Перебої зі світлом, водою і теплопостачанням у Києві унаслідок російських обстрілів поставили містян у скрутне становище. Ситуацію ускладнюють сильні морози, що уже майже два тижні тримаються в Україні. Про життя в українській столиці - у DW.

Без тепла ще тисячі багатоповерхівок - за вікном -12°C

Київ третій тиждень поспіль долає наслідки масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру. Станом на 22 січня, за даними мера Києва Віталія Кличка, без теплопостачання лишається близько 2600 будинків в столиці. "Від учорашнього вечора повернули тепло в майже 600 багатоповерхівок. Більшість з них на лівому березі. Це будинки, які підключають уже вдруге - після атак ворога на критичну інфраструктуру столиці 9-го й 20-го січня", - написав він. При цьому температура в ці дні тримається на рівні -12°C.

Не дивно, що за таких умов багато хто виїхав за межі міста. До таких належить і родина Анастасії. "Через відсутність електроенергії, опалення та води ми цілою сім'єю - чоловік, я і двоє дітей - виїхали на дачу 17 січня. Це дача батьків, і мій батько теж сюди наїжджає", - розповідає DW Анастасія. За її словами, на дачі є газовий котел, а за потреби можна увімкнути дизельний генератор у дворі. "Тоді в нас є і світло, і вода, і тепло. А так, світла частіше немає, ніж воно є. Воду беремо зі свердловини. Коли працює генератор, є струм, і насоси працюють", - каже жінка.

Анастасія працює косметологинею і має вільний графік, який залежить від наявності клієнток. Тому, зізнається жінка, може взяти відпустку. "А чоловік, інженер-енергетик, мусить їздити на роботу до Києва щодня. Дорога далека і нелегка. Бо до траси тут сильна ожеледиця, важко проїхати. Дорога до роботи в нього забирає до двох годин". 

Знижки для киян у деяких готелях Львівщини

Українська письменниця і перекладачка Тамара Горіха Зерня, яка мешкає у Києві, також виїхала зі столиці разом із дітьми напередодні останнього масованого обстрілу РФ. "Побачила на Facebook допис однієї пані, яка, розуміючи ситуацію, запропонувала киянам 50-відсоткову знижку на проживання у її готелі біля селища Славсько, що на Львівщині. На дорослу людину з триразовим харчуванням виходить близько 900 гривень на добу. Наступного дня, 18 січня, зібралися та поїхали. Якраз перед останнім обстрілом", - розповіла письменниця в розмові з DW. 

За словами Тамари Горіха Зерня, в готелі трапляються відключення світла, але є вода і тепло, яке продубльовано у вигляді каміна й пічок. "Вчора в наш готель заїхало ще близько 15 людей, переважна більшість яких - кияни. Зокрема, жінки з дітьми, які також знайшли власницю, або вона їх знайшла на Facebook", - зауважує письменниця.

Жінка дуже рада, що знайшла прихисток, оскільки нині у її будинку в Києві немає води і опалення. "Є якась аварія, і тільки сьогодні почнуть шукати прорив. На невизначений час тепла не буде взагалі. Тобто після обстрілу у ніч на 20 січня немає в будинку тепла. Також холодна вода доходить лише до 5-7 поверху", - каже вона. 

Навчальний процес в українській столиці призупинено

Зимові канікули в більшості освітніх закладів столиці, окрім дитсадків, продовжено до 1 лютого. Як очікують в уряді, завдяки "вимкненню" великих освітніх об'єктів буде економитися енергія, що дозволить перерозподілити її на користь житлових масивів.

Як пересвідчилася DW, студентські аудиторії справді порожні, однак гуртожитки продовжують функціонувати. "Більшість студентів поїхали додому, оскільки зараз канікули. Залишилися лише ті, хто працює", - каже DW комендантка одного з гуртожитків Національного транспортного університету на умовах анонімності. 

Комендантка наголошує, що нині в гуртожитку є проблеми зі світлом, але подається вода й тепло. "Після обстрілу світла та опалення не було 28 годин. Але нижче 10 градусів температура не опускалася", - констатує вона.

Порахувати тих, хто виїхав, - складне завдання

Загалом приблизно кожен шостий мешканець столиці - 600 тисяч від 3,6 мільйона - виїхав з міста після російських атак 9 січня, розповів міський голова Віталій Кличко в інтерв'ю агенції AFP.

Така цифра, як пояснили у пресслужбі мера, ґрунтується на білінгових даних - зараз на 600 тисяч менше телефонів "ночують" у столиці. "Хтось скористався порадами, і кому було куди, поїхали - за місто, до друзів. Плюс канікули зараз продовжили. Також студенти на онлайн-навчанні, і частина з них роз'їхалася, хто не кияни", - заявили в мерії виданню "Українська правда". 

Водночас у Київській міській військовій адміністрації (КМВА) цю цифру "не підтвердили". "Якби виїхала така кількість абонентів, яким надаються послуги електропостачання, то, напевно, ситуація по світлу не була б такою критичною", - сказала речниця КМВА Катерина Поп в ефірі національного телемарафону. 

Втім, аргументи КМВА щодо світла також виглядають сумнівно, зауважує директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович. "Справді, один зі способів оцінки - рівень споживання електроенергії. Але я не впевнений, що він зараз може бути точним, оскільки електроенергія подається дуже нерегулярно, графіки відключення не діють. Тому, коли вмикається світло, йде надмірне споживання - люди відразу ставлять прання, готують їжу", - пояснює він DW.

Складнощі життя у столиці з дітьми

Незалежно від того, скільки виїхало чи не виїхало киян, ситуація з опаленням та світлом у столиці України після російських обстрілів критичної інфраструктури залишається критичною.

Одна з тих, хто намагається впоратися із комунальними викликами без виїзду з Києва, - Аня Сиротенко. Дівчина переїхала з окупованої частини Херсонщини, і переживає ці складні часи у багатоповерхівці на лівому березі столиці. Вона самостійно опікується тримісячним малюком, оскільки її чоловіка мобілізували. "Живу на 15-му поверсі. Світло є дуже рідко. Коли немає світла, немає і води", - розповідає вона DW. 

Також, за словами Сиротенко, за відсутності світла не працює електрична плита. "Тому купила туристичну газову плитку. Можу яєшню посмажити та нагріти воду, щоб помити дитину. Добре, що малюк на грудному харчуванні. Головне, що є тепло, - за винятком доби після останнього масованого обстрілу. Синоптики обіцяють вже потепління, а коли на вулиці не холодно, то нормально", - із надією каже вона. 

Молода мама може була б і рада виїхати за межі міста. "Але треба фінанси. Я навряд чи зможу десь знайти житло за ціну, як зараз", - констатує вона.

У дитячому садку - 11-13 °C

Схожа ситуація у мешканки Києва Марти Семенюк, яка виховує дитину разом з чоловіком. "Через обстріли та проблеми в будинку нема опалення по деяких стояках з 3 грудня. Це проблема нашого під'їзду. Ми пишемо звернення, але проблема не вирішується. Щоб зігрітися, включаємо газову духовку. Коли є світло, ставимо вентилятор, який надуває по квартирі тепло. І коли є світло, то вмикаєм кондиціонер на тепло. Коли нема світла, то температура - десь 15 градусів", - розповідає вона DW.

Дошкуляє й неможливість залишити дитину в дитячому садку. "У садочку немає канікул, але минулого тижня ми не водили дитину, бо у групі було 11-13 градусів тепла. Потім нам пообіцяли включати генератор, щоб додатково опалювати. Ми привели дітей, але генератор ніхто не включав. Тож малий встиг підчепити бронхіт", - нарікає жінка.

Неможливість залишити дитину в садку дуже ускладнює життя, говорить Семенюк. "Я працюю вдома онлайн, але через тривалі відключення хотіла їздити в офіс, бо там є генератор і все, щоби бути на зв'язку", - каже жінка.

Піклування про вразливі верстви населення

Водночас на тлі складної ситуації з електро- та теплопостачанням після чергових російських обстрілів у Києві для вразливих категорій населення, зокрема, пенсіонерів та інвалідів, столична влада передбачила гаряче харчування. "Доручив Департаменту соціальної політики КМДА і районним держадміністраціям міста забезпечувати один раз на добу гарячим харчуванням тих мешканців, які стоять на обліку в територіальних центрах районів. Це переважно одинокі літні люди", - заявив 13 січня мер Києва Віталій Кличко. 

Допомагають людям і волонтери. "Своїми автівками розвозимо гарячі обіди по квартирах, де живуть люди похилого віку й інваліди. У нас є контакти зі старшими по будинках, які є практично в кожному будинку. Вони виявляють маломобільних і передають нам цю інформацію, а також допомагають розносити обіди, коли ми їх привозимо. Я сам щотижня розвожу десь по 115 обідів", - розповідає DW керівник органу самоорганізації населення столичного мікрорайону Микола Д'яченко.

Де прорвало труби, тепла може не буди до весни

Попри складні погодні умови, українські енергетики продовжують працювати на межі можливостей, ризикуючи своїм життям. 21 січня надійшло повідомлення про загибель члена правління, тимчасового виконувача обов'язків очільника "Укренерго" Олексія Брехта. Як повідомляється, він втратив життя під час робіт з відновлення на нещодавно атакованій підстанції біля Києва через удар струмом. 

За даними Романа Ніцовича з аналітичного центру DiXi, нині близько 20 відсотків житлового фонду багатоквартирних будинків української столиці залишаються без тепла. "Підключити всіх вимагає часу. Це може тривати тиждень-два", - каже він. Також Ніцович зауважує, що зараз основне навантаження беруть менші котельні. "Тому навіть якщо буде працювати система теплопостачання в цих районах, то не на максимум", - констатує він.

Там же, де прорвало труби чи батареї, за словами Ніцовича, тепла може не буди до весни. "Якщо не був злитий теплоносій і труби позамерзали, то для запуску цієї системи треба робити повну заміну системи опалення будинку", - пояснив він.