Молдова отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу. Про це повідомив глава Євроради Шарль Мішель у четвер, 23 червня,  під час саміту ЄС у Брюсселі. Виходячи із рішення Єврокомісії, Кишинів зможе продовжити процес євроінтеграції, виконавши дев'ять поставлених перед ним умов. Серед них - завершення реформи правосуддя, виконання зобов'язань щодо боротьби з корупцією та організованою злочинністю, розширення участі громадянського суспільства в процесі ухвалення рішень. Єврокомісія проведе оцінку результатів ще до кінця 2022 року.

"Історичний день для країни"

Коментуючи новий статус Молдови, президент країни Майя Санду назвала 23 червня, коли було оголошено це рішення, "історичним днем". Це "недвозначний і сильний сигнал підтримки наших громадян та європейського майбутнього Молдови. Ми вдячні і маємо намір йти шляхом реформ", - написала Санду в Twitter.

Прем'єр-міністерка Наталія Гаврилиця вважає це рішення, насамперед, заслугою громадян, які "масово проголосували за політичні сили, які твердо і чесно взяли відповідальність за проєвропейський курс для Молдови". "Це нова дорога, на яку ми ступаємо, дорога сталих перетворень, дорога, яку до нас пройшли багато країн. Країни, які сьогодні ми відвідуємо та якими захоплюємося", - написала вона у Facebook.

Тим часом експрезидент Ігор Додон сумнівається, що Молдова в найближчому майбутньому просунеться шляхом євроінтеграції, а сам ЄС продовжить своє існування. На думку Додона, політичні кризи в ЄС лише набирають обертів. "Коли такі важливі, потужні країни як Великобританія виходять із ЄС, Молдова зі своїми невирішеними проблемами, включаючи територіальні, кудись поспішає - я вважаю, це неправильно", - цитують місцеві ЗМІ його слова.

Читайте також: Вступ до Євросоюзу: процедура, яка вимагає терпіння

"Сильний стимул для Молдови"

Експредставник республіки в ООН, політичний аналітик Олексій Тулбуре впевнений, що рішення Євроради є правильним з усіх точок зору: "Це сигнал усім - і країнам-кандидатам, і Росії, і власному населенню". В інтерв'ю DW експерт висловив упевненість, що "для Молдови це дуже сильний стимул. З'явився сенс: євроінтеграція із гучних фраз перетворилася на реальний процес".

У свою чергу заступник голови Партії змін Сергій Тофілат переконаний, що новий статус Молдови - "це величезний шанс, яким треба скористатися". На його думку, на країну чекають зміни. "Поліпшиться якість публічних послуг, бізнес-середовище, до нас охочіше підуть інвестори, покращиться життя людей. Важливо й те, що ми отримаємо більше гарантій безпеки у сфері економіки та енергетики", - наголосив Тофілат у розмові з DW.

"Посиляться антиросійські настрої"

Хоча набуття Молдовою статусу кандидата в ЄС - подія сама по собі непогана, в реальних умовах "зараз у країні може розпочатися істерія із закликами вийти з СНД та розірвати відносини з Росією", попереджає громадський діяч Ігор Тулянцев. За його оцінкою, можуть посилитись антиросійські настрої і на політичному, і на побутовому рівні. З іншого боку, зазначає Тулянцев, це ставить крапку для прихильників об'єднання з Румунією: "Тепер воно стає неможливим".

Політичний аналітик Корнелій Чуря в інтерв'ю DW нагадав про "домашнє завдання" для влади в Кишиневі, зауваживши, що його невиконання "може повернути все у вихідну точку". Дев'ять умов, перерахованих у рішенні Єврокомісії, за його словами, пов'язані з невиконанням Молдовою своїх старих обіцянок: "Дуже сумніваюся, що вони будуть виконані найближчим часом, а це означає, що початок переговорного процесу щодо повноправного вступу до ЄС буде відкладено, а може і статус кандидата для Молдови буде скасовано".

Читайте також: Саміт з перешкодами: як Західні Балкани втрутилися у надання Україні статусу кандидата ЄС

Грузія: опозиція обурена, влада демонструє спокій

Поки в Молдові проєвропейські сили тріумфують, у Грузії вони дуже обурені тим, що надання Тбілісі статусу кандидата на вступ в ЄС відкладено на півроку. Те, що Грузії його не дадуть, стало зрозумілим ще 7 червня, коли голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн (Ursula von der Leyen) порекомендувала почекати з таким рішенням. Від грузинської влади в наступні шість місяців у Брюсселі чекають вирішення внутрішньополітичних протиріч, які на тлі того, що відбувається, лише посилилися.

Опозиція у ухваленому ЄС рішенні звинувачує уряд і правлячу партію "Грузинська мрія", яку багато хто називає проросійською. На відміну від опозиційного "Єдиного національного руху", партії експрезидента Міхеіла Саакашвілі, нинішня влада відмовилася від прямої конфронтації з Росією, намагається зберігати такий курс навіть на тлі війни в Україні, вирішивши не запроваджувати проти Москви свої санкції, хоч і приєднавшись до міжнародних.

При цьому неприємні новини з Брюсселя влада в особі прем'єр-міністра Іраклія Гарібашвілі сприйняла по- філософському. "Це несправедливо, але ми розуміємо", - зазначив прем'єр. І додав, що Україна одержала статус кандидата, оскільки перебуває у стані війни, а Молдова - її найближчий сусід і теж перебуває у складній ситуації. Проте Гарібашвілі підкреслив, що Грузія заслужено мала б бути першою країною, яка отримала цей статус, бо у неї є "конкретні результати" і була зроблена дуже велика робота.

Читайте також: Надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС викликало в Києві ейфорію

Пів року на "домашню роботу" для Тбілісі

Судячи з усього, у Брюсселі вважають її все ще недостатньою. Згідно з резолюцією Європарламенту, Грузія отримає статус кандидата на вступ до ЄС як тільки її уряд виконає низку умов. Одна з основних з них - усунення конфліктів усередині країни і "деолігархізація", у даному разі, ймовірно, мається на увазі ліквідація впливу на політичний процес Бідзіни Іванішвілі, засновника "Грузинської мрії", який розбагатів у 90-х роках у РФ.

Громадянський рух Shame Movement ("Ганьба") опублікував заяву, в якій йдеться, що грузинський народ захищатиме свій європейський вибір. Його учасники закликали співгромадян прийти ввечері 24 червня до парламенту на чергову акцію на підтримку євроінтеграції, під час якої буде озвучено план дій руху та вимоги до влади. Нагадаємо, що Shame Movement виник у 2019 році на тлі масштабних протестів проти візиту до Грузії депутата Держдуми РФ. На думку влади, цей рух контролюється структурами Саакашвілі.

Місцеві аналітики побоюються, що ситуація, яка склалася, максимально загострить відносини грузинської влади з опозицією і суспільством, близько 80 відсотків якого, згідно з опитуваннями, виступають за вступ країни в ЄС. Уряд має пів року, щоб покращити становище. Якщо вірити прем'єру Гарібашвілі, влада хоче скористатися таким шансом. "Ми працюватимемо і отримаємо статус кандидата", - запевняє він.