На засідання Ставки верховного головнокомандувача пролунала пропозиція мобілізувати додаткових 450-500 тисяч людей, повідомив президент України Володимир Зеленський на підсумковій пресконференції 19 грудня. З таким проханням, за його словами, військові звернулися в контексті "захисту держави і потенційних контрнаступальних дій".

Озвучену цифру Зеленський назвав "дуже серйозною" і зажадав "більше аргументів, щоб підтримати цей напрямок". При цьому президент виділив чотири основні складові, які вважає за необхідне прояснити: люди, справедливість, обороноздатність і фінанси. Крім того, зауважив він, у запропонованій пропозиції військових не було пункту про ротацію бійців ЗСУ, які перебувають на фронті з лютого 2022 року.

"Одного бійця на фронті забезпечує троє-п'ятеро військових"

Нині Сили оборони України сукупно складають 1,1 мільйона людей, повідомив нещодавно начальник головного управління розвідки міноборони (ГУР МО), генерал-лейтенант Кирило Буданов. Йдеться про загальну кількість, про всіх військових, які захищають Україну, і служать у Збройних силах України, Національній гвардії, Державній прикордонній службі, Національній поліції тощо.

Далеко не всі військові, котрі перебувають у складі Сил оборони, воюють безпосередньо на фронті, зауважує у розмові з DW відомий український публіцист та науковець, ветеран АТО Євген Дикий. "Хлопці і дівчата в окопах - це верхівка "айсберга", а решта - це величезна "машина", яка забезпечує для них можливість виконувати бойову задачу. Тобто тилова логістика, штаби, склади, вся медицина, навчальні частини, ремонтні частини, ТЦК (територіальні центри комплектування. - Ред.), - пояснює він. - І зрештою є десятки тисяч військових, які лікуються, але числяться в штаті, тому що мають повернутися". За словами Дикого, в Україні в середньому на одного бійця припадає троє-п'ятеро військових, які забезпечують його потреби.

При цьому, продовжив Дикий, Україна увесь час воює в меншості проти переважаючих за кількістю сил РФ. "Нещодавно Путін заявив, що у них воює 600 тисяч на фронті в Україні, тоді як наша розвідка називала цифру у 450 тисяч. Розходження, певно, пояснюється тим, що Путін включив частини, які виконують поліцейські каральні функції. Загалом же російська армія налічує близько двох мільйонів", - каже Дикий. Саме тому, на його думку, Україна потребує до весни або хоча б через пів року мінімум 500 тисяч людей, про які й сказав Зеленський. Президент України не деталізував, куди саме потрібні люди - на заміну діючим військовим чи на додачу до них.

Дикий припускає, що йдеться про другий варіант - на додачу до тих, хто зараз воює. "Але варто також розуміти, що треба заміняти людей на фронті, тому що вони виснажені фізично і морально. Я розумію, що відпустити їх додому прямо зараз - це обвалити фронт. Але якщо зараз жорстко поставити задачу - через півроку вони мають бути вдома і зараз проводити мобілізацію заміни для них, - тоді це абсолютно реально", - впевнений Дикий.

Читайте також: Війна та виснаженість: чи можлива демобілізація в умовах бойових дій

Труднощі з призовом людей

Водночас генерал-майор ЗСУ Дмитро Марченко вказує на проблеми з набором людей до армії. "Ті добровольці, які хотіли добровільно піти до лав ЗСУ для того, щоб чинити опір, закінчилися", - каже Марченко в інтерв'ю DW. Тому, за його словами, представники територіальних центрів комплектування змушені ходити по квартирах, зазирати в приватний сектор. Не завжди такі рейди завершуються мирно: мережею час від часу ширяться відео із конфліктами між цивільними та представниками ТЦК або навіть втечею громадян із ТЦК. При цьому українські прикордонники ледь не щодня затримують ухилянтів, які незаконно намагаються перетнути кордон.

Марченко сподівається, що спільними зусиллями з місцевими органами самоврядування, поліцейськими та військовими вдасться виправити ситуацію й "донести до чоловічої половини України ту інформацію, що потрібно". "Якщо ми не дотягнемо цю війну, то ви ж розумієте, що іншого шансу у нас вже не буде", - наголосив генерал-майор. 

При цьому Марченко не бачить необхідності в реформуванні призову чи процесу мобілізації. "У нас є прописані закони. Я вважаю, що просто треба виконати ці закони. Кожен має виконати цей закон. І ця проблема піде сама собою", - впевнений Марченко.

Читайте також: Повістки у спортзалах: у ТЦК наполягають на законності

Необхідність законодавчих змін

Своєю чергою ветеран та публіцист Дикий вважає, що якраз закони і потребують змін. "Проблема потребує системного вирішення. По-перше, треба на рівні закону встановити граничний термін служби навіть у воєнний час. Щоб людина не купляла квиток в один кінець в армію, як це відбувається зараз. Хай навіть це буде два-три роки, але людина має знати, що після цього терміну вона вертається додому і її замінює хтось інший", - каже він.

Крім того, на думку Дикого, треба криміналізувати ухилення від військового обліку, адже нині за це передбачено лише штраф. "Якщо ти вже боєць ЗСУ, то ти не маєш права тікати. За це передбачено від п'яти років тюрьми. А от якщо ти не стоїш на обліку у військоматі, "посилаєш" воєнкома і відмовляєшся отримувати повістки, то це адміністративне правопорушення - 1400 гривень штрафу", - зазначив він.

Читайте також: Поповнення лав ЗСУ: примусова мобілізація чи мотиваційний рекрутинг?

Мобілізаційний потенціал України

Дикий також пропонує прибрати відстрочку від мобілізації здобувачам другої вищої освіти, яку отримують переважно молоді люди 25-30 років. "Таким чином українське військо отримає 80 тисяч чоловіків, які мають першу вищу освіту. Їх можна направляти на трьох-чотирьохмісячні лейтенантські курси, і вже навесні отримаємо молодших лейтенантів, молодших командирів взводів та відділень", - прогнозує ветеран АТО.

Є мобілізацйні ресурси і серед правоохоронців, яких нині налічується пів мільйона людей, зазначає Дикий. "Лише в Нацполіції - 250 тисяч. Також є НАЗК, НАБУ, Фіскальна поліція, СБУ. Вони всі здають фізпідготовку, проходять медкомісію і мають хоча б базові навички володіння зброєю. Тобто у них кращий стартовий рівень ніж, наприклад, у тракториста", - пояснює він. Як наголосив Дикий, всіх правоохоронців не варто відправляти на фронт, бо тоді може розвинутись бандитизм. Але мобілізувати 50 тисяч із 250 тисяч поліцейських, на його думку, - цілком реально. "Для цього не потрібно навіть рішення Верховної Ради, а лише постанова Кабінету міністрів по зменшенню квоти на бронювання для правоохоронних органів, які зараз мають право бронювати всіх своїх працівників", - додає він.

Загалом нині три чверті військовозобов'язаних мають або відстрочки, або бронь, додає керівник безпекових програм центру глобалістики "Стратегія XXI" Павло Лакійчук. "Тому треба переглядати ці показники бронювань і відстрочок", - зауважує він DW. Також він бачить мобілізаційний резерв серед людей у віці до 27 років. "Нині за законом, якщо людина з 20 до 27 років не пройшла строкову службу, то призвати її в армію не можна. Тому в нас армія укомплектована на відсотків на 70 людьми старше 27 років. Пів року тому ВР ухвалила закон, який знижує цю вимогу до 25 років, але він досі лежить на підписі президента", - наголошує Лакійчук.

Читайте також: Умєров хоче мобілізувати українців за кордоном

Вплив мобілізації на економіку

А втім, додаткова мобілізація потребує економічних ресурсів. Як пояснив Зеленський, призов 500 тисяч людей обійдеться бюджету близько 500 мільярдів гривень, і поки що не зрозуміло звідки взяти кошти. "Один воїн - шість людей. Це шість людей в цивільному житті, які сплачують податки. Тому просто 500 тисяч людей помножте на шість. І зрозумійте, як мені, уряду, всім нам знайти плюс три мільйони до того числа, що в нас є. Плюс три мільйони платників податків з січня місяця", - наголосив президент.

За підрахунками старшого економіста громадської організації СASE-Україна, яка спеціалізується на дослідженні макроекономічної політики, Володимира Дубровського, лише на зарплату мобілізованим треба близько 170 мільярдів гривень на рік. "Якщо взяти середню зарплату у 30 тисяч на місяць - це виходить на рік 360 тисяч на кожного. Тобто 170 мільярдів гривень на рік. Крім того, цих людей треба озброїти, дати їжу, одяг, оснащення", - зазначає DW Дубровський.

Водночас, на думку економіста, мобілізація ще 500 тисяч людей призведе до падіння ВВП приблизно на 10 відсотків, адже буде відсутня принаймні чверть активної робочої сили. До повномасштабної війни у всіх секторах економіки України працювало близько 10 мільйонів людей, приблизно половина з них була зайнята в приватному секторі, що фактично створює більшу частину доданої вартості, каже Дубровський. Нині ж ця цифра зменшилась. "Адже кілька мільйонів людей перебуває в евакуації і принаймні кількасот тисяч вже служать. У великого бізнесу мобілізовано вже близько 13 відсотків всього персоналу", - каже він. 

Також збільшення мобілізації і військових витрат сприятимуть інфляції, зауважує у розмові з DW голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. "Ми заміщуємо, умовно кажучи, військовим виробництвом цивільну діяльність, яка давала нам якісь там товари та послуги. Тоді ці товари будемо імпортувати", - пояснює Бураковський.

Загалом, на думку економіста, додаткова мобілізація потребуватиме скорочення певних програм бюджету України або ж "дуже чітких" військово-політичних економічних домовленостей з партнерами, зауважує Бураковський. "В бюджеті на 2024 рік доходи заплановані на рівні трильйона гривень, а витрати - на рівні приблизно 3,4 трильйона гривень. Дірка в два трильйони фактично закривається міжнародною допомогою та внутрішніми запозиченнями", - пояснює він. Тому 500 мільярдів гривень буде складно знайти, наголошує Бураковський.

Поки що невідомо, коли буде ухвалене рішення щодо додаткової мобілізації. Як сказав секретар Ради національної безпеки й оборони Олексій Данілов, дискусії тривають. "Цифри, які називаються, - дійсно потрібні, за задумом наших військових для нашої безпеки. Але йдеться не про ситуацію "сьогодні - на сьогодні", йдеться про те, що за певний період часу, швидше за все, можемо очікувати, що нам треба буде залучати певну кількість наших громадян для захисту нашої країни", - наголосив він в ефірі національного телемарафону.