1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаМонголія

МКС звинуватив Монголію в невиконанні ордера на арешт Путіна

Анатолій Арні | Євгенія Наконечна
25 жовтня 2024 р.

Асамблея держав-членів Міжнародного кримінального суду вирішить, чи будуть щодо Монголії застосовані санкції за невиконання зобов'язань перед судом.

Володимир Путін і президент Монголії Ухнаагійн Хурелсух в Улан-Баторі, 3 вересня 2024 року
Володимир Путін і президент Монголії Ухнаагійн Хурелсух в Улан-Баторі, 3 вересня 2024 року. Президента РФ зустрічали з почесною вартою і килимовими доріжкамиФото: Sofya Sandurskaya/Sputnik/Kremlin Pool/AP/picture alliance

Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі офіційно звинуватив Монголію в невиконанні ордера на арешт президента РФ Володимира Путіна під час його візиту в Улан-Батор. Відповідне рішення у четвер, 24 жовтня, ухвалила Палата досудового провадження суду, йдеться у пресрелізі МКС.

"Не заарештувавши Путіна, коли він перебував на її території, і не видавши його суду, Монголія не виконала запит суду про співпрацю щодо цього, що суперечить положенням Римського статуту, тим самим завадивши суду здійснювати свої функції та повноваження в значенні статті 87(7) статуту", - йдеться в заяві МКС.

Палата суду в Гаазі вказала, що персональний імунітет, зокрема й імунітет глав держав, не є перешкодою на шляху до виконання ордера міжнародного суду. Держави-члени МКС і ті, які визнають його юрисдикцію, "зобов'язані заарештовувати і видавати осіб, які підпадають під дію ордерів МКС, незалежно від їхньої офіційної посади чи громадянства".

У суді також нагадали, що ця інституція здійснює діяльність незалежно від будь-яких держав і виконує функції, які "відповідають загальним інтересам міжнародної спільноти".

Подальші дії МКС щодо Улан-Батора "з огляду на серйозність відмови Монголії співпрацювати із судом" визначить Асамблея держав-членів МКС, випливає з пресрелізу.

Путін відвідав Монголію у вересні 

Президент РФ здійснив офіційний дводенний візит до Монголії на початку вересня 2024 року. Офіційно поїздка була приурочена до 85-ї річниці спільної перемоги радянських і монгольських військ над японськими на Халхин-Голі у 1939 році. Проте, під час візиту Путін і президент Монголії Ухнаагійн Хурелсух підписали угоду про співпрацю у сфері поставок нафтопродуктів із РФ.

Згодом представник уряду Монголії в розмові з виданням Politico пояснив відмову країни затримати Путіна її енергетичною залежністю від РФ. За його словами, 95 відсотків своїх нафтопродуктів і понад 20 відсотків електроенергії Монголія імпортує із сусідніх країн. "Ці поставки мають вирішальне значення для забезпечення нашого існування та існування нашого народу, - заявив Politico чиновник. - Монголія завжди дотримувалася політики нейтралітету в усіх своїх дипломатичних відносинах".

Читайте також: Монголії доведеться пояснити, чому там не заарештували Путіна - прокурор МКС

Ордер МКС на арешт Володимира Путіна

Міжнародний кримінальний суд ще в березні 2023 року видав ордери на арешт Путіна та уповноваженої з прав дитини в Росії Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у воєнних злочинах, скоєних під час війни РФ проти України. Москва назвала рішення МКС юридично нікчемним, а Слідчий комітет Росії сам порушив кримінальну справу стосовно прокурора і суддів МКС. 

Володимиру Путіну через ордер довелося відмовитися від поїздок до країн, які ратифікували Римський статут і тим самим зобов'язалися виконувати розпорядження МКС. Так, у липні 2023 року він не поїхав на саміт БРІКС у ПАР, хоча влада країни давала зрозуміти, що не затримуватиме його.

Водночас Путін приймає глав дружніх Кремлю держав у РФ - одним із таких прикладів став саміт країн БРІКС, що відбувся в жовтні в Казані і на який приїхали представники близько 30 держав, а також генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш

Ордер на арешт Путіна: хто може заарештувати президента РФ?

08:00

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW