Часті прогалини в пам'яті, топографічна дезорієнтація, нерозуміння механічного годинника, плутання чисел, кольорів - це все повсякденні проблеми 28-річного Василя з села на Кіровоградщині. З 2015 року він стоїть на обліку обласної психіатричної лікарні з діагнозом розлад особистості, утім, це не стало на заваді мобілізації чоловіка до Збройних сил України (ЗСУ).

За словами його партнерки Олени, працівники місцевого Територіального центру комплектування (ТЦК) затримали Василя дорогою додому наприкінці травня, коли той не мав при собі документів. Під приводом поїздки за ними чоловіка доставили в ТЦК. Як виявилося, Василь був у розшуку з початку 2025 року. Оскільки, за словами жінки, чоловік не визнає свій діагноз, достеменно невідомо, чи він згадував про хворобу під час проходження військово-лікарської комісії, яка зрештою визнала його придатним для служби без обмежень. Наступного ранку мобілізованого відправили в навчальний центр на південь для проходження базової загальновійськової підготовки.

Олена намагалася довести помилковість мобілізації та звернулась до командира Василя. Спочатку, за її словами, той виявив розуміння ситуації і попросив надіслати медичні документи для списання чоловіка зі служби. Проте після отримання довідки з психіатричної лікарні за 2015 рік риторика офіцера різко змінилася, каже жінка, причина - начебто застарілі медичні документи. "Так і сказав: нема підстав (списувати зі служби. - Ред.), буде служити. А як немає підстав, якщо хвороба невиліковна? Я хотіла розбиратися далі, а Вася сказав: якщо я далі командиру дзвонитиму, йому телефон і раз на тиждень давати не будуть", - розповідає жінка.

Медичний висновок: загроза для себе й інших

DW отримала доступ до висновку психіатра 2015 року, де зазначено: Василь має бідний словниковий запас, низький рівень абстрагування, коефіцієнт інтелекту (IQ) 66 (за середнього близько 100) і не розуміє навіть назви країни чи столиці України. В умовах стресу симптоми хвороби, як каже Олена, лише посилюються.

"Він постійно жаліється, що нічого не може запам'ятати з того, що йому показують. Якщо він не запам'ятовує на навчанні, що він зі страху запам'ятає там (на фронті. - Ред.)? Це квиток в один кінець", - нарікає жінка.

Психіатриня, яка проаналізувала анонімізовані медичні документи Василя, вказала на ознаки розумової відсталості з емоційно-вольовою нестабільністю. "У стресових умовах така людина непередбачувана і може нашкодити собі та іншим", - зазначила жінка, яка з огляду на роботу в системі сил оборони попросила не називати її прізвище.

Чому система пропустила Василя?

Адвокат Євген Цехмістер пояснює: члени військово-лікарської комісії (ВЛК) мають доступ до медичних даних в електронній системі Helsi, де зберігаються всі дані пацієнтів комунальних і державних лікарень. Але у випадку Василя записів про психічний діагноз там не було. Крім того, психічні діагнози становлять виняток, доступ до них може бути надано лише за згоди пацієнта. "Він - восьмий із десяти дітей у родині, його здоров'ям ніхто не займався. У 2015 році обстеження проводили за спрямуванням військкомату, але в ТЦК документів не було, тож провели по тому, що знайшли в системі", - каже юрист у розмові з DW.

Згідно з наказом міноборони №402 про ВЛК, діагноз Василя унеможливлює мобілізацію. Однак, за словами Цехмістера, лікарі ВЛК довіряють лише офіційним документам, адже багато хто симулює психічні розлади, щоб ухилитися від служби. "Якби вони вчасно звернулися за правовою допомогою та оформили (більш актуальні. - Ред.) документи, його б не мобілізували", - каже адвокат.

Аби не втрапити в подібні ситуації, уповноважена президента з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей Ольга Решетилова у коментарі DW радить завчасно попіклуватися про оновлення військово-облікових даних та внесення в електронну систему актуальних медичних даних.

