Центральна виборча комісія України (ЦВК) днями заявила про неможливість проведення 25 жовтня місцевих виборів у низці громад на Донбасі. Йдеться про території, котрі перебувають у безпосередній близькості до лінії розмежування, а саме - 10 територіальних громад Бахмутського, Волноваського, Маріупольського та Покровського районів Донецької області та вісім громад Сєвєродонецького і Щастинського районів Луганської області.

Як повідомили в ЦВК, комісія дійшла висновку про неможливість проведення виборів після аналізу інформації, наданої Донецькою та Луганською військово-цивільними адміністраціями. Якихось детальних пояснень такого рішення в ЦВК спочатку не надали, лише зазначивши, що "всю відповідальність за визначення відповідних територій несуть ті органи, які надали відповідну інформацію".

Таке рішення ЦВК викликало занепокоєння з боку уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової через обмеження виборчих прав мешканців прифронтових територій. У вівторок, 11 серпня, Денісова зажадала від Центральної виборчої комісії копії документів, на підставі яких було ухвалено рішення про неможливість проведення виборів у 18 громадах на Донбасі. Уже ввечері того ж дня ЦВК у відповідь на вимогу уповноваженої з прав людини опублікувала згадані документи, що надійшли від Донецької і Луганської військово-цивільних адміністрацій. У цих документах ідеться виключно про безпекову ситуацію у 18 прифронтових громадах.

Фактор безпеки і обмеження виборчих прав

З опублікованими документами вже ознайомився й голова громадської організації "Комітет виборців України" (КВУ) Олексій Кошель. "У цьому випадку військово-цивільні адміністрації діяли так само, як і під час минулих загальнонаціональних та місцевих виборів: в своїх листах вони сказали, що вибори в прифронтових громадах неможливі через безпековий фактор", - сказав Кошель у розмові з DW. Далі він наголосив, що, ухвалюючи своє рішення на підставі інформації військово-цивільних адміністрацій (ВЦА), Центрвиборчком діяв у межах своїх законних повноважень. "Тож нічого нового тут не сталося, ЦВК робить свою роботу, спираючись на думку військово-цивільних адміністрацій", - констатував Кошель.

Водночас голова КВУ визнав, що такий захід справді є обмеженням виборчих прав громадян України, які проживають у 18 прифронтових громадах. Але, продовжив він, з цією ситуацією за нинішніх обставин можна змиритися з огляду на гарантії дотримання більш важливих прав людини й громадянина. "Зараз ніхто не може дати гарантій того, що громадяни тих територій не будуть гинути в день голосування на місцевих виборах 25 жовтня. Якщо ж говорити про обмеження прав громадян, то перш за все, слід згадувати про право людини на життя, право на безпеку, і лише потім - про виборчі права громадянина", - вважає Кошель.

Ще перед рішенням ЦВК сумніви в можливості проведення місцевих виборів в прифронтових громадах висловлювали учасники Восьмої моніторингової місії "Восток SOS". Вони нещодавно побували на Донбасі й ознайомились із ситуацією на місці. Серед учасників місії був і німецький політолог Андреас Умланд (Andreas Umland). Організувати вибори на прифронтових територіях Донбасу достатньо важко, зазначив Умланд, підбиваючи в Києві підсумки моніторингової місії.

"Ці місцеві вибори мають особливе значення, оскільки завершують перший етап децентралізації та легітимізують новий територіальний устрій у форматі об'єднаних територіальних громад. Є вагомі аргументи за проведення місцевих виборів. Однак, моя думка за результатами місії, що не варто проводити місцеві вибори на прифронтових територіях. Це і бойові дії, і фактично військовий стан", - каже Умланд.

Військово-цивільні адміністрації теж не вихід

Таким чином, рішення ЦВК про скасування місцевих виборів в частині районів Донбасу означає, що там і надалі діятимуть запроваджені ще 2015 року на заміну місцевим радам військово-цивільні адміністрації. Це тимчасові державні органи у складі Об'єднаного оперативного штабу Збройних сил України. Вони перебрали основні функції місцевих рад та виконавчих органів з урядування економічних процесів, житлово-комунального господарства, соціальної і культурної політики в умовах воєнного конфлікту. Військово-цивільні адміністрації складаються з цивільних та військових осіб, утворюються указом президента України. Голови цих адміністрацій призначаються за рішенням Ради нацбезпеки та оборони.

Попри неможливість на даний момент організації виборів на прифронтових територіях німецький експерт вказав і на те, що довго такі військово-цивільні адміністрації існувати не можуть. На його думку, на цих територіях уже виник "режим автократії". Він закликав реформувати ці органи. "Наприклад, я можу собі уявити, що до їхнього складу мали б увійти ради місцевих громад, за участі представників громадських організацій, медіа, бізнесу й політичних партій", - вважає Умланд. 

Ще один учасник моніторингової місії "Восток SOS", віце-президент неурядової організації Free Russia Foundation Григорій Фролов, додав, що з точки зору безпеки військово-цивільні адміністрації є більш ефективним способом керування на прифронтових територіях. Але якщо їхнє управління в ручному режимі затягнеться на роки, то в місцевих жителів не буде нормального спілкування з усією Україною і вони не зможуть себе відчути її повноцінними громадянами, застеріг правозахисник.

Він звернув увагу на те, що майже всі громади, на яких зараз скасовані вибори, свого часу побували під контролем "ДНР/ЛНР". При цьому Фролов вказав на дефіцит джерел інформації на цих територіях. За його словами, їхні жителі досі не мають доступу до українського телебачення, але натомість є широкий доступ до телебачення російського. 

Тим часом у самому ЦВК, судячи з усього, ще не втрачають надію. "Безпекова ситуація може змінитися і, якщо до початку виборчого процесу чергових місцевих виборів до Комісії надійдуть нові висновки Донецької та Луганської ВЦА щодо можливості проведення перших місцевих виборів у цих 18 громадах або в частині з них, то вибори там можуть відбутися навіть 25 жовтня 2020 року", - зазначається на сайті ЦВК.