"Дії Путіна мають абсолютно маргінальний стосунок до турботи про права росіян в Україні, - пише німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung. - Він хоче створити "санітарну зону", яка стоятиме на заваді тому, щоби демократія, система демократичного стримання і противаг і принципи правової держави підібралися до кордонів його царства, що й справді становить небезпеку - для його режиму. Це і є його "безпекові інтереси", які досі знаходять прибічників у Німеччині. До цього поясу, долю якого хоче визначати Москва, вже належить Білорусь. Тепер Путін хоче додати до нього й Україну. Якщо "красуня" не піддасться, тоді примушуватиме її силою. За цим стоїть ренесанс брежнєвської доктрини, згідно з якою сателіти Москви мали лише "обмежений суверенітет".

"Путін хоче конфронтації"

Далі видання з Франкфурта-на-Майні далі аналізує, які висновки з дій Москви проти України має зробити Європа з точки зору власної безпеки: "Путін хоче конфронтації. Чи відлякують його погрози економічними санкціями від того, щоб силою перекроювати кордони в Європі - поки що відкрите питання. У всякому разі НАТО має підсилити свою здатність до військового стримування. Випробування Путіним різноманітних видів ядерної зброї нагадує про те, що не можна забувати й про ядерне стримування. При цьому НАТО покладається передовсім на арсенал Вашингтона. Саме тому Путін серйозно ставиться до США. Але європейці (варто згадати як з ними поводився Трамп) не можуть покладатися на те, що ядерна парасолька США навіки захищатиме їх. Українці, які віддали свої ядерні ракети в обмін на нічого не варті гарантії безпеки, нині на своїй шкурі відчувають, що буває у таких випадках".

Газета Süddeutsche Zeitung з Мюнхена також пише про далекосяжні висновки для власної безпеки, які нарешті має зробити Європа. "Європа і Захід мають визнати: Військова сила знову стала вирішальним фактором, економічна міць і "м'яка сила" самі собою вже недостатні. Те, що донедавна вважалося самим собою зрозумілим, стало неактуальним: надія на те, що всі дотримуватимуться правил, які Європа погодила по завершенні "холодної війни". (…) "Нам потрібні літаки, що літають, кораблі, що можуть ходити в море і оптимально споряджені солдати", - каже канцлер Олаф Шольц. Це було би значно простіше, якби німецький уряд наблизився до виконання зобов'язань, які він взяв на себе в рамках НАТО - витрачати на оборону два відсотки ВВП", - наголошує мюнхенське видання.

Наскільки адекватна реакція США?

Оглядачі на шпальтах американських газет обговорюють, наскільки адекватною є відповідь Білого дому на визнання Росією самопроголошених "ДНР" і "ЛНР". Wall Street Journal пише: "Схоже, у Білому домі у понеділок ввечері не було навіть єдиного розуміння, чи взагалі йдеться про вторгнення. Отже, перші санкції обмежуються тим, щоби унеможливити торгівлю та інвестиції у так звані "ДНР" і "ЛНР". Тобто: Росія вводить війська на територію України, а США вирішують запровадити санкції не проти Росії, а проти частини України", - риторично констатує видання.

Тему санкцій продовжує американська Washington Post: "Після цього понеділка, на жаль, стало зрозуміло, що дотеперішні кроки не стримали Путіна, а війна є імовірною. Отже, немає причини чекати із запровадженням санкцій, причому не лише стосовно "ДНР" і "ЛНР", які досі взяв під приціл Вашингтон. Це було би першим кроком рішучого реагування на цю геополітичну кризу. Однак навряд чи це буде останній крок", - зазначає газета з Вашингтона.

Видання The New York Times натомість вважає, що дотеперішня тактика керівництва США щодо стримування загрози війни була слушною. "Байден і його союзники мали рацію, коли вирішили не реагувати надто емоційно і завжди пропонувати Путіну "запасний вихід". (…) Пильне терпіння у цій ситуації не можна прирівнювати до поступливості. (…) Визнання Росією обох кумедних "народних республік" - це рівною мірою незаконна і обурлива дія. Однак катастрофа, якою обернулося би повномасштабне вторгнення для України і Європи, змушує дати дипломатії ще один шанс", - пише видання з Нью-Йорка.

"Наша єдність - велике розчаруванням для Москви і Пекіна"

Іспанська El País констатує подальше загострення кризи, але також вважає, що дипломатичні зусилля не мають припинятися: "Намагання Заходу використати всі можливості діалогу мають солідне підґрунтя. На відміну від минулих років, західним демократіям тепер вдалося забезпечити неабияку єдність, з якою Захід реагує на кинутий Москвою виклик. На відміну від свого попередника в Білому домі Джо Байден докладав зусиль, аби підтримувати вкрай тісні відносини з європейськими союзниками. Тісніше співпрацюють і країни ЄС. Ця єдність є великим розчаруванням для Москви і Пекіна. І дуже важливо її зберегти", - йдеться на шпальтах El País.

Натомість оглядач латвійської Neatkariga Rita Avize скептичніше дивиться на перспективи дипломатії, коли йдеться про Росію. "Можливо, що все закінчиться війною. Адже Захід не змусить Україну здатися без бою, так само як і переконати Путіна в тому, що такий розвиток подій буде поганим для нього. Чи буде війна глобальною? Це залежатиме від реакції Заходу. Якщо вона буде гострою і неочікувано жорсткою, то Росія, у кращих російських традиціях, отримавши по зубах, витре кров з обличчя і тихенько відповзе, аби знову бути друзями. Без заходів у відповідь або кроків відплати напруження лише зростатиме й зупинити Росію буде неможливо", - попереджає видання з Риги.