Коли у 2014 році Росія окупувала Горлівку в Донецькій області, місцевому мешканцю Юрію Дорохову було вісім років. За два роки хлопець вдягнув червоний берет і схожу на військову форму. Він вступив до військово-патріотичного клубу "Патріот", а згодом став співзасновником руху "Молода гвардія - Юнармія", до якого увійшов цей клуб. Однією з цілей руху, згідно зі статутом, є "формування у молоді готовності та практичної здатності до виконання цивільного обов'язку та конституційних обов'язків щодо захисту вітчизни".

Тож у 2022 році, коли Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, уже повнолітній Дорохов долучився до лав "народної міліції ДНР", тобто невизнаного самопроголошеного утворення "Донецька народна республіка". На боці Росії Дорохов брав участь в окупації решти територій України, зокрема Херсонщини. Невдовзі хлопець був поранений і втратив руку.

Кримінальна справа про мілітаризацію дітей в окупованій Донецькій області

Історія Дорохова згадується у кримінальній справі, в якій недавно повідомили про підозру сімом українцям. Усі вони - мешканці окупованої частини Донеччини, переважно педагоги. Пʼятеро воювали на боці Росії, щонайменше один уже загинув. Усіх сімох підозрюють у порушенні законів та звичаїв війни (ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України). Шістьох - в організації поширення матеріалів, які виправдовують або заперечують російську агресію і окупацію та глорифікують тих, хто її здійснює (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 436-2 ККУ). Оскільки вони перебувають на непідконтрольній Україні територій, текст підозри та повістки про виклик на допит опубліковані на сайті Офісу генпрокурора.

Як йдеться у фабулі справи, ці семеро українців склали "організовану групу", метою якої була "мілітаризація українських дітей та залучення їх до військової служби на стороні РФ", зокрема для участі у війні проти України. У результаті, частина дітей, із якими працювали підозрювані, досягнувши повноліття, "добровільно вступала до лав збройних сил РФ" і йшла на фронт. Як приклад слідство наводять трьох юнаків - уже згаданого пораненого Дорохова, зниклого безвісти Артура Токаря, також із Горлівки, та наразі демобілізованого Анатолія Юшка з Донецька.

Мережа з мілітаризації - 15 штабів зі 125 загонами

Всеросійський дитячо-юнацький військово-патріотичний рух "Юнармія" був створений у 2016 році за ініціативи тодішнього міністра оборони РФ Сергія Шойгу. За три роки, у 2019-му, схожа організація, "Молода гвардія - Юнармія", зʼявилась на окупованій частині Донецької області. У липні 2023 року, після анексії Росією окупованих українських територій, "Молода гвардія - Юнармія" була включена до всеросійської "Юнармії" як "регіональне відділення". Його керівником із 2019 року є місцевий мешканець Віктор Пудак, наразі підозрюваний у справі про мілітаризацію дітей на окупованій Донеччині.

Як встановило слідство, протягом 2019-2025 років там було сформовано щонайменше 15 територіальних штабів, а в них - 125 "юнармійських загонів", або, як їх ще називають, військово-патріотичних клубів, створених у навчальних та культурних закладах. Тож решта підозрюваних - керівники шістьох штабів, яких встановило слідство - Геннадій Січкар у Харцизську, Ігор Дермельов у Шахтарську, Олексій Ліньов у Макіївці, Євген Павлюшин у Чистяковому (колишньому Торезі), Марія Шубіна у Хрестівці (Кіровському) та Сергій Шумський у Горлівці.

За інформацією слідства, Пудак створив та очолив цю групу, залучив до неї інших та координув їхні дії. Він призначав керівників територіальних штабів та загонів, брав участь у розробці щорічних "планів заходів і занять", зокрема зустрічей "юнармійців" із російськими військовими. У свою чергу шестеро підлеглих Пудака організовували різноманітні заходи та звітували про це своєму керівнику. Крім того, в медіа вони пропагували вступ до "Юнармії" та на військову службу, стверджують слідчі.

У тексті підозри зазначені лише імена фігурантів. DW дослідила, що відомо про підозрюваних із відкритих джерел.

Підозрювані, яким інкримінують мілітаризацію дітей на окупованій Донеччині

• Керівник "Молодої гвардії - Юнармії"

Очільник "Юнармії" на окупованій Донеччині, 47-річний Віктор Пудак, народився у Покровську. Свою біографію він розповідає у пропагандистському відео, опублікованого в Rutube, російському аналогу Youtube. Пудак навчався на історичному факультеті Донецького національного університету. Проходив строкову службу в повітряно-десантних військах. У 2000-х влаштувався у донецьку школу. "Коли я [туди] потрапив, попросив, щоби мені дали [викладати] початкову військову підготовку", - згадує Пудак. Каже, що хотів підготувати дітей до строкової служби, тобто в тодішній українській армії. "У той період, 2001-2002, усі хотіли "відмазатись", ніхто не хотів служити", - із засудженням додає Пудак.

"Ну, і в 2014 році трохи все змінилось", - продовжує він. За словами Пудака, з серпня до листопада він перебував у "внутрішніх військах міністерства внутрішніх справ ДНР". Потім його запросили до "міністерства молоді, спорту і туризму", де він до 2022 року очолював "відділ військово-патріотичного виховання".

У 2019 році він очолив військово-патріотичний рух "Молода гвардія - Юнармія", створений "за дорученням голови ДНР Дениса Пушиліна", пояснює Пудак в інтервʼю російському державному телеканалу "Россия 1". За його ж словами, серед співзасновників був Едуард Басурін "з управління народної міліції". Вже тоді, у 2019 році, під час інтервʼю місцевому пропагандистському виданню "DNR online" Пудак визнавав, що "Молода гвардія - Юнармія" направлена зокрема й на "підготовку кадрових військових".

У 2022 році Пудак "пішов служити добровольцем під час оголошення мобілізації", розповідає він у своїй біографії, опублікованій на Rutube. "У 2023 році був повернутий назад, у стрій, для організації роботи руху на території ДНР у новому форматі, у розрізі РФ", - додає Пудак.

• Бізнесмен із Харцизька

Керівник штабу в Харцизьку - 51-річний місцевий мешканець Геннадій Січкар. До 2014 року займався бізнесом, потім протягом двох років воював на боці проросійських бойовиків, розповідає він в інтервʼю пропагандистському виданню "Вестник Харцызска".

"Оскільки я маю педагогічну освіту, займався фізкультурно-масовим сектором у своєму батальйоні й побачив, наскільки слабкий фізичний розвиток у наших військовослужбовців, - згадує Січкар. - Тоді й прийшло розуміння, що подібну роботу просто необхідно проводити, причому систематично і починаючи зі шкільної лави". Після повернення до цивільного життя Січкар влаштувався вчителем до місцевої школи, а згодом - до ліцею.

Ймовірно, тоді він заснував військово-патріотичний клуб "Зірка", що "став першим стовпом військово-патріотичного руху ДНР у Харцизьку", як каже Січкар в інтервʼю. "На момент створення "Молодої гвардії" функціонував лише заснований мною клуб "Зірка", - говорить він про події 2019 року, коли очолив територіальний штаб "Молодої гвардії - Юнармії" у Харцизьку.

Під час повномасштабного російського вторгнення Січкар знову пішов воювати. У 2023 році "юнармійці" передавали йому гуманітарну допомогу. Надалі про нього немає згадок у соцмережах. Втім, слідство стверджує, що він працював у харцизькому територіальному штабі "Молодої гвардії - Юнармії" й протягом 2025 року.

• Працівник заводу з Шахтарська

Керівник штабу у Шахтарську, 57-річний Ігор Дермельов, народився у Криму, зареєстрований у Сніжному, що неподалік Шахтарська. У статті пропагандистської газети "Снежнянские новости" йдеться, що після школи Дермельов навчався на техніка-електрика в технікумі. "Але навчання перервав призов до лав радянської армії, де він служив у прикордонних військах", - пише газета. Після армії Дермельов закінчив технікум і влаштувався на Сніжнянський машинобудівний завод. Пізніше закінчив Харківський інститут економіки ринкових відносин та менеджменту. З 1991 до 2011 року служив уже в українській армії, у прикордонних військах.

Пізніші епізоди біографії Дермельова викладені на сторінці "Снежнянский музей боевой славы" в соцмережі "Одноклассники". "У квітні 2014 року створив групу однодумців, разом з якими брав участь у міських мітингах. Потім служив у "особливому відділі розвідки та контррозвідки", - йдеться в публікації. У вересні 2014 року Дермельов "увійшов до складу управління спецоперацій".

За інформацією сніжнянського музею, коли Дермельов "організував та очолив молодіжний рух юнармійців міста Шахтарська", він був чиновником в окупаційній адміністрації - працював "провідним спеціалістом відділу молоді, спорту та туризму". У соцмережі "Вконтакте" регулярно публікують пости, де Дермельов займається зі своїми вихованцями, наприклад, вчить їх поводженню з автоматом Калашникова. А для школярів проводить "урок мужества". У липні 2025 року "Російський союз ветеранів Афганістану і спеціальних воєнних операцій" нагородив Дермельова медаллю "за заслуги у патріотичному вихованні молоді".

• Помічник депутата з Макіївки

Керівник штабу в Макіївці Олексій Ліньов родом із Бердянська. За інформацією на його сторінці в соцмережі "Одноклассники", Линьов закінчив Бердянський машинобудівний коледж та Донецький університет управління. Мешкав у Макіївці, був підприємцем. У публікаціях після 2014 року Ліньова вказували як помічника "депутата народної ради ДНР" Максима Книша, який був співорганізатором заходу з військової підготовки для школярів Макіївки у 2017 році.

Із 2019 року Ліньов очолював макіївський штаб "Молодої гвардії - Юнармії", був "заступником начальника штабу регіонального відділення з інформаційного супроводу" та відкрив школу "Юнкор" для кореспондентів-"юнармійців". Крім того, був головою регіонального відділення всеросійської громадської організації "Федерація лазертагу Росії". У 2021 році Ліньов "підписав контракт на військову службу".

Навесні 2024 року, у 49-річному віці, Ліньов загинув на фронті. Про це йдеться у численних некрологах у соцмережах, зокрема й на офіційній сторінці "Юнармії". "Він мав чотири вищі освіти, і це допомагало йому вести велику громадську роботу у місті Макіївці та ДНР, - згадував його 12-річний син у некролозі, опублікованому в соцмережі "Вконтакте". - Займався підбором дітей до збірної команди для участі у всеросійській військово-спортивній грі "Перемога".

Іменем Ліньова назвали макіївський штаб "Юнармії". Хто наразі ним керує, на сторінках руху в соцмережах не вказують.

• Шахтар із Чистякового

Керівник штабу в Чистяковому (колишньому Торезі) - 45-річний місцевий мешканець Євген Павлюшин. За інформацією російського пропагандистського видання "Российская газета", Павлюшин працював шахтарем, потім займався ремонтом квартир і будинків. У 2014 році вступив до "ополчення". "У 2015-му попав в спецпідрозділ "Оплот". Тоді це була республіканська гвардія під керівництвом нашого "Баті", Олександра Захарченка", - розповідав виданню Павлюшин.

"Коли на Донбасі настало якесь затишшя", продовжує видання, Євген "пішов працювати на завод, в охорону". Він очолив "козачий" військово-патріотичний спортивний клуб "Олексіївці" і проголосив себе "хуторським отаманом". Втім, невідомо, якими були його повноваження на цій неофіційній посаді.

У 2022 році Павлюшин знову пішов воювати на боці РФ. "Причому добровольцем він вирушив на передову не один. Отаман привів із собою й інших перевірених бійців", - пише видання, ймовірно, маючи на увазі учасників військово-патріотичного клубу. У березні 2023 року Павлишин був поранений і втратив руку.

Після цього він повернувся у військово-патріотичний клуб. "Якось мене запитав товариш, навіщо мені треба витрачати своє життя на чужих дітей. Я йому відповів: якщо я допоможу хоча б одній дитині вирости гідною людиною, то життя проживу не дарма, - в інтервʼю пропагандистському виданню "Российская газета" розмірковував Павлюшин. - І є результат. Наприклад, деякі мої вихованці вже виросли та пішли служити за контрактом".

Навесні 2025 року в місцевій пресі й соцмережах Павлюшина називали лише "ветераном" і "керівником козачого патріотичного клубу "Олексіївці". Наразі начальницею штабу "Юнармії" в Чистяковому вказана Анастасія Лебеденко, яка ще кілька років тому була "помічницею отамана", тобто Павлюшина, "з виховної роботи з молоддю".

• Педагоги з Хрестівки і Горлівки

Керівниця штабу у Хрестівці (Кіровському) - 42-річна місцева мешканка Марія Шубіна. "Я опинилась у потрібний час у потрібному місці. Ця організація, певно, сама мене обрала. І у мене вже не було шансів звернути назад. І потім, з часом, я зрозуміла, що це справа мого життя", - розповідає Шубіна в нещодавньому інтервʼю, опублікованому в соцмережі "Вконтакте". Інтервʼю бере дівчина у червоному береті й уніформі, титрована як "юнкор".

