У столиці Данії є 350-кілометрова мережа велодоріжок, система світлофорів, які надають перевагу велосипедистам, підставки для ніг, на які зручно спертися, поки чекаєш на зелене. Тож не дивно, що за цих умов 63 відсотки жителів міста їздять на роботу на велосипедах. В англійській мові навіть з'явилося слово copenhagenize ("копенгагенізувати") на позначення підтримки велосипедної інфраструктури.

Поряд із Копенгагеном у Данії Амстердам у Нідерландах також належить до найзручніших для велосипедистів міст Європи. Велосипедисти в Амстердамі щодня проїжджають близько двох мільйонів кілометрів. Загалом у країні дуже поширена їзда на велосипедах, адже вона дуже рівнинна. Включно з містом Утрехт. Тут є найбільший велопаркінг у світі із 33 тисячами паркувальних місць для велосипедів.

Міська влада Парижа упродовж багатьох років послідовно розбудовує веломережу. Щонеділі цілі вулиці перекривають для проїзду автомобілів. Туристам теж дуже просто пересісти на велосипеди, адже на кожному кроці є станції оренди роверів. Те ж саме стосується і Страсбурга. Як і Париж, це місто належить до найзручніших для велосипедистів міст Франції.

Шведське місто Мальме вкладає багато грошей у покращення велоінфраструктури. Так, у місті є майже 500 кілометрів велодоріжок з насосними станціями й системами пріоритетного проїзду для велосипедистів. Про можливості для ночівлі велотуристів тут теж подбали. Так, у Мальме є велоготель із власною майстернею, можливістю оренди велосипеда й паркомісцями для роверів біля апартаментів.

Тронхейм у Норвегії - горбисте місто. Однак на допомогу приходить перший у світі ліфт для велосипедів. Ліфт може переміщувати до 300 велосипедів на годину на гору у 130 метрів заввишки до фортеці Крістіанен. Уздовж рейки ліфт піднімає невеличку підставку, на якій можна стояти правою ногою, не встаючи з велосипеда. Ця підставка піднімає водія разом з велосипедом, який котиться нагору.

У Мюнстері на півночі Німеччини більше велосипедів, аніж мешканців. Тож нічого дивного немає в тому, що в цьому місті стається найбільше у Німеччині після Лейпцига крадіжок велосипедів. Однак цей факт все одно мало кого відлякує від того, щоб пересісти з автомобіля на велик. Адже це дуже зручно - широкі велодоріжки, багато паркмайданчиків і відсутність гір, на які важко було б виїхати.

Орендувати велосипед у Барселоні можна було вже з 2002 року. Мережа велодоріжок у каталонській столиці сягає 250 кілометрів. А зони, у яких дозволений проїзд лише зі швидкістю 30 кілометрів на годину, забезпечують більшу безпеку міського руху. Туристам теж пропонують скористатися велосипедами і проїхатися тематичними веломаршрутами, скажімо, до пляжу або будівель архітектора Антоніо Гауді.

У Базелі місцевість рівнинна, а відстані короткі. Вулиці особливо наповнюються велосипедистами під час заходів під назвою slowUp, які влітку відбуваються у різних містах Швейцарії. Їх організатори перекривають для автомобілів близько 30 кілометрів доріг у гарній місцевості і організовують різноманітну програму уздовж маршруту. Так катання на велосипеді приносить задоволення!