Спецпредставники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф та Джаред Кушнер у ніч проти понеділка, 7 вересня, покинули Київ поїздом "Укрзалізниці" з обнадійливою назвою "Мирний експрес". Та чи наблизив їхній візит мир?

Багато із обговорюваного під час першого візиту американських спецпосланців до Києва на вихідних залишилося за лаштунками. Все ж, із заяв політиків відомо, що на зустрічі йшлося про варіанти припинення вогню, гарантії безпеки, територіальні питання, посилення української ППО та економічне відновлення.

Стів Віткофф назвав переговори обнадійливими й заявив, що привіз із Москви, де вони побували перед прибуттям до Києва, "нові ідеї", а головним завданням США визначили зближення позицій сторін. Джаред Кушнер, у свою чергу, сказав, що президент США Дональд Трамп доручив їм сформувати "мирний пакет", але визнав: завершення війни до зими не гарантоване.

За підсумками зустрічі президент України Володимир Зеленський заявив про готовність до тристоронніх переговорів у форматі "Україна-США-Росія", а Стів Віткофф 7 вересня у своєму дописі в соцмережах також згадав про поновлення тристороннього формату. "Було досягнуто суттєвого прогресу, зокрема просунулося питання планування додаткових тристоронніх переговорів", - написав він.

У Москві також не виключили можливості поновлення тристороннього формату переговорів, але про місце та терміни "поки що говорити передчасно", заявив речник Кремля Дмитро Пєсков.

Більше, ніж символічний візит?

"Це не те, що раніше. Цей (візит - Ред.) ефективніший", - цитує інформагенція AFP коментар чільного джерела в адміністрації президента України. За даними агенції, яка посилається також і на заяви Єлисейського палацу, нового імпульсу у переговорному процесі можна очікувати після виборів до Держдуми РФ, які відбудуться 18-20 вересня.

"Американці сказали нам, що з'явилася нова готовність Росії до переговорів після виборів до Думи", - заявив журналістам у понеділок, 7 вересня, помічник президента Франції Еммануеля Макрона, але додав, що наразі РФ продовжує наполягати на неприйнятних умовах для організації тристоронньої зустрічі. "Президент Путін висуває умови, які сьогодні є неприйнятними і, ймовірно, такими й залишаться, оскільки він фактично вимагає, щоб Україна прийняла всі ці умови ще до зустрічі (Путіна. - Ред.) з президентом Зеленським", - передає його слова кореспондентка DW у Брюсселі.

Чи справді готовий Путін домовлятися?

Водночас у Києві поки застерігають від надмірних очікувань, хоча низку важливих зрушень цей візит все таки приніс, сказала у коментарі DW директорка безпекових програм аналітичного центру "Українська призма" Ганна Шелест. Перший - сам факт їхнього приїзду. "Це перший їхній візит в Україну, при тому, що Віткофф був у Росії щонайменше п'ять разів, і РФ дуже серйозно цим маніпулювала. Те, що вони нарешті приїхали й побачили багато речей своїми очима, - це великий символічний і політичний сигнал".

Не менш важливим, за її оцінками, є і те, що США повертаються до російсько-українського врегулювання уперше після початку війни проти Ірану у лютому цього року. Адже ті самі переговірники опікувалися і переговорами з Тегераном, нагадує Шелест.

Політолог Олексій Буряченко, який очолює київський Міжнародний інститут безпекових досліджень, також вважає, що головним результатом є подолання бар'єру. "Тепер їхній повторний візит став набагато реалістичнішим", - сказав він у розмові з DW, нагадавши, що росіяни зробили все для зриву поїздки американських візитерів, обстрілявши аеропорти в Києві та будівлю Служби безпеки України (СБУ) у самому центрі столиці.

Повернення американської сторони до дипломатії Буряченко пояснює наближенням проміжних виборів у США. Отже, завдання посланців, за оцінкою експерта, було потрійним: реанімувати переговорний процес, отримати публічно позитивні оцінки готовності як з Києва, так і з Москви та забезпечити гарну медійну картинку. Сюди ж він відносить і оголошене триденне перемир'я, яке американська сторона подаватиме як власне досягнення.

Українські оглядачі й надалі сумніваються у готовності Москви до компромісів навіть після думських виборів. Путін і далі вважає, що може досягти свого військовими методами, каже Ганна Шелест. Проте українські далекобійні удари, а також санкційний законопроєкт, який уже ухвалив Сенат і який чекає на голосування в Палаті представників, виступають серйозними важелями впливу, вважає оглядачка. "Цього в Москві достатньо серйозно бояться. Саме тому у складі американської делегації була людина, яка безпосередньо відповідає за санкції, - це важливий сигнал", - зауважує вона і не виключає обмеженого прогресу, як-то, домовленостей про припинення вогню у Чорному морі. А от головні вимоги РФ щодо статусу Донбасу або членства України в НАТО, наголошує експертка, залишаються абсолютно незмінними.

Європа також за столом переговорів

Присутність представників Німеччини, Франції та Великобританії на зустрічі у Києві Ганна Шелест оцінює як окремий важливий сигнал. "Без Європи ми на сьогодні уже нікуди не дінемося. Це і в інтересах самої Європи, і в інтересах України, і це те, чого дуже хотіла б не допустити Російська Федерація", - зауважує експертка. 

Але, додає Буряченко, це також і затягує переговорний процес. Однак, якщо пріоритети безпеки для Європи не були б включені у порядок дений, мотивація європейців була б неочевидною, адже завершення війни за посередництва американців кратно підвищує ризики для них самих. Тож європейці прагнуть бути частиною процесу й отримати гарантії безпеки не лише для України, вважає він.

Що далі?

Україна від візиту високих американських гостей отримала щонайменше реактивацію переговорного процесу, а це вже краще, ніж нічого, кажуть опитані DW київські аналітики. Та найсуттєвішим є те, що візит продемонстрував неготовність Росії до невідкладних змістовних перемовин. "Це розвіює ілюзію, що до зими вдасться просто інструментами дипломатії переконати Путіна припинити війну. Ні, цього не вийде. І це дозволяє Україні говорити про отримання реальної фінансової, політичної і військової допомоги вже тут і зараз", - вважає Олексій Буряченко.

Якщо ж до відновлення тристоронніх переговорів таки дійде, то найімовірніше, відбудуться вони після думських виборів та у третій країні, як це вже було в Абу-Дабі чи Стамбулі, додає Буряченко. Київський вояж посланців Трампа він розцінює не як початок процесу, а як зондування позицій сторін. Поштовх, на його думку, дадуть три геополітичні фактори: вибори в РФ, зустріч Трампа з лідером Китаю Сі Цзіньпіном і засідання щодо України в ООН, яке Франція готується провести під час тижня високого рівня Генасамблеї ООН у Нью-Йорку наприкінці вересня.

З якими насправді настроями американці поїхали з Києва додому, Ганна Шелест радить дізнаватися у спосіб, характерний для нинішньої адміністрації США. "Ми живемо в період дипломатії соціальних мереж. Я б сьогодні стежила за публікаціями Дональда Трампа - і подивилася б на тон, який там буде", - підсумувала вона.