Із відкритих джерел про Шубіну відомо небагато. У 2016 році вона вела гурток аеробіки, у 2018 році була педагогом додаткової освіти у місцевому будинку дитячої творчості, наступного року працювала там культорганізатором. У свіжих публікаціях у медіа вона виступає як керівниця штабу "Юнармії" у Хрестівці. Як йдеться в публікації "Юнармії" у Telegram, у 2024 році Шубіна стала фіналісткою "всеросійського конкурсу викладачів".

Так само небагато відомо й про 50-річного Сергія Шумського, якого слідство називає керівник штабу "Юнармії" в Горлівці. Він - місцевий мешканець, працював учителем трудового навчання у міській гімназії. Слідство називає Шумського керівником горлівський штаб "Юнармії" лише у 2021 році. Наразі замість нього керує Олександр Попов, один із перших вихованців цього руху. А Шумського у соцмережах згадують як керівника військово-патріотичного клубу "Вітязі батьківщини".

План заходів з мілітаризації дітей в окупованій Донецькій області

У тексті підозри Віктору Пудаку та шістьом його підлеглим слідчі наводять приклад їхньої роботи. Так, у квітні 2025 року Пудак надіслав керівникам територіальних штабів листа, у якому зазначив, що "у звʼязку зі проведенням спеціальної військової операції (скорочено СВО - так в Росії називають війну проти України. - Ред.) та необхідністю постійного поповнення особового складу військових підрозділів армії РФ, звертаю вашу увагу на проведення належним чином військово-патріотичних заходів".

Серед низки заходів - відвідування "юнармійцями" військових частин, зустрічі з військовослужбовцями, ветеранами, представниками військових навчальних закладів і військових комісаріатів. У цьому листі Пудак доручив своїм підлеглим провести 28 заходів та відзвітувати про це. За інформацією слідства, підлеглі виконали цю вказівку, а звіти опублікували у соцмережі "Вконтакте". "Керівниками юнармійських загонів було залучено до проведення цих заходів понад 2822 юнармійців", - йдеться у тексті підозри.

Як встановили слідчі, "дітей одягали у військову форму з емблемою "Юнармія" та залучали до участі у патріотичних маршах, виступах, зборах, відвідуванні таборів, масових заходів, акцій, змагань", де підозрювані та інші "популяризували військову справу, розвивали в дітей навички володіння зброєю, навички збору та керування дронів, проводили тактичні навчання, військові ігри". Щоб сформувати у дітей "позитивне ставлення" до військових РФ, "проводилися зустрічі з ветеранами збройних сил та силових відомств РФ, а також учасниками так званої "СВО", на яких останні схиляли дітей до участі у цій війні та службі Росії", йдеться у підозрі.

Жертви мілітаризації в Донецьку, Горлівці та інших містах

За інформацією слідства, протягом 2019-2025 років, "внаслідок пропаганди" до "Молодої гвардії - Юнармії" на окупованій Донеччині залучили щонайменше шість тисяч дітей. Хоча у справі фігурують лише троє молодих людей, які стали жертвами мілітаризації, насправді таких хлопців і дівчат значно більше. У пропагандистському відео, опублікованого в Rutube, Пудак казав, що лише у 2022 році "на спецоперацію" пішли близько 64 учасників "Молодої гвардії - Юнармії". За два роки, у 2024-му, в інтервʼю російському державному телеканалу "Россия 1" він визнав, що серед тих військових-"юнармійців" є загиблі. Втім, не назвав їхню кількість.

У відкритих джерелах DW знайшла згадки про десятки молодих людей з окупованої Донеччини, які були учасниками "Молодої гвардії - Юнармії" та згодом опинились на війні. Серед них - горлівчанин Олександр Стовба, який у 22-річному віці загинув на фронті недалеко від Горлівки.

"Як і у багатьох із наших хлопців, у Саші не було дитинства. Весь свій вільний час він присвячував нашому клубу. Був одним із перших хлопців, які прийшли до клубу", - цитує керівницю військово-патріотичного клубу "Патріот" Євгенію Бодіну, до якого 2016 року долучився Стовба, горлівська спільнота в соцмережі "Вконтакте". До цього ж клубу ходив уже згаданий Юрій Дорохов, поранений на Херсонському напрямку.

У 2023 на сторінці горлівської спільноти в соцмережі "Одноклассники" опублікували новину про нагородження 10 "юнармійців"-учасників повномасштабної війни Росії проти України. Серед них - уже згаданий Стовба та зазначений у матеріалах слідства Юрій Дорохов. Обидва не були присутні на церемонії - Стовбу нагороджували посмертно, а Дорохов був на той час поранений.

"Молода гвардія Донбасу"

Раніше, у 2020 році, Стовба і Дорохов брали участь в іншій церемонії в Горлівці - святкування пʼятої річниці руху "Молода гвардія Донбасу", повний відеозапис якого опублікований у Rutube. Цей рух став основою для "Молодої гвардії - Юнармії" та регіонального осередку всеросійської "Юнармії". "Я пам'ятаю тих хлопців, які були найпершими. Ми їх будемо нагороджувати. Багато хто зараз на передовій і не зможе бути присутнім", - перед церемонією говорив очільник руху Олександр Хворостян, нині зниклий безвісти на фронті. Проти нього в Україні відкрито кілька кримінальних справ та накладені санкції.

Горлівчанин Хворостян, який називає себе "звичайним вчителем, шахтарем", був засновником і очільником руху "Молодої гвардії Донбасу" та військово-патріотичного клубу "Спартанці". Історію створення цього руху він розповідав у ефірі донецької пропагандистської телепрограми "Открытая студия". "Цей рух був створений у 2015 році, 20 січня, ми святкуємо це як дату, і в ці дні складається присяга, - казав Хворостян. - Спочатку було три людини. Назвав його "Молодою гвардією" я".

"Я тоді трохи працював військовим кореспондентом, зв'язківцем був, - продовжував Хворостян. - Ми просто хотіли, щоб діти не потрапили під обстріл. Ми їм пояснювали, що вони не повинні чіпати жодних вибухонебезпечних предметів. Потім ми їздили до військових частин підтримувати хлопців. У 2015 році ми організовували патріотичні вечори - це був ковток свіжого повітря для мешканців району".

Район, у якому Хворостян збирав дітей не лише зі свого, а й з сусідніх міст, аби вони "не потрапили під обстріл", знаходиться на північній околиці Горлівки. Це біля селища Зайцеве, за яке у той час точились бої.

Перші "молодогвардійці"

У 2018 році, коли записувався той ефір, Хворостян говорив про шістьох учасників руху, які уже служать "у збройних силах ДНР". "Троє - у вищому військовому училищі, один цього року вступив до ліцею, ще один також вступив до вищого військового училища. Тобто хлопці приходять, і ми даємо їм путівку в життя", - казав він.

На той ефір Хворостян привів трьох вихованців свого руху й клубу "Спартанці". Двоє з них також згодом стали військовими - це відома у медіа Анна Лисовенко із позивним "Маленька зірочка" та Андрій Дерюга. Коли ведуча спитала Андрія, чому він долучився до "Молодої гвардії Донбасу", хлопець невпевнено відповів: "Ну, тому що більше нічого нормального для себе не знайшов, крім військово-патріотичного".

Коли Дерюга долучився до руху, він був ще підлітком. Жив у одному зі спальних районів Горлівки, спустошеної війною, і ходив до школи, де панувала російська пропаганда. Судячи з публікацій у соцмережах, Дерюга став активним учасником руху. І вже навесні 2021 року він склав присягу як "військовослужбовець народної міліції республіки строкової служби", повідомила горлівська спільнота в соцмережі "Одноклассники". Того ж року разом із іншими "молодогвардійцям" хлопець зустрічався із місцевою військовослужбовицею Ольгою Качурою із позивним "Корса", яка за рік буде посмертно нагороджена званням "героя ДНР" та "героя РФ". Фото з зустрічі опубліковане у соцмережі "Вконтакте", на сторінці військово-патріотичного клубу "Корса", названому позивним Качури.

А вже за кілька років, у 2025-му, Дерюга й сам прийде на зустріч із горлівськими школярами - розповідатиме їм про свій "бойовий досвід". Фото з ним і дітьми опублікують на сторінці горлівського штабу "Юнармії". На кітелі Дерюги - медалі, одна з яких "за звільнення Маріуполя". Як йдеться у публікації горлівського палацу молоді, Дерюга брав участь в окупації не лише Маріуполя, а й Волновахи, за що й був відзначений медалями. А влітку цього року отримав звання сержанта. "Це значуща подія не тільки для Андрія, але і для всього військово-патріотичного клубу", - писали про це на сторінці "Корси".

Військово-патріотичні рухи на Донеччині до окупації

Наразі у структурі регіонального відділення всеросійської "Юнармії" на окупованій Донеччині присутні ті самі військово-патріотичні клуби, що були у "Молодій гвардії Донбасу" ще 2015 року. Втім, деякі з цих клубів існували й до окупації. Наприклад, як розповідав у пропагандистському відео, опублікованого в Rutube, очільник "Молодої гвардії - Юнармії" Віктор Пудак, у Донецьку ще до 2014 року був створений військово-патріотичний клуб "Вітязь". "Звідки воно все звʼявилось", - розмірковує Пудак і згадує, як викладав початкову військову підготовку в донецькій школі і його учні перемогли у грі "Майбутній воїн".

"Якось відправили нашу команду-переможицю в Святогірськ, у табір, де зібрались усі керівники військово-патріотичних клубів, які існували, і "афганці". Ось мені кажуть: чи не хочеш ти створити військово-патріотичний клуб? Мені це дуже сподобалось. І після повернення з цього табору ми з хлопцями вирішили створити військово-патріотичний спортивний клуб "Вітязь", - розповідав Пудак, втім, не зазначаючи рік. Пізніше, у 2014 році, на базі цього клубу "проводили додаткові заняття для хлопців з ознайомлення з вогнепальною зброєю, тактикою і таким іншим", додає Пудак.

Крім того, за інформацією YouControl, Пудак є членом правління громадської організації "Молодіжний рух патріотів", яка була заснована в Донецьку в 1997 році. А також керівником структурного утворення "Партії регіонів" у Київському районі Донецька.

Геннадій Січкар, який очолює штаб у Харцизьку, за інформацією YouControl, є керівником громадської організації "Харцизький осередок всеукраїнської федерації військово-спортивних єдиноборств". Вона була зареєстрована у Харцизську ще в 2002 році.

Втім, у відкритих джерелах немає інформації про те, чим тоді займались ці організації та хто їх фінансував.

Підготовка до повномасштабної війни Росії проти України

До анексії окупованих українських територій Росією керівники "Молодої гвардії Донбасу" та "Молодої гвардії - Юнармії" називали себе ініціаторами й засновниками цих рухів, видаючи їх за низові ініціативи. Втім, вони визнавали й свої звʼязки з Росією. Так, під час святкування пʼятої річниці "Молодої гвардії Донбасу", повний відеозапис якого опублікований у Rutube, Олександр Хворостян казав: "Звичайно, наші російські колеги нам дуже допомогли. У нас багато друзів у Російській Федерації".

А керівник "Молодої гвардії - Юнармії" Віктор Пудак, згадуючи заснування руху, у пропагандистському відео в Rutube зазначав, що у 2019 році "ДНР" була "невизнаною державою", тож він не міг створити там осередок всеросійської "Юнармії". "Я брав участь у написанні статуту нашої організації, саме "Молодої гвардії - Юнармії". Ми брали за основу всеросійський рух, - казав Пудак. - Фактично цілі, статутні задачі, напрямки діяльності вони розробляли".

Тоді ж, у 2019 році, під час інтервʼю місцевому пропагандистському виданню "DNR online" Пудак казав, що планує налаштувати "спільну роботу" з "ДОСААФ" - загальноросійською громадсько-державною організацією "Добровільне товариство сприяння армії, авіації та флоту Росії", мета якої - "сприяння обороноздатності країни". А вже в 2020 році керівник штабу "Молодої гвардії - Юнармії" у Харцизьку Геннадій Січкар в інтервʼю пропагандистському виданню "Вестник Харцызска" визнавав: "ДОСААФ у нас теж працює".

"Я намагаюся зробити все, щоб діти були підготовленими, якщо, не дай боже, відновляться бойові дії", - за два роки до повномасштабного вторгнення Росії в Україну казав Січкар виданню у відповідь на питання про мету своєї роботи. А вже навесні 2022 року тодішній міністр оборони РФ Сергій Шойгу видав наказ "про організацію залучення членів військово-патріотичного руху "Юнармія" до проведення спеціальної військової операції на території України", стверджують слідчі, які вели справу Пудака й шістьох його підлеглих. І хоч формально українські діти, залучені до "Молодої гвардії - Юнармії", тоді ще не були частиною всеросійського руху, вони також пішли воювати на боці Росії.

На думку слідчих, те, що робив Пудак і його підлеглі на окупованій Донеччині, є порушенням не лише українського законодавства, а й низки міжнародних угод. Зокрема, Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни забороняє будь-який тиск чи пропаганду, "спрямовану на забезпечення добровільного вступу на військову службу".

Матеріал підготовлений за участі Естер Фельден та Юлії Баєр.