Масовані російські обстріли українських міст та критичної інфраструктури, без світла по 20 і більше годин на добу, нестача води, а головне - відсутність опалення, коли на вулиці 15 градусів морозу. Це те, через що доводиться проходити цієї екстремально холодної зими українцям, які залишилися в країні попри все.

Соціологи: попри труднощі, українці не готові до компромісів

Результати соціологічних досліджень фіксують погіршення загального настрою, зростання втоми та напруженості, констатує директор соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович. Він звертає увагу на те, що на тлі важкої зими та постійних атак з боку Росії зростає частка людей, які оцінюють загальний стан справ у країні критично, при цьому йдеться не про зміну політичних орієнтацій, а про загальний емоційний фон.

Водночас, за словами Антиповича, ці настрої не трансформуються у зміну ставлення до війни чи агресора та не демонструють готовності українців погоджуватися на вимоги Кремля або на мир будь-якою ціною. "Путінські обстріли й холод, як інструмент тиску, погіршують настрої в суспільстві. Але це зовсім не впливає на ставлення до Путіна, до Росії і до війни, яку веде РФ. Українці не готові й не збираються йти на поступки ні з територіальної, ні з будь-якої іншої точки зору ", - зазначив Антипович у коментарі DW. 

Схожу оцінку суспільним настроям дає й директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко. Він вказує на те, що суттєвих змін у цьому напрямку немає, і якщо вони й відбуваються, то не є якісними. "Значна частина українців, спираючись як на нещодавній, так і на давніший досвід, розуміє: капітуляція України або підписання невигідного миру не призведе до покращення ситуації. Українцям не потрібно пояснювати, хто такі росіяни і з чого все почалося - це бачили в Херсоні, на Харківщині, на Київщині. Суспільні настрої в цьому питанні істотно не змінюються. Тому українці стійко тримаються попри все", - сказав Биченко в розмові з DW.

Читайте також: Щоденник війни: В режимі ловців світла

Як засвідчило опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведене упродовж 9-14 січня 2026 року, переважна більшість українців (69%) продовжують сприймати війну як екзистенційну загрозу і вважають, що Росія або хоче здійснити фізичний геноцид, або знищити українську націю і державність. У лютому 2025 року було майже стільки ж - 66%. 77% опитаних вважають, що хоча Росія й просувається на фронті, але Україна здатна продовжувати опір.

"Результати опитування показують, що, по-перше, українці попри всі складнощі зберігають стійкість і оптимізм у війні. Абсолютна більшість вважає, що Україна має сили продовжувати ефективний опір і лише меншість вважає український спротив безнадійним", - коментує виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.

Запас міцності і згуртованості зберігається

Постійні російські обстріли, руйнування інфраструктури та тривала війна не призводять до зростання готовності українського суспільства до компромісів з Росією. Навпаки, накопичена втома, злість і роздратування трансформуються у ще більшу лють у бік держави-агресора. Сказав в коментарі DW політолог, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян. 

Політолог звертає увагу на те, що соціальна напруга в Україні справді періодично проявляється у формі протестів. Водночас ці протести мають чітко локальний характер і не спрямовані проти центральної влади. "Це реакція на конкретну бездіяльність, брак рішень на місцевому рівні. Але ми не фіксуємо ані в публічному полі, ані в соціології зростання напруження щодо центральної влади або очікувань більших поступок. На це не впливають, ані інфраструктурні кризи, ані масовані обстріли Росії. Соціологія різних служб показує, що значна частина українців готова й далі терпіти й тягнути війну. Часовий горизонт звужується, але запас стійкості залишається ", - каже Саакян.

Українці вміють допомагати одне одному у кризових ситуаціях

Однією з ключових помилок Росії з початку повномасштабного вторгнення стала недооцінка міцності українського суспільства та його здатності до самоорганізації, вважає військовий аналітик, колишній радник міністра оборони України Олексій Копитько. За його словами, Росія відтворює одну й ту саму помилку, неправильно оцінюючи настрої українців та здатність до взаємодопомоги у кризових ситуаціях, коли незнайомі люди допомагають одне одному.

Копитько наголошує, що українське суспільство має унікальний досвід горизонтальної кооперації, який виходить далеко за межі родинних або близьких зав'язків. Саме ця здатність до взаємодії між незнайомими або малознайомими людьми стала одним із ключових чинників того, що країна вистояла попри масштабні руйнування, втрати та постійний тиск з боку Росії. "Українці й надалі схильні до немотивованої довіри. Бути негідником і досі вважається ганебним. Саме тому, попри весь очевидний жах, який нас оточує, Україна досі стоїть", - зазначив Копитько.

Стійкість українців як підтримка президента на переговорах

Разом з тим, за результатами досліджень, війна залишається головною проблемою для українців. Як йдеться у дослідженні КМІС, 69% українців не вірять, що нинішні перемовини приведуть до сталого миру через небажання самої Росії припинити війну. Утім, інтерес до переговорного процесу в людей зберігається. Попри скепсис щодо ефективності переговорів, основні очікування щодо завершення війни українці покладають на президента України Володимира Зеленського, підкреслює Олексій Антипович. "Усі сподівання і довіра спрямовані передусім до президента Зеленського, а не до Росії, не до переговорних груп і не до окремих іноземних лідерів", - зауважує соціолог.

Експерти наголошують, що соціальна згуртованість і відсутність внутрішнього розколу є важливим переговорним важелем для української влади. "Це абсолютна підтримка президента і це його перевага на переговорах. В українців вже був досвід мінських угод, які призвели до ще більшої війни. Тому зараз українці розуміють ціну єдності", - каже політолог Саакян. 

Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: контакт є, домовленостей немає