Читайте також: Омбудсменка розповіла, з якими проблемами звертаються військові

"ВЛК - поверховий огляд, а не глибинна діагностика"

"Найбільша проблема в тому, що людина в цивільному житті не проходить медичні обстеження, - каже уповноважена. - Без наявних медичних документів ТЦК не може знати про ці хвороби, а ВЛК - це не глибинне діагностування хвороб, це - поверховий погляд і оцінка наявної медичної документації. Саме тому інколи де-факто непридатні до служби люди потрапляють до навчальних центрів, військових частин".

До того ж у випадках, коли психічно хворі люди приховують свій діагноз, лікарі без їхньої згоди не можуть мати доступ до даних. "І тут є прогалина, яку треба вирішувати на законодавчому рівні. Це проблема між збереженням медичної таємниці і доступом військово-лікарських комісій до медичної документації", - каже омбудсменка.

За словами Решетилової, її команда неодноразово стикалася з випадками погіршення психічного стану новобранців під час проходження базової загальновійськової підготовки (БЗВП). Утім, командири навчальних центрів не зацікавлені в утриманні людей із психічними захворюваннями в підрозділах і максимально сприяють їхньому лікуванню з подальшим проходженням ВЛК, запевняє вона.

За даними уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, з початку року його офіс отримав понад дві тисячі скарг на порушення прав під час мобілізаційних заходів, тоді як за весь 2024 рік таких звернень було близько 3,5 тисячі. "Скажу відверто: ми завжди реагуємо. У нас є випадки, коли фізично мої представники в регіонах приїжджають до ТЦК і допомагають відновити порушені права громадян", - наголосив він, додавши, що не всі звинувачення у порушеннях підтверджуються.

Лубінець: Хворих мобілізують, бо закривають очі на реальний стан

Омбудсмен також визнає, що випадки мобілізації важкохворих мають місце, однак окремої статистики щодо них немає. "Бувають ситуації, коли після нашого втручання і повторної ВЛК встановлюється захворювання і людина демобілізується. Чому так відбувається? Через те, що деякі співробітники заплющують очі на медичні документи чи реальний стан людини", - каже Лубінець у коментарі DW.

Він вказує на необхідність ретельнішого підходу до розподілу мобілізованих. "Не кожна людина з вадами здоров'я автоматично непридатна. Особа з проблемами хребта не може бути штурмовиком, але здатна ефективно працювати на комп'ютерному напрямку. Армія може отримати кваліфікованого бійця, якщо розподіл буде продуманим", - додає Лубінець.

Що кажуть військові?

Утім, з досвіду опитаних DW військових, ситуація на місцях подекуди далека від ідеалу. Офіцер однієї з бригад ЗСУ, який побажав залишитися анонімним, поділився своїм досвідом рекрутингу в одному з навчальних центрів: "Мені сказали: у тебе є привілей, вибери людей. Я прийшов, вони виходять: без зубів, із туберкульозом. У навчальному центрі! Я мовчу про бойову, але ці люди в пікселі на вулиці - ось тобі картина Збройних сил України", - каже офіцер. Як виявилося, новобранців показували "покупцям" вже вчетверте, й жодну людину з тієї роти ніхто не забрав до себе в частину - навіть як копачів укріплень, каже військовий.

На думку мобілізованого навесні цього року Кирила (ім'я змінене), ТЦК не надто прискіпливо ставляться до кандидатів на службу. На збірному пункті з ним були і безхатьки з набряклими ногами, і люди з наркотичною залежністю чи алкоголізмом, розповідає чоловік. У навчальному центрі перевірка, за його словами, була ретельнішою: "Лікарка кожного питала, чи відповідають дані ВЛК дійсності. Хлопця з протрузіями (захворюванням хребта. - Ред.) розвернули зі словами: "Нам такі не треба".

Тим не менш, на БЗВП все ж потрапляють люди з помітними проблемами. "Були й такі, що ходили з палицею. Дехто, здається, симулював, щоб потрапити в госпіталь і піти в СЗЧ (самовільне залишення частини. - Ред.) Через втечі в навчальному центрі не завжди оперативно реагували на реальні випадки, коли потрібна була медична допомога. Один чоловік скаржився на проблеми зі спиною, за пару тижнів слухав лекції вже лежачи. Йому робили уколи, а потім він кудись пропав - або стало зовсім погано, або здобув папери, щоб списатися", - додає Кирило.

За його словами, у багатьох з його набору ВЛК була радше формальністю, а подекуди, як розповідали йому побратими, взагалі не проводилася, а результати проставлялися завчасно без участі військовозобов'язаного. Перевірки на ВІЛ чи гепатит Кирило не проходив, як і обов'язковий за приписами рентген грудної клітини. "Коли такий потік людей, мало хто на це звертає увагу. Але неправильно спиратися лише на виконання кількісного показника", - каже військовий.

Прогалини в системі призвели до того, що в одну з бригад морської піхоти після БЗВП у 2024 року потрапив новобранець з шизофренією, каже військовий Олександр (ім'я змінене). За словами бійця, тому пощастило, що інструктор курсу в бригаді звернув увагу на дивну поведінку мобілізованого.

"Зброю йому не видали, потримали на ППД (пункт постійної дислокації. - Ред.) кілька днів й кудись відвезли, більше я його не бачив. Був би якийсь інший командир, йому було б байдуже - аби набраний штат, а хто там, що і як - часто на це можуть закривати очі. На БЗВП я бачив і епілептиків з судомами", - каже боєць.

ВЛК не бере до уваги супутні стани хворих

Адвокат Євген Цехмістер підтверджує: проблема мобілізації об'єктивно непридатних бійців поширена. На його думку, причина в тому, що для висновку про придатність ВЛК бере до уваги основний діагноз й не враховує супутні стани.

"У нас є клієнти з сімома-вісьмома статтями категорії Б - тобто вони по-старому обмежено придатні за кількома діагнозами. Є боєць: зріст 175 сантиметрів, вага 38 кілограмів, в окулярах бачить на два метри, з вадами розвитку, грудна клітина неправильно сформована. У бронежилеті він не те що ходити - дихати не може. Але він із 2022 року в армії, отримує базове забезпечення, хоч його служба - це постійні переведення з однієї частини в іншу, лікарні, і так по колу", - каже Цехмістер. Списати цього чоловіка не дозволяє система, бо жоден з діагнозів не підпадає під категорію "непридатний", стверджує юрист.

Без висновку лікарів і самі командири опиняються "в заручниках ситуації" - не можуть ані відправити таких людей на реальну службу, ані взяти на їхні посади інших. Особливо гостро ця ситуація стоїть в Сухопутних військах і військах логістики, які "стали відстійником для тих, кого не вдається списати", каже Цехмістер. "Їх передають до інженерних бригад, які мали б будувати лінії оборони, але ті отримують неліквід", - нарікає адвокат.

У Медичних силах ЗСУ проблеми не бачать

Тим не менш, у командуванні Медичних сил ЗСУ вважають, що "питання медичного огляду ВЛК врегульовано". "Медичний огляд включає вивчення та оцінку стану здоров'я на момент огляду для визначення придатності до служби. Постанови ВЛК приймаються за встановленими діагнозами, визначеними лікарями-спеціалістами у закладах охорони здоров'я. Прийняття постанови за сукупністю захворювань не передбачено", - відповів на запит DW заступник командувача Медичних сил ЗСУ, полковник медичної служби Юрій Подолян.

За його словами, під час воєнного стану обов'язковим є рентген органів грудної клітки, а електрокардіограма - для мобілізованих віком від 40 років чи за показаннями. Інші дослідження виконуються також за показаннями, каже Подолян. На його переконання, наказ №402 про ВЛК відповідає законодавству та міжнародним стандартам.

Натомість військова омбудсменка Ольга Решетилова вважає за необхідне переглянути цей наказ, над чим, за її словами, вже працюють в міноборони.

Тим часом курс БЗВП Василя добігає до кінця, після чого на нього чекає розподіл у підрозділ. За словами його партнерки Олени, чоловік вже отримав доступ до зброї. Адвокат Євген Цехмістер домагається направлення на повторне психіатричне обстеження новобранця та ВЛК, поки той ще в навчальному центрі. "Якщо він потрапить на фронт, насамперед це високі ризики для підрозділу. В який момент його психіка не витримає і хто опиниться під прицілом - не передбачити," - каже юрист.