Внаслідок російського ракетного удару великих пошкоджень зазнав Спасо-Преображенський кафедральний собор - найбільший православний храм Одеси.

Перший камінь під будівництво Спасо-Преображенського кафедрального собору був закладений у 1795 році. Храм будували за проєктом інженера Вонрезанта у стилі класицизму. У 1936 році за наказом більшовицької влади потужним вибухом були вщент зруйновані спочатку дзвіниця, а потім і собор.

У 1999 році Одеський Спасо-Преображенський собор включили у список відтворення видатних втрачених пам'яток історії та культури України. Роботи були закінчені тільки в 2010 році. У ході ракетної атаки постраждали православні святині: з-під завалів дістали Касперовську ікону Божої Матері, яку вважають покровителькою Одеси.

Представники духовенства повідомили про пряме влучання ракети у центральний вівтар (на фото). Повідомляється також, що внаслідок атаки постраждало перекриття трьох нижніх поверхів, значно пошкоджено внутрішнє оздоблення, знищено службові приміщення нижньої частини собору, пошкоджені ікони. За оцінками архітекторів, частина споруди не підлягає ремонту і її доведеться знести.

У ході атаки суттєвих пошкоджень зазнало щонайменше 28 пам'яток архітектури. Переважно це добірні будівлі XIX-XX сторіччя. Серед них будинок Кредитного товариства, Прибутковий будинок Заблудовського та Будинок Ковалевського по вулиці Гоголя (на фото) у якому жив фізик Б. Веріго. Постраждали не тільки унікальні пам'ятки архітектури, але й прилеглі одеські дворики з їхньою неповторною атмосферою.

Серед постраждалих об'єктів - колишній будинок громадського діяча і мемуариста Осипа Чижевича, зведений у середині ХІХ століття за проєктом архітектора Брунса. Останніми роками у підземних приміщеннях будинку активно обживалося "Театральне підземелля" - творчий креативний майданчик.

Значної шкоди завдано і Будинку вчених - пам'ятці національного значення. Будівля зведена в 1832 році у класичному стилі за проєктом архітектора Боффо. Будинок дивом вистояв у роки Другої світової. Згодом у його вишуканих інтер'єрах не раз знімали кінофільми й телепередачі. Тепер же у будівлі вибито практично всі старовинні вітражі, пошкоджено меблі. Майже все цінне постраждало, каже директор.

Будинок Катерини Соломос збудований на початку ХХ століття і відомий тим, що помешкання у ньому мали відомі в місті медики. Останній четвертий поверх мав мансардні вікна з вітражами. Разом з дахом верхня частина будинку була вщент зруйнована російською ракетною атакою.

Місію для оцінки збитків направить ЮНЕСКО. Про це йдеться в заяві організації, яка "глибоко стурбована і найрішучішим чином засуджує зухвалий напад", який може бути прирівняним до воєнного злочину. У список Світової спадщини ЮНЕСКО Одеса була включена у січні 2023 року через загрозу руйнування. Станом на 20 липня ЮНЕСКО підтвердила збитки, завдані 270 об'єктам культурної спадщини України.

Розстріляний військами РФ пам'ятник поетові Тарасу Шевченку в Бородянці. Весною це селище під Києвом зазнало численних ударів російської авіації та артилерійських обстрілів. Більшість будівель зруйновані, понад 80 мирних мешканців загинули під завалами чи були розстріляні військовими РФ.

Наприкінці березня російські війська атакували з повітря Гостомельський аеродром у Київській області, внаслідок чого був зруйнований літак АН-225 "Мрія". Його створили в 1988 році для перевезення надважких і габаритних об'єктів, зокрема, космічної промисловості, а в 2004 році літак внесли до Книги рекордів Гіннеса за 240 рекордів.

Після окупації військами РФ Бучі на Київщині у братській могилі біля Храму святого апостола Андрія Первозваного знайшли тіла понад 100 цивільних мешканців. Майже всі - з вогнепальними чи осколковими пораненнями, деякі - зі зв'язаними руками та ногами, переламаними кістками та іншими слідами тортур.

Стадіон, зведений у Чернігові в 1936 році, суттєво постраждав від бомбардувань у роки Другої світової війни. У 1960-х його відновили та присвоїли ім'я космонавта Юрія Гагаріна, який відвідав стадіон особисто. Під час облоги Чернігова на початку березня 2022 року російські війська розбили його 500-кілограмовими фугасними бомбами.

На початку травня російський снаряд влучив у будівлю ХVIII століття, яка свого часу була домом для Григорія Сковороди. У 1970-х роках будівля у селі Сковородинівка на Харківщині стала літературно-меморіальним музеєм українського філософа.

Артилерійські обстріли з боку РФ пошкодили наприкінці березня меморіальну менору в Дробицькому Яру. На початку 1940-х років це урочище на Харківщині стало свідком Голокосту, а в 2002 році там відкрили меморіальний комплекс пам'яті жертв масових розстрілів нацистами.

Майдан Свободи в Харкові - найбільша площа України, шоста - в Європі та 12-та - в світі. У 2008 році там виступив перед 300-тисячним натовпом легендарний гурт Queen. У перший тиждень повномасштабної війни проти України війська РФ випустили по Майдану ракети "Калібр", що забрали життя 10 та травмували 20 людей. Історична будівля обласної державної адміністрації не підлягає відновленню.

У драматичному театрі в Маріуполі на Донеччині сотні мешканців ховалися від російських бомбардувань. З обох боків будівлі на асфальті великими літерами написали слово "Діти". У березні війська РФ скинули на театр надпотужну авіабомбу. Центральна частина будівлі знищена повністю. Під завалами загинули близько 600 людей.

Металургійний комбінат "Азовсталь" у Маріуполі був одним із найбільших виробників чавуну і сталі в Європі. Підприємство займає площу в 22 рази більшу за Ватикан. Укриття заводу більше двох місяців були прихистком для понад тисячі місцевих жителів і військових. Щоби змусити останніх скласти зброю, РФ тижнями штурмувала "Азовсталь" та закидала ракетами з моря, повітря і землі.

Свято-Успенська Святогірська Лавра на Донеччині - одна з трьох православних лавр в Україні. Навесні 2022-го від обстрілів солдатами РФ і вибухових хвиль був ушкоджений Успенський собор й приміщення монастиря, в яких проживали ченці й біженці. На початку травня артилерійським ударом РФ зруйнувала освітній осередок лаври - Свято-Георгіївський скит.