Попри періодичні скандали, що спалахують через роздачу повісток до військкоматів на блокпостах, в громадських місцях чи просто посеред вулиці, військове командування України зазвичай уникає коментарів про мобілізаційні плани та хід їхнього виконання. Однак темпи мобілізації до війська із початку року ймовірно пришвидшились, свідчать дані отримані DW на запит від Офісу генерального прокурора.

Ухилянтів більшає

Йдеться про кількість кримінальних проваджень за статтею 336 Кримінального кодексу України - "Ухилення від призову за мобілізацією". Згідно звітності прокуратури, за перші три місяці 2023 року правоохоронці зареєстрували 1455 нових справ проти ухилянтів, що становить вже 60 відсотків від кількості подібних справ відкритих за весь минулий рік.

Щоправда саме цю статтю почали застосовувати лише в лютому - коли в перший же день повномасштабного вторгнення РФ президент Володимир Зеленський оголосив загальну мобілізацію до війська. До цього правоохоронці порушували справи за "ухилення від призову на строкову службу" (стаття 335 Кримінального кодексу) та "ухилення від військового обліку" (стаття 337 Кримінального кодексу). Усього за 2021 рік за цими статтями було відкрито відповідно 733 та 178 нових проваджень, зазначається у відповіді Офісу генпрокурора на запит DW.

В останній тиждень лютого 2022 року правоохоронці порушили перші дві справи за ухилення від мобілізації, в березні - ще 328. Щоправда 46 із них того ж місяця закрили. Загалом, як свідчить статистика прокуратури, до суду доходить лише кожна п'ята кримінальна справа про ухилення від мобілізації: в 2022 році таких було 446, за три місяці 2023 - 282.

Читайте також:Повсюдна мобілізація в Україні: чи законні повістки на пляжах і заправках

Іспитовий термін за каяття

В Єдиному держреєстрі судових рішень DW вдалося відшукати 516 вироків винесених українськими судами за цією статтею. Абсолютна більшість з них - обвинувальні, однак не закінчуються реальним покаранням.

Справа в тім, що хоча Кримінальний кодекс і передбачає за ухилення від мобілізації позбавлення волі на термін від трьох до п'яти років, та більшість ухилянтів йдуть на угоду зі слідством. Вони визнають провину, каються у злочині, та звільняються від покарання з іспитовим терміном - найчастіше строком на один рік. Протягом цього терміну засудженим зазвичай приписується періодично відмічатись в поліції та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи.

Втім, трапляються і винятки, як у справі комплектувальника кабелів з Житомирщини Олексія Б, який ще 1994 року отримав на військовій кафедрі звання старшого лейтенанта запасу. У вересні 2022 року він не з'явився за повісткою до пункту збору призовників у Новоград-Волинському, потрапив під розслідування та в січні 2023 року намагався укласти з прокурором угоду про визнання винуватості в ухиленні від мобілізації.

Однак, виступаючи в суді, заявив, що вважає себе непридатним для військової служби за станом здоров'я, морально-діловими якостями та рівнем професійної військової підготовки, "відчуває власну некомпетентність у військовій справі, що виключає його участь у бойових діях як офіцера". Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Андрій Помогаєв розцінив це як прояв нещирості каяття, відмовився засвідчувати угоду і за місяць засудив Олексія Б. до трирічного ув'язнення. Адвокат обвинуваченого Геннадій Фрегер розповів DW, що його скаргу на вирок в травні має розглянути Житомирський апеляційний суд.

Читайте також:Мобілізація в Україні: як проходить і які особливості

Вирок як індульгенція

Станом на середину квітня апеляційні суди встигли розглянути лише пару десятків подібних скарг, свідчать дані Єдиного реєстру судових рішень. Чи не єдиним випадком повного виправдання обвинуваченого є справа безробітного Олега Г. з Кам'янця-Подільського. В жовтні 2022 року той не з'явився за повісткою до військкомату, в суді розкаявся та переконував, що готовий служити, але не за мобілізацією, а за контрактом. Втім суддя Кам'янець-Подільського міськрайоного суду все одно засудив обвинуваченого до трьох років реального позбавлення волі.

30 березня Хмельницький апеляційний суд переглянув справу. Колегія суддів взяла до уваги, що Олег Г. на той момент вже півтора місяці як був мобілізований і служив кулеметником в одній із військових частин, а тому скасувала вирок, звільнила обвинуваченого від відповідальності і закрила кримінальну справу. "Це не було злісне ухилення, мій клієнт шукав собі більш підходяще місце служби", - пояснює захисниця обвинуваченого Неоніла Мужилівська.

Як і її колега Геннадій Фрегер, адвокатка звертає увагу на те, що угоди про визнання винуватості в ухиленні від мобілізації та умовні покарання можуть давати обвинуваченим своєрідну "індульгенцію" від подальшої служби у війську. "Наявність судимості сама по собі є перешкодою для призову в армію, а ще й додається обов'язок відмічатись у поліції", - коментує Мужилівська, яка вважає, що до злісних ухилянтів варто було б застосовувати суворіше покарання.

Проте Олександр Горовий, керуючий партнер адвокатського об'єднання ALIAS, який нині служить начальником юридичної служби 115-ї окремої моторизованої бригади, пояснює: згідно із законом  "Про військовий обов'язок та військову службу", судимість, зокрема й умовна, звільняє від призову у мирний час, за воєнного стану умовно засуджені можуть бути мобілізовані до війська. "В моїй бригаді зараз служать щонайменше десятеро мобілізованих бійців із умовною судимістю", - стверджує юрист. Втім, він визнає, що ніхто зі згаданих військових не був покараний за ухилення. 

В міноборони теж пояснюють: ухилення від мобілізації вважається нетяжким злочином, а тому засуджені за нього все одно лишаються на військовому обліку. Судимість із таких ухилянтів може бути знята після завершення випробовувального терміну, а значить після цього не лишиться жодних перешкод для повторної мобілізації, йдеться у нещодавній відповіді міністерства на запит "Судово-юридичної газети".

Дивіться також: