Міжнародні спостерігачі підтверджують загострення на Донбасі
Олександр Савицький
17 вересня 2021 р.
Кількість випадків порушення режиму припинення вогню на Донбасі суттєво зросла, збільшилась кількість жертв серед мирного населення. Таким став висновок СММ ОБСЄ і європейських учасників міжнародної моніторингової місії.
Реклама
У перші тижні вересня в зоні бойових дій на Донбасі, у порівнянні зі серпнем, кількість обстрілів збільшилася на третину, повідомила спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ. Своєю чергою, дев’ята міжнародна моніторингова місія, організована благодійним фондом "Восток SOS" в партнерстві з німецькою організацією DRA (Німецько-російський обмін) та за фінансової підтримки міністерства закордонних справ ФРН, засвідчила, що порушень режиму припинення вогню припускаються не Збройні сили України, а проросійські бойовики. За словами європейських учасників місії, внаслідок цього загрозливо зросла кількість жертв серед цивільного населення.
Знову жертви серед мирного населення
Спецпредставник ОБСЄ в Україні та Тристоронньої контактній групі (ТКГ), фінський дипломат Мікко Кіннунен заявив про нестабільну безпекову ситуації в зоні бойових дій на Донбасі. "Впродовж перших двох тижнів вересня 2021 року СММ ОБСЄ повідомляла в середньому про 273 порушень режиму припинення вогню щодня, що приблизно на 30 відсотків більше, ніж в серпні", - цитує Кіннунена сайт ОБСЄ. Фінський дипломат звернув увагу на збільшення жертв серед цивільного населення. За його словами, в серпні загинули 11 мирних жителів. "Це є найбільшою кількістю жертв серед цивільного населення на місяць з моменту набрання чинності угоди про посилення режиму припинення вогню в липні 2020 року", - констатував Кіннунен.
Спецпредставник ОБСЄ в Україні повідомив, що Тристоронній контактній групі поки що не вдалося погодити "Доповнення до угоди про посилення режиму припинення вогню" через "розбіжності щодо характеру можливого нового механізму координації та верифікації".
СММ ОБСЄ не назвала винуватців збільшення обстрілів. Натомість учасники міжнародної моніторингової місії від Чехії, Німеччини і Латвії, які останнього місяця відвідували населені пункти вздовж усієї лінії фронту, покладають відповідальність за ескалацію ситуації на "російські проксі-сили".
Реклама
Обстріл об'єктів у тилу української армії
Виконавчий директор "Восток SOS" Костянтин Реуцький, оприлюднюючи в Києві 15 вересня попередні результати роботи міжнародної місії, заявив про зміну тактики проросійськими бойовиками: якщо всі три попередніх роки обстрілювалися передові військові позиції, то зараз, за його словами, можна спостерігати "як російські проксі-сили обстрілюють об'єкти глибоко в тилу української армії, які розташовані за п'ять - сім, або навіть за 10 кілометрів від лінії фронту". "Звісно, що все це призводить до того, що під вогонь потрапляють і житлові масиви, і об'єкти цивільної інфраструктури, і через це кількість жертв серед мирного населення теж загрозливо зростає", - сказав Реуцький.
Ці спостереження підтвердила учасниця моніторингової місії з Латвії Евія Дятковіца. Вона зазначила, що обстріли відбуваються у будь-який час і не підлягають жодному графіку. На думку експертки, це збільшує ризик місцевих мешканців стати жертвами цих обстрілів.
Своєю чергою, учасник міжнародної моніторингової місії з Німеччини, експерт DRA Тім Бозе (Tim Bohse) сказав, що спілкування з жертвами обстрілів справили на нього гнітюче враження: "Дуже часто це люди похилого віку, в яких немає можливості виїхати і вони живуть просто в гарячих точках. Останні три роки все було спокійно, але зараз обстріли знову починаються. І це не тільки страшно для цих людей, які були поранені і втратили родичів, це страшно для всіх жителів Авдіївки, які в шоці, які не розуміють що відбувається", - сказав Бозе.
Реакція на позитивні зміни?
Посилення обстрілів може бути пов'язане із тим, що на українському боці від лінії розмежування останніми роками був досягнутий певний прогрес, не виключив учасник моніторингової місії з Чехії, старший аналітик дослідницького центру "Європейські цінності" Давид Стулік. "Ми спілкувалися з багатьма людьми, які перетинали лінію розмежування в Станиці Луганський і Новотроїцькому. Вони визнають, що в Україні зараз краще, тож ми припускаємо, що "ЛНР"/"ДНР" не хочуть пускати громадян на підконтрольну Україні територію, і саме тому зараз відкриті тільки ці два пункти", - сказав Стулік.
Учасник моніторингової місії з Чехії звернув увагу на розвиток найбільших міст регіону і довгоочікуваний доступ місцевих жителів до української преси та телебачення. "Але ми також зустріли ще багато людей, які і досі вважають, що по них б'є українська армія. Цих людей дуже важко переконати, що це не так, бо вони досі сприймають російську пропаганду (…) З молоддю, яка б дотримулася такої ж точки зору, ми не зустрічалися", - розповів Давид Стулік.
Як загинув український військовий на Донбасі (15.09.2021)
01:49
Життя на лінії фронту в Приазов'ї
На КПВВ "Гнутове" на півдні Донбасу, де планується провести розведення сил, люди живуть поруч із прикордонниками і вже давно не звертають уваги на червоні таблички із написом "Міни" - фоторепортаж DW.
Фото: DW/M. Berdnyk
Найменший та найпівденніший пункт пропуску
КПВВ "Гнутове" неподалік Маріуполя - найменший із п'яти контрольних пунктів в'їзду-виїзду на лінії зіткнення. Щодня лінію фронту тут перетинають близько 3500 цивільних. Це вдвічі менше, ніж через інші КПВВ на Донбасі. Від цього шлагбаума - лише три кілометри до пункту пропуску "Жовтень" на боці бойовиків "ДНР".
Фото: DW/M. Berdnyk
Шлях через лінію фронту лежить через Пищевик
Особливість КПВВ "Гнутове" в тому, що він знаходиться безпосередньо в населеному пункті - у селищі Пищевик. Тож місцеві мешканці, яких тут залишилось менше 20, живуть фактично на території пункту пропуску. Рідні можуть потрапити до них тільки після перевірки. А з 5 вечора до 8 ранку, коли КПВВ закритий на ніч, для місцевих діє комендантська година - вільно пересуватися селом не можна.
Фото: DW/M. Berdnyk
Люди звикли до життя на КПВВ
52-річний Андрій - наймолодший мешканець Пищевика. Каже, завдяки пункту пропуску у селищі відносно спокійно - хіба що ночами чути кулеметні черги. "Коли наші хлопці зайшли, тут почався порядок", - розповідає чоловік. З прикордонниками у місцевих - добросусідські відносини. "І хлібчика дадуть, і водички допоможуть принести, - розповіла нам сусідка Андрія Антоніна. - Хороші хлопці".
Фото: DW/M. Berdnyk
Майже звичайне сільське життя
Більшість мешканців Пищевика - пенсіонери, комусь допомагають рідні. Андрій залишився один - дружина померла, а пенсії він не отримує. Каже, необхідні документи залишились у Луганській області, де він до війни працював шахтарем. Доступу до них чоловік не має - зараз там бойовики "ЛНР". Тож Андрій влаштувався прибиральником на КПВВ і тримає господарство. Має 60 курей і три свині.
Фото: DW/M. Berdnyk
У Пищевику - жодного неушкодженого будинку
Під час активних боїв у Пищевику були зруйновані або пошкоджені майже всі будинки. У вцілілих замість шибок у вікнах - плівка із символікою міжнародних організацій. У цю хату у 2016 році влучила міна бойовиків, розповідає нам Андрій. Господарів під час обстрілу не було вдома. Зараз вони переїхали до Маріуполя.
Фото: DW/M. Berdnyk
Укриття на КПВВ тримають напоготові
Востаннє КПВВ "Гнутове" обстріляли у травні 2018 року, розповідають прикордонники. Тоді на пункт пропуску прилетіли дві протитанкові ракети. На щастя, люди не постраждали - було пошкоджено лише два цивільних авто. І хоча по пункту пропуску зараз не стріляють, гарантувати, що тиша триматиметься і надалі, не може ніхто. Тож укриття на КПВВ тримають напоготові.
Фото: DW/M. Berdnyk
Мінні поля Донбасу
Небезпеки біля КПВВ вистачає і без "прильотів". Поля навколо і городи місцевих рясно всіяні мінами і ВЗВ - "вибухонебезпечними залишками війни", як фахівці називають снаряди і гранати, що не розірвались. За даними міжнародної організації HALO Trust, яка займається гуманітарним розмінуванням, від початку війни на Донбасі на мінах і ВЗВ підірвались щонайменше 922 цивільних. 286 з них загинули.
Фото: DW/M. Berdnyk
Перевірки, як на кордоні
Перевірки на КПВВ не менш прискіпливі, ніж на справжньому кордоні. Прикордонники із спеціально навченими собаками шукають зброю, вибухівку і наркотики. Кажуть, "серйозна" контрабанда трапляється рідко. Кілька разів на місяць знаходять марихуану, яку люди перевозять для власних потреб.
Фото: DW/M. Berdnyk
Війна війною, а музика грає
64-річного маріупольця Валерія перевірки не лякають - у багажнику свого старенького Volvo він везе лише гармонь. Прямує до родичів у Новоазовськ, що опинився під контролем "ДНР" - хоче зіграти для них під час застілля. Такі зустрічі дуже цінує, адже подорож "на той бік" може дозволити собі лише раз на півроку.
Фото: DW/M. Berdnyk
Фронт зовсім поруч з КПВВ
До лінії фронту від КПВВ "Гнутове" - менше двох кілометрів. Саме ця ділянка може стати четвертою, де відбудеться розведення сил української армії і бойовиків "ДНР". Багато хто з військових вважає розведення хибним кроком. Кажуть, що позиції, на які їх можуть відвести, гірші за нинішні.
Фото: DW/M. Berdnyk
Петро й Іван
Солдатові Петру (ліворуч) - 25 років. На фронті він вже три роки. Його командирові, лейтенанту Івану (праворуч) - лише 21, на війні він - три місяці. "Можна відвести тільки до нашого кордону, - каже Петро. - А відходити далі на своїй землі - це взагалі недоцільно".
Фото: DW/M. Berdnyk
Пухнастий спецпідрозділ
Поки не стріляють, разом із військовими під теплим приазовським сонцем гріються коти, яких в окопах завжди багато. На цій позиції їх рекордна кількість - 25. Для військових такі сусіди вкрай важливі, адже вони тримають лінію оборони проти численних мишей і пацюків. До того ж, кажуть військові, тварини здатні передчувати обстріли.