Верховна Рада України у вівторок, 3 грудня, призначила Олексія Чернишова віцепрем'єром України та очільником нового міністерства - національної єдності України. Чернишов - досвідчений держслужбовець, який вже працював в уряді міністром розвитку громад та територій України у 2020-2022 роках, а до цього - головою Київської обласної державної адміністрації. Донині ж він був головою правління НАК "Нафтогаз України".

Створення нового міністерства, яке б відповідало за стимулювання повернення українців з-за кордону, є одним із пунктів внутрішнього "плану стійкості", представленого президентом України Володимиром Зеленським. "Буде займатися справами глобальної багатомільйонної української спільноти - не поміж інших справ, а цілеспрямовано", - наголосив Зеленський. Що робитиме нове відомство та що потрібно для повернення українців, з'ясовувала DW.

Міністерство єдності на базі мінреінтеграції

Перед призначенням Чернишова, яке підтримали 237 нардепів, його кандидатуру в парламенті представив глава уряду Денис Шмигаль, а потім виступив сам Чернишов. "Без єдності не може бути необхідних результатів плану перемоги. Мільйони українців сьогодні перебувають за кордоном. Вони перебувають вимушено, тому що опинилися в унікальній для себе ситуації. Ніхто сьогодні не скаже точну цифру (українців за кордоном - Ред.). Ця цифра - вісім, дев'ять, а можливо й десять мільйонів українців", - сказав Чернишов під час виступу з трибуни парламенту.

За його словами, потрібно "об'єднати не тільки тих, хто в Україні, а й за її межами". При цьому Чернишов запевнив, що нове відомство утвориться шляхом реорганізації існуючого міністерства реінтеграції й додаткових міністерств не буде утворено.

Того ж дня кабінет міністрів перейменував міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на міністерство національної єдності України. "Це інституційне посилення допоможе сформувати нову якість роботи та взаємодії з багатомільйонною українською спільнотою з усіх хвиль міграції. Створення міністерства національної єдності також сприятиме формуванню стратегії щодо того, як повернути українців жити й працювати в Україну", - написав Шмигаль у Telegram. За його словами, Чернишов уже найближчим часом має представити чіткий план розвитку міністерства, команду та основні KPI.

Втім, поки що залишається невідомим, як нове міністерство стимулюватиме українців повернутися додому. DW звернулися із запитами до МЗС, Офісу президента, кабінету міністрів та самого Чернишова з проханням розповісти деталі про роботу нового міністерства, але жодна із пресслужб не змогла відповісти. 

Нардепка з провладної "Слуги народу" Євгенія Кравчук у вересні розповідала журналістам, що очільник міністерства "буде більше часу проводити за кордоном", і планується створення офісів чи філій у країнах, де проживає найбільша кількість українців, зокрема у Польщі та Німеччині.

Українці за кордоном

Як повідомили в МЗС України у відповіді на запит DW, нині за кордоном перебувають 7,7 мільйона українців, з яких 5,3 мільйона в ЄС. Біженцями вважаються, за даними Управління верховного комісара ООН у справах біженців, близько 6,8 мільйона українців, які розкидані по всьому світу, більшість з яких знайшли притулок у Європі.

При цьому кількість охочих повертатися назад в Україну поступово зменшується. Згідно з опитуванням ООН, опублікованого навесні 2024-го, кількість біженців, які планують або сподіваються повернутися в Україну, зменшилася порівняно з 2023 роком з 77 до 65 відсотків. Наприклад, у Німеччині, де нині перебуває 1,18 мільйона українських біженців, ще півтора роки тому більшість заявляла про намір повернутися в Україну. "Зараз у 65 відсотків випадків кажуть: Ми залишаємося тут. Ми облаштовуємося", - повідомив наприкінці листопада президент німецького Державного управління у справах біженців Марк Зайберт (Mark Seibert).

Читайте також: Не зрадники: в уряді закликали не цькувати українців, які за кордоном

За розрахунками Центру економічної стратегії CES, за межами України за різними сценаріями можуть залишитись від 1,4 млн до 2,3 мільйона українців. "З часом кількість людей, які хочуть повернутись, знижується. Частково це можна пояснити тим, що ті, хто хотів повернутись, вони уже повернулись. Ті ж, хто залишаються за кордоном формують зв'язки, знаходять роботу, знайомства, їм комфортніше жити вже там. Тому чим довше триватиме війна, тим більше людей адаптуються за кордоном і не будуть повертатись", - пояснює в розмові з DW експертка CES Дар'я Михайлишина.

Безпека та умови життя

Опитані DW експерти називають найголовнішим фактором, який може впливати на рішення людей повернутися в Україну - безпека. "Поки немає визначеності з безпекою, людина за кордоном не може нічого планувати. Її горизонт планування зводиться до того, що зробити, аби зберегти соціальні виплати, роботу, квартиру", - пояснює DW доктор соціологічних наук Олександр Шульга.

Окрім безпеки, за його словами, для людей важливим є питання умов життя, житла і роботи. "Нині є негативний інформаційний фон щодо просування російських військ на Донбасі, відключення електрики", - каже він.

Вирішити всі ці проблеми неможливо, лише створивши одне міністерство, вказують експерти. "Саме по собі відомство не може нічого зробити без забезпечення цих базових потреб - безпеки, умов життя, робочих місць. Воно не може зупинити війну чи відновити енергетику. Тому відомство буде вести комунікацію і системну роботу з тими, хто виїхав за кордон, тримати з ними зв'язок і роз'яснювати, яка ситуація, які можливості, що пропонує Україна", - зауважує Шульга. Таким чином, переконаний він, влада намагається знайти рішення, як відповідати на екзистенційний виклик - відтік людського капіталу та старіння нації.

Фінансування та ефективність

Михайлишина більш критична, вказуючи на ризик того, що міністерство єдності дублюватиме функції інших міністерств. "Різними аспектами проблеми повернення біженців займаються й інші міністерства, тому ймовірно, дублюватиметься робота вже існуючих органів", - попереджає вона.

Своєю чергою аналітик міждисциплінарної експертної групи з розробки стратегічного бачення України "Несторівська група" Євген Глібовицький переконаний, що створення нового міністерства принципово нічого не змінить у функціонуванні державного управління. "Чи ефективно, чи не ефективно створення нового міністерства, це швидше питанням політичного дискурсу. Хтось буде вважати, що так, хтось буде вважати, що ні. Але, на мою думку, принципово нічого зміниться", - впевнений він.

Водночас відкритим залишається питання фінансування нового відомства. Держбюджет-2025 передбачає понад 1,4 мільярда гривень на фінансування програм міністерства реінтеграції, на базі якого створюється міністерство національної єдності. Ці програми зосереджені на внутрішньо переміщених особах (ВПО). Та відтепер міністерство єдності займатиметься ще й питаннями українців за кордоном. Тож очевидно, що його фінансування мають або збільшити, або скоротити програми для ВПО.