі не допустила би, щоб їхні близькі ризикували життям, - підсумував у розмові з DW "Варвар" із батальйону "Свобода". - Сподіваюсь, що ця історія не повториться, а люди, які це допустили, понесуть відповідальність".

Ще у листопаді з заяви міноборони стало відомо про кримінальну справу щодо бракованих мін, яку веде Державне бюро розслідувань. Але наразі там навіть не називають кваліфікацію провадження. Тетяна Ніколаєнко сподівається, що слідство з'ясує, як відбувалося контрактування. "Залежно від того, що скажуть свідки, ми будемо говорити про відповідальність або посадовців середньої ланки, що буде дивно і несправедливо, або ж топпосадовців. Ми маємо зрозуміти, з яких міркувань вони протягували саме ці заводи - було це ратування за успіхи українського виробництва чи особисті комерційні інтереси".

Відповідаючи на питання журналістів, очільник мінстратегпрому Герман Сметанін сказав, що наразі ніхто не поніс навіть кадрової відповідальності. "Якщо ви хочете, щоб зняли все керівництво підприємства - я вважаю, що це не піде на користь", - сказав Сметанін. Він заперечив зв'язок між бракованими мінами й відставкою попереднього очільника міністерства Олександра Камишіна у вересні минулого року. Наразі Камишін продовжує бути позаштатним радником президента зі стратегічних питань. "Ми почали працювати по цій проблематиці відразу після того, як отримали інформацію, і повірте, це було значно пізніше, ніж була зміна місця роботи Олександра Миколайовича", - казав він.

Водночас очільник мінстратегпрому визнав свою політичну відповідальність за ситуацію з мінами. "Я звітував перед суспільством, у Верховній Раді, я сиджу зараз перед вами. І, в принципі, вся відповідальність, яка була політична, вона лягла на мене", - запевнив Сметанін. Однак на думку Тетяни Ніколаєнко, міністр радше "має певні незручності", адже політична відповідальність, на її думку, передбачає звільнення.