Німецька газета Tagesspiegel, аналізуючи нарощування Москвою військової присутності на кордоні з Україною, закликає Захід до стримування Кремля активними діями у відповідь. "Що, зрештою, далі робитиме Путін, залежить і від того, як відреагують Німеччина, Європа і США. Або, власне, не відреагують. Він прораховує витрати, користь і ризики своїх дій. Тому було би фатальною помилкою, якби Європа, сфокусована на боротьбі з пандемією, дозволила Путіну дійти висновку, що європейцям байдуже, чи він здійснить військову інтервенцію чи ні. Така байдужість лише підвищила би небезпеку війни, яка поки залишається лише потенційною", - йдеться у коментарі.

Читайте також: Меркель вимагає від Путіна відмовитися від посилення військ поблизу України

Оглядачі берлінського видання переконані, що Захід має продемонструвати рішучість і єдність, домовившись про спільні подальші кроки. "Всі розуміють, що Україна не може виграти відкриту війну з Росією, навіть якщо Київ отримає значну допомогу Заходу. Але Захід може підвищити потенційну ціну, яку заплатить Росія за напад і таким чином стримати її. Домовини загиблих вояків напередодні виборів нікому не потрібні (у вересні у Росії відбудуться вибори до Державної Думи. - Ред.). Крім того, російський народ розуміє: кожен рубль, витрачений на війну з Україною, насправді більше потрібен на забезпечення потреб росіян", - зазначає Tagesspiegel. Серед погроз на адресу Москви, йдеться на шпальтах видання, може бути зупинка добудови газогону "Північний потік - 2", замороження банківських рахунків російських функціонерів, які причетні до розпалювання війни з Україною або навіть відключення Росії від міжнародної платіжної системи SWIFT.

Допомогти Україні авіацією?

Тим часом у Сполучених Штатах у пресі і на шпальтах аналітичних видань лунають заклики посилити військову підтримку Україні. Зокрема, у фахових колах активно обговорюють пропозицію політичного оглядача Стівена Бланка, висловлену в його коментарі на сторінці аналітичного центру Atlantic Council - допомогти Україні посилити і модернізувати військово-повітряні сили. Бланк констатує, що лише дієздатна авіація може зупинити потенційний масштабний наступ російських сил. А в України є лише кілька десятків застарілих радянських літаків, підтримувати боєготовність яких вкрай важко через залежність від постачать запчастин з Росії.

Читайте також:  Коментар: Чи кине Путін виклик Зеленському та Байдену?

"Немає проблеми у тому, щоби надати Україні авіаційну систему раннього попередження та управління, літаки-заправники, комунікаційне обладнання, крилаті ракети або замінити українські легкі винищувачі Міг-29 або штурмовики Су-25. Знятих з експлуатації винищувачів F-16, літаків із системою раннього попередження E-2C-2000 Hawkeye і заправників KC-135 більш ніж достатньо у резерві збройних сил США. Можна постачати і нові, або модернізовані, F-16C, а також європейські бойові літаки", - констатує експерт. Стівен Бланк переконаний, що саме військова підтримка США дотепер була основним фактором стримування агресії Росії проти України, однак надалі її може виявитися замало. "Відновлення боєздатності українських ВПС були би для адміністрації Байдена дієвим способом сигналізувати, що США більше не миритимуться з російськими витівками, а стратегічна ціна, яку у довготривалій перспективі заплатить Росія за свою агресію, є високою і болючою", - підсумовує американський аналітик.

Forbes: Україні потрібні дрони і "розумні ракети"

Із необхідністю негайно модернізувати застарілу українську авіацію погоджується і оглядач ділового видання Forbes Девід Акс. На його думку, без дієвої підтримки Заходу Києву не обійтися. "Україна, подібно до Тайваню, є однією з небагатьох країн світу, яка практично весь час перебуває під серйозною загрозою нападу з боку значно сильнішого сусіда. Києву потрібно якось захищати свій повітряний простір і підтримувати з неба сухопутні війська", - наголошує оглядач. Акс, утім, вважає надання Україні вживаних американських літаків хибним шляхом. "Повний перехід від радянської бойової авіації до американської може зайняти десятиліття і коштувати мільйони доларів. Навіть незначна частина цих витрат перевищить бюджет, який мають у своєму розпорядженні українські ВПС, який навіть після анексії Криму Росією 2014 року становить лише близько 300 мільйонів доларів на рік", - констатує Девід Акс.

Читайте також: Німецька преса про війська Росії на кордоні з Україною: Захід має дати відсіч

За словами оглядача з Вашингтона, постачання американських літаків не вирішить проблеми військового домінування Росії, яка в змозі знищувати українські літаки, щойно вони злітатимуть. Акс звертає увагу на досвід Тайваню, який робить ставку на використання бойових безпілотників і надсучасних "розумних" крилатих ракет. "Невипадково Тайвань, який перебуває у схожій з Україною геополітичній ситуації, модернізує у такий спосіб свій флот і бойову авіацію. Великі кораблі і пілотовані літаки дедалі більше втрачають значення. Тим більш важливими стають дрони і "розумні" ракети", - наголошує оглядач Forbes.

Німецька преса: з Путіним ще жити до 2036 року

Натомість на шпальтах німецької преси думок про військову підтримку України практично не знайти. Попри загальне несприйняття провокативних дій російського керівництва, меседжі коментарів варіюють від потреби жорсткіших санкцій до закликів шукати діалогу з Володимиром Путіним. Зокрема, видання Nordbayern пише: "Потрібна холоднокровна дипломатія. В ідеалі - щоб Захід говорив одним голосом, не даючи Путіну себе розколоти. Саме цього прагне господар Кремля, якого дехто у Німеччині досі вважає союзником і миролюбцем. А як щодо того, щоб відновити прямий канал комунікації з Путіним? Він же домагається саме цього: знову стати визнаним партнером серед провідних держав світу", - йдеться у коментарі видання. Баварський оглядач вважає, що від діалогу з Путіним нікуди не подітись, зрештою, він нещодавно забезпечив собі перебування при владі до 2036 року. "15 років його неможливо буде ігнорувати", - підсумовує Nordbayern.

У коментарі на шпальтах німецького ділового видання Handelsblatt нарощування військової присутності на кордонах України розцінено як частину геополітичної гри м'язами і відповідь Володимира Путіна на особисту образу з боку президента США Джо Байдена (в одному з нещодавніх телеінтерв'ю Байден погодився із твердженням журналіста про те, що Путін є вбивцею. - Ред.). "Замість того, аби дбати про економічне зростання та інвестувати трильйони у зменшення залежності від сировинних ресурсів і модернізацію країни, Путін робить ставку на армію і зближення з Китаєм. … Однак це (відмова від співпраці із Заходом. - Ред.) в історії Росії дотепер ніколи нічим хорошим не закінчувалось. Крім того, нинішні події - поганий знак для прихильної до Росії німецької економіки", - констатує Handelsblatt.