Чи стане Молдова наступною ціллю президента Путіна і чи загрожує їй військове вторгнення Росії? Такі запитання лунають дедалі частіше, зокрема від західних політиків. На тлі військової агресії РФ проти України, яка триває вже майже рік, і дедалі недружнішої риторики Кремля на адресу Молдови ймовірність такого сценарію непокоїть населення і владу країни.

Тривоги додають і заяви з Москви, які періодично лунають. Так, в одній з останніх таких заяв керівник МЗС РФ Сергій Лавров, зокрема, зазначив, що Захід "придивляється до Молдови" на роль "нової України", а президентка країни Майя Санду "рветься в НАТО" і готова до об'єднання Молдови з Румунією, і що "це одна з країн, які Захід хоче перетворити на чергову анти-Росію".

Висловлювання Лаврова в Молдові помітили, його обговорювали, запевняє в розмові з DW Вадим Пістринчук, в.о. глави аналітичного центру Інститут стратегічних ініціатив у Молдові. "Лавров заявив про бажане, а не про дійсне. Йому б хотілося дестабілізувати Молдову, затягнути її в дискусії. Однак це не наш пріоритет. Молдова є нейтральною країною, політично і гуманітарно, але на боці України", - каже експерт. І, підкреслює він, "я б не сказав, що зараз у населення активна фаза страху. Це було на початку військової агресії РФ проти України. Зараз люди звикли й перевели увагу на повсякденні проблеми".

Чи має РФ план із дестабілізації Молдови

На початку лютого 2023 року президентка Молдови Майя Санду заявила, що Кремль розробив план дестабілізації ситуації в країні й для цього залучив диверсантів із військовим вишколом з кількох країн світу, щоб атакувати держустанови й захоплювати заручників. Такі дані молдовська влада отримала від українських колег. У Москві цю інформацію спростували. Про що, зокрема, заявив речник президента РФ Дмитро Пєсков.

Читайте також: Коментар: Республіка Молдова - бути чи не бути?

Чи справді у Росії є план дестабілізувати ситуацію в Молдові та чи передбачає він політичне втручання або військове вторгнення? Фелікс Гетт (Felix Hett), представник Фонду імені Фрідріха Еберта в Молдові та Україні, не вважає, що справді дійде до військового вторгнення Росії до Молдови. "Через ситуацію, що склалася зараз на фронті в Україні", - пояснює він. 

Але існує загроза, що "Кремль спробує дестабілізувати політичну ситуацію в Молдові, використовуючи проросійські партії, контрольовані олігархами-втікачами, і радикально налаштованих ними громадян, незадоволених високою інфляцією, енергетичними та економічними проблемами". У цьому, вважає експерт, вищезгадані молдавські олігархи, які живуть зараз за межами країни, можуть зіграти важливу роль.

Щодо російського плану дестабілізації, про який заявляла президентка Молдови Майя Санду, то "я не знаю, чи є в Росії такий план, але це дані української розвідки, які підтверджує молдовська сторона, однак спростовує російська", підкреслює Фелікс Гетт. На думку Вадима Пістринчука, заява Санду про російський план дестабілізації Молдови "була гучною, але для більшості населення республіки це не є несподіванкою". І, як підкреслив експерт, вона не про військове втручання: "Якщо ми говоримо про військове втручання, то наразі військових ризиків вторгнення в Молдову не існує. Тому що зараз російська армія зосередила свої зусилля на Донбасі та на півдні України. Військові ризики для Молдови наразі виключені". 

Чи стане Молдова наступною ціллю Путіна?

Чи готова Молдова до можливого військового вторгнення, німецький експерт Фелікс Гетт коментувати не став, але ще раз наголосив, що, на думку низки західних експертів, нині військового вторгнення РФ не буде. На його думку, Молдова може стати наступною ціллю Путіна, але не з військового, а з політичного погляду - це можуть бути спроби повалити проєвропейський уряд і привести до влади проросійські сили.

10 лютого 2023 року прем'єр-міністерка Молдови Наталя Гаврилиця несподівано добровільно пішла у відставку. Після чого лунали версії, чи не є це частиною російського плану. На думку Вадима Пістринчука, "немає зв'язку між заявою президентки Молдови й відставкою уряду. Це, швидше за все, збіг".

Читайте також: У Молдові задумалися над відмовою від позаблокового статусу

Раймар Ваґнер (Reimar Wagner) з регіонального бюро близького до німецької партії ВДП Фонду Фрідріха Наумана в Бухаресті, коментуючи відставку уряду Молдови, в інтерв'ю німецькому мовнику Deutschlandfunk підкреслює: "Добра новина в тому, що в Молдові немає політичної кризи. Ця зміна уряду відбулася досить гладко".

На думку експерта, причини відставки кабінету Гаврилиці зрозумілі: складний час - пандемія коронавірусу, війна, енергетична криза, інфляція. "Це призвело до того, що уряд поступово став непопулярним і рейтинги прем'єрки Гаврилиці сильно впали. З іншого боку, це внутрішньопартійна боротьба", - пояснив він в інтерв'ю Deutschlandfunk.

На посаду прем'єр-міністра президентка Майя Санду висунула Доріна Речана. З лютого 2022 року він був її радником з питань оборони й національної безпеки та секретарем Вищої ради безпеки. 16 лютого кандидатуру Речана підтримали депутати від керівної в країні пропрезидентської партії "Дія і справедливість" (PAS). За Речана було віддано 62 голоси зі 101.

"На тлі загроз із Росії населенню необхідні спокій і довіра, і воно чекає такого політика, який може діяти в такій ситуації", - вважає Раймар Ваґнер. Слушною кандидатурою називає Речана й аналітик Вадим Пістринчук: "Кандидатура Речана більше відповідає викликам безпеки. Крім своєї нинішньої посади Речан два роки був і міністром внутрішніх справ. Тому його профіль вписується в нинішню ситуацію".                    

Придністров'я може послужити приводом для Росії   

Фактором, який відіграє серйозну роль у питанні безпеки Молдови, є ситуація навколо Придністров'я. Тож чи є наразі загроза, що надходить із Придністров'я або пов'язана з Придністров'ям?

На думку Вадима Пістринчука, "загроза існує завжди, тому що в цьому регіоні сконцентровані війська чужої держави, є певна кількість озброєння, і ми можемо припустити, що якісь провокації з точки зору безпеки завжди можливі". Але, як зазначає експерт, "відтоді, як почалася війна РФ проти України, придністровські лідери дуже чітко і часто говорять про те, що не хочуть бути залученими в ці провокації. Їхню поведінку я можу назвати досить обережною". Війська, які перебувають у Придністров'ї, не становлять загрози для Молдови, "оскільки вони ізольовані", вважає і Фелікс Гетт.

Читайте також: ФРН надасть Молдові додаткову допомогу на біженців

Тим часом, за словами Вадима Пістринчука, "найбільша проблема Придністров'я - це непрозорість. Тому ми можемо припустити, що ризики нестабільності в цьому регіоні високі. Але якихось конкретних військових викликів на цей момент я не бачу".