У п'ятницю, 3 жовтня, в Берліні та Штутгарті мають відбутися великі демонстрації за мир. Їхні учасники вимагатимуть від уряду ФРН докладати зусиль щодо досягнення миру в гарячих точках. Марш у столиці Німеччини стане черговим у серії демонстрацій, які організовують ліві сили. Кількість демонстрантів з кожним разом стає дедалі більшою. Учасники демонстрацій і політологи розповіли DW про перспективи нового німецького руху за мир.

Одна з перших акцій із гаслами за мир відбулася в Берліні 13 вересня. Тоді понад десять тисяч людей зібралися біля всесвітньо відомих Бранденбурзьких воріт. Однією з тем тоді була і війна Росії проти України.

Найпомітнішою учасницею акції була ліва політикиня Сара Ваґенкнехт (Sahra Wagenknecht) - ініціаторка акції та лідерка заснованої на початку 2024 року партії "Союз Сари Ваґенкнехт". На сцену також вийшли багато відомих у Німеччині артистів - актор Дітер Галлерфорден (Dieter Hallervorden), музикант Петер Маффей (Peter Maffay), репери Массів (Massiv) та Бауза (Bausa).

Читайте також: Німецький історик Карл Шлеґель розкритикував німецький пацифізм

За мирні переговори, проти постачання зброї

Неоднорідну групу людей біля Бранденбурзьких воріт об'єднували спільні вимоги до федерального уряду: він має "активно й переконливо виступати за проведення мирних переговорів - як на Близькому Сході, так і в Україні". Крім того, учасники вимагали повного припинення німецьких поставок зброї в зони збройних конфліктів.

"Ми всі тут тому, що хочемо висловитися проти нелюдських воєн у світі, - заявила Сара Ваґенкнехт. - Ми також засуджуємо жахливу різанину, влаштовану ХАМАСом, і захоплення заручників". Але, наголосила вона, ніщо з цього не може виправдати того, "щоб без розбору бомбити, вбивати, морити голодом і виганяти два мільйони жителів Гази, половина з яких - діти".

Страх перед ядерною війною

Ця акція була прологом до цілої серії демонстрацій, запланованих на найближчий час. Спостерігачі ставлять запитання, чи не зароджується тут новий рух за мир, до якого з часом на вулицях долучиться ще більше людей.

Подібно до того, як це було у 1980-х роках, коли на заході ще розділеної Німеччини пів мільйона людей вийшли на протест у столиці ФРН Бонні через страх перед ядерною війною. Або як 2003 року, коли в Берліні стільки ж людей протестували проти війни в Іраку.

Можливим появу нового великого руху в Німеччині вважає Янніс Ґрімм (Jannis Grimm) - дослідник миру та конфліктів із Вільного університету Берліна. Він зазначає, що сьогодні вже існує безліч об'єднань, але вони занадто розрізнені. "У них поки що немає спільної платформи", - сказав він в інтерв'ю DW.

Рух за мир у Німеччині залишається роздробленим

"Ситуація сьогодні відрізняється, наприклад, від тієї, що була під час мобілізації проти війни в Іраку або в рамках традиційного мирного руху. Нинішній рух поки що залишається доволі роздробленим. Але це не означає, що в майбутньому у нього немає потенціалу", - вважає Ґрімм.

На прикладі Сари Ваґенкнехт видно, наскільки сьогоднішні протести ще далекі від того, щоб стати об'єднаним рухом за мир. У 2023 році, через рік після початку війни проти України, вона організувала мітинг разом із феміністкою Аліс Шварцер (Alice Schwarzer). Тоді критики дорікали їм у надмірному вираженні розуміння позиції Кремля або навіть у симпатіях до президента РФ Володимира Путіна.

Сару Ваґенкнехт звинувачують у розпалюванні ненависті до Ізраїлю

Останні мітинги, які організовувала Ваґенкнехт, продовжують викликати суперечки. Президент Центральної ради євреїв Німеччини Йозеф Шустер (Josef Schuster) звинуватив її в тому, що вона "популістськими заявами підживлює в Німеччині ненависть до Ізраїлю".

Настільки далеко голова Лівої партії Ян ван Акен (Jan van Aken) не заходить, але і він у розмові з DW критикує акцію Ваґенкнехт: "Я вважаю, що політична робота повинна максимально широко залучати людей. А їхня ставка лише на кілька людей для мене політикою не є".

Свою акцію, яка пройшла в Берліні 27 вересня, ван Акен і його партія бачать інакше: "Ми спеціально створили альянс із неурядовими організаціями, з палестинськими об'єднаннями. Адже потрібно об'єднувати зусилля: критично налаштованих ізраїльтян, ізраїльтян-євреїв".

Молодіжний протест проти військового обов'язку

Чи спрацює ця концепція, голова Лівої партії поки що не знає. За його словами, він виріс за часів руху за мир 1980-х років. Акен вважає, що темою, яка може мобілізувати багатьох, могло би стати питання повернення військового обов'язку: "Це може викликати велику активність, адже питання безпосередньо стосується безлічі молодих людей - можливо, саме тому вони теж вийдуть на вулицю".

Розрахунок ван Акена напередодні протесту частково виправдався: протест, що зародився в інтернеті, вийшов на вулиці столиці Німеччини. Його онлайн-петиція проти військового обов'язку напередодні протесту набрала 70 тисяч підписів, а на саму акцію, за різними даними, вийшли від 60 тисяч до 100 тисяч осіб.

"Німеччина - абсолютно пацифістська країна"

Ліва партія вважає тему військового обов'язку однією з найважливіших на сьогоднішній день. "Ми перебуваємо у критичному моменті, коли вирішується, яке майбутнє має мілітаризм у Німеччині", - зазначає голова партії ван Акен. За його словами, останні 40 років його зростання вдавалося стримувати. "Німеччина - абсолютно пацифістська країна. Але зараз ситуація змінюється", - стверджує політик.

Дослідник миру і конфліктів Янніс Ґрімм також вважає можливим зростання протестів проти мілітаризації, а особливо проти повернення військового обов'язку. Причому партія "Союз 90/Зелені" вже не відіграватиме в цьому значної ролі, хоча багато її членів, як і раніше, дотримуються пацифістських поглядів. Ця партія на ранньому етапі свого існування навіть виступала за розпуск НАТО.

На думку Ґрімма, у зелених інше розуміння мирної політики. Багато хто з них вирішив, що "повна відмова від будь-якого виду насильства і мілітаризму теж не захищає права людини і міжнародне право у світі", констатує він.

У 1980-ті роки зелені були рушійною силою тоді ще об'єднаного мирного руху. Зараз же ця спільнота сильно роздроблена. Активні насамперед ліві і "Союз Сари Ваґенкнехт", що відколовся від них. "У результаті склалася ситуація, коли немає жодної партії, яка б перетиналася з вуличним рухом", - підсумовує Ґрімм.

Черговий мітинг може стати найбільшим

Очікується, що акція 3 жовтня - у День німецької єдності - може зібрати найбільшу кількість протестувальників. Демонстрації цього дня відбудуться одночасно в Берліні та Штутгарті. Понад чотириста ініціатив, організацій і партій закликали до участі під гаслами "Мілітаризм - більше ніколи! Встанемо за мир!"