Наприкінці листопада Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) закликало Іран у своїй резолюції до "негайної, повної" співпраці. МАГАТЕ, зокрема, цікавить доля приблизно 400 кілограмів урану, збагаченого до рівня 60 відсотків, який досі перебуває на складах в Ірані. Річ у тім, що після 12-денної війни між Ізраїлем та Іраном у червні цього року Тегеран не надав інспекторам МАГАТЕ доступу до об'єктів, пов'язаних із ядерною програмою, по яких було завдано ударів.

Росія підтримує іранську ядерну програму

Тим часом Москва розширює співпрацю з Тегераном у ядерній сфері. "Наша співпраця досягла безпрецедентного рівня", - заявив посол РФ у Тегерані Олексій Дєдов у середині листопада. Дєдов, цитує іранське інформаційне агентство ISNA, зазначив, що Москва підтримує Тегеран у пошуку розв'язання проблем, пов'язаних із його ядерною програмою, і робитиме це й надалі.

Ще наприкінці вересня Москва та Тегеран підписали меморандум про наміри щодо будівництва нових атомних електростанцій. "Росатом" уклав контракт на суму 25 мільярдів доларів (21,4 мільярда євро) з компанією Iran Hormoz на будівництво чотирьох нових атомних електростанцій в Ірані.

"Росія є найважливішим міжнародним партнером Ірану щодо ядерної програми", - пояснив у розмові з DW експерт із Близького Сходу Давид Джалілванд. Він очолює берлінську консалтингову компанію Orient Matters, що відстежує динаміку в геополітиці, економіці та енергетиці в Ірані та на Близькому Сході. "Що стосується подальшого розвитку іранської ядерної програми, досі Москва багато обіцяла, але мало зробила", - визнає він.

Читайте також: Тегеран: Росія збудує в Ірані вісім нових АЕС

Ще у 2016 році було оголошено будівництво другого ядерного реактора в Бушері. Проте досі цей проєкт не реалізовано. Джалілванд вважає швидке виконання нового меморандуму малоймовірним: "Росія навряд чи зацікавлена у зміцненні стратегічних позицій Ірану на Близькому Сході, зокрема, через свої відносини з Ізраїлем, країнами Перської затоки та Туреччиною".

Відсутність російської допомоги попри стратегічну співпрацю

Під час 12-денного конфлікту з Ізраїлем у червні цього року Тегеран практично не отримав підтримки від Москви. Хоч ще на початку року Росія та Іран підписали угоду про стратегічне партнерство, що передбачає військову та економічну співпрацю на найближчі 20 років. Тегеран постачав дрони та зброю для війни Росії проти України, ставши одним із найважливіших союзників Москви.

У відповідь Іран замовив у РФ, зокрема, винищувачі Су-35 для модернізації своїх військово-повітряних сил (ВПС). Однак до останнього конфлікту з Ізраїлем ці літаки так і не надійшли. 12-денне збройне протистояння унаочнило слабкі місця іранської системи протиповітряної оборони.

"Стратегічна угода з Росією виявилася фарсом, - каже Мохаммад Садр, член іранської Ради доцільності, дорадчого органу при керівництві Ірану. - Росія не надійна, і думати, що вона прийде нам на допомогу або піде на конфлікт із США - це абсурд". Садр навіть звинуватив Москву у передачі Ізраїлю інформації про іранські центри оборони.

В іранському суспільстві Росія має негативний імідж. Один професор із Тегерана заявив DW: "Люди знають, що Росія кидає Іран у вирішальні моменти. Багато хто впевнений, що керівництво Ірану тримається за Москву лише заради збереження влади, а не в інтересах народу".

Партнерство, засноване на розрахунку

Попри досвід 12-денної війни консервативні сили в Ірані вимагають подальшого поглиблення співпраці між Москвою та Тегераном. "Вплив Росії на центри влади в Ірані незаперечний, - говорить в інтерв'ю DW колишній посол Ірану в Баку Афшар Сулеймані. - Консервативні сили підтримують Росію, постачання іранських дронів Москві та подальшу напруженість зі США. Поки ця політична течія залишається при владі, мало що зміниться - і населення стикатиметься з наслідками".

Член іранського парламенту Камран Джазанфарі навіть стверджує, що колишній президент Росії та нинішній заступник голови Ради безпеки Дмитро Медведєв заявив про готовність Росії забезпечити Іран ядерною зброєю. Однак експерт Джалілванд вважає таку перспективу вкрай малоймовірною: "Росія не зацікавлена в розширенні кола ядерних держав на і без того нестабільному Близькому Сході". На його думку, можливе постачання технологій, які Тегеран теоретично міг би використати для військової програми. Однак пряма допомога Ірану у створенні атомної бомби, як вважають експерти, виключена.

Росія використовує "іранську карту", перш за все, як частину своєї переговорної стратегії зі США. Хоча Тегеран, за власними заявами, тимчасово припинив збагачення урану, залишається відкритим питання, чи зможе