Війна Росії проти України для Молдови є загрозливо близькою: рано вранці 24 лютого 2022 року багатьох молдаван розбудили вибухи в сусідній країні. Зараз ситуація є ще більш напруженою. Псевдореферендуми на окупованих Росією територіях України, мобілізація, оголошена президентом РФ Володимиром Путіним, і небезпека використання "неконвенційної зброї" є можливими ризиками для Республіки Молдова, заявила президентка країни Майя Санду після засідання минулими вихідними Вищої ради безпеки Молдови. Водночас вона запевнила, що всі оборонні та безпекові структури готові адекватно реагувати на загрози. "Наразі ризик застосування ядерної зброї хоча й класифікується як малоймовірний, але не як неможливий", - наголосила Санду.

Тому Вища рада безпеки рекомендувала уряду Молдови перевірити, чи готові держустанови та населення до можливих наслідків таких сценаріїв або до ядерної аварії.

Різкі заяви з Москви

Новий рівень ескалації загарбницької війни Росії проти України є особливо загрозливим для колишньої радянської республіки Молдови, і не лише через її географічну близькість до України. У сепаратистському регіоні Придністров'я, який відокремився від Молдови за допомогою Росії на початку 1990-х років, відтоді дислоковано російські війська. На початку вересня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров попередив Молдову, що "загрозлива ситуація" для безпеки російських військ у Придністров'ї може спровокувати військову конфронтацію з Москвою. "Будь-яка загроза безпеці російських військ за міжнародним правом розцінюватиметься як напад на Росію", - сказав Лавров в інтерв'ю одному з російських телеканалів. Ще в червні 2022 року Лавров заявляв, що влада Молдови "скасовує все російське, як і в Україні".

Читайте також: Шольц закликав прийняти до ЄС Україну, Молдову та Грузію

З червня цього року Республіка Молдова, як і Україна, отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу. Навесні посольство Росії в столиці Молдови Кишиневі закликало російськомовних громадян країни повідомляти йому електронною поштою про випадки, якщо вони зазнають дискримінації. Однак російськомовні молдавани, до яких звернулися таким чином, натомість закликали Москву залишити Молдову в спокої: їх не потрібно "рятувати" і їх ніхто не дискримінує.

Мобілізація до армії РФ молдован з російськими паспортами?

Насамперед в сепаратистському регіоні Придністров'я живуть люди, які мають як молдовське, так і російське громадянство. Це є особливо чутливим питанням на тлі мобілізації російських громадян. За даними міністерства оборони Молдови, молдаван може бути призвано до армії РФ, якщо вони проживають у Росії і мають російське громадянство. Однак це не стосується громадян Молдови з російськими паспортами, які проживають за межами Російської Федерації, тобто тих, хто перебуває в Республіці Молдова, включаючи Придністров'я. Президентка Майя Санду також попередила, що молдавани з російськими та молдавськими паспортами втратять молдавське громадянство, якщо воюватимуть на боці Росії проти України.

Після указу Путіна про мобілізацію черги в посольстві Молдови в Росії були настільки довгими, що консульський відділ залишався відкритим на вихідних: дуже велика кількість молдаван з подвійним громадянством хотіла отримати так звані "білі паспорти". Це тимчасовий документ, який дозволяє одноразовий в'їзд до Молдови, якщо людина втратила свій молдавський паспорт або термін його дії закінчився. Але навіть молдаванам з "білими паспортами" або тим, хто має лише молдовське громадянство і тому не може бути мобілізований до російської армії, повернутися до Молдови з Росії дуже важко. Черги на російсько-молдовському кордоні надзвичайно великі, а Кишинів з міркувань безпеки призупинив прямі рейси з Росією в перший день російського вторгнення в Україну. Квиток на літак з кількома пересадками з Москви до Кишинева зараз коштує тисячі євро.

Читайте також: Президент України пригрозив Придністров'ю ударом у разі атак

Мігранти з Молдови залишають Росію

Багато молдаван, які живуть і працюють у Росії, повернулися на батьківщину задовго до оголошення мобілізації, розповіла DW експертка з демографії Ольга Гагауз з Національного інституту економічних досліджень у Кишиневі. До початку загарбницької війни Росії проти Україні в Російській Федерації проживало понад 300 тисяч молдавських мігрантів, але їхня кількість скоротилася приблизно до 70 тисяч - і це ще до оголошення мобілізації.

Республіка Молдова не є частиною жодного військового альянсу, її нейтралітет закріплено у конституції. "Але лише поразка режиму Путіна на полі бою може надати нам реальні гарантії безпеки, - вважає Оазу Нантой, депутат від проєвропейської партії "Дія і солідарність". - Інакше ми не захищені, хоча й декларуємо свій нейтралітет".

Наметове містечко перед офісом Санду і проплачені демонстранти

Є багато спроб дестабілізувати Молдову - зокрема й через російські ЗМІ та їхню пропаганду, а також через проросійські партії в Кишиневі. Проросійські політики намагаються звинуватити проєвропейський уряд у різкому зростанні цін на енергоносії та інфляції у понад 34 відсотки. Проросійські настрої спостерігаються не лише в політиці та серед більшості жителів сепаратистського регіону Придністров'я, а й в автономному регіоні Гагаузія на півдні країни. Тут проживає гагаузька етнічна меншина, тюркський народ, що сповідує православ'я.

У столиці Кишиневі прихильники опозиційної партії "Шор" встановили табір перед офісом президентки. Вони вимагають відставки проєвропейської глави держави Майї Санду. Ілана Шора, голову цієї партії, яка носить його ж ім'я, засудили до семи з половиною років позбавлення волі за відмивання грошей. Він контролює кілька компаній і цілу медіа-імперію. Щоб уникнути ув'язнення, цей "надійний партнер Москви", як його називають російські пропагандистські канали, втік до Ізраїлю, у якому він народився. Багато демонстрантів біля офісу президентки повідомили журналістам, що їм заплатили за участь у протесті проти президентки Молдови. На відео, які циркулюють в інтернеті, вони - на вигляд у нетверезому стані - гордо називають себе "друзями Путіна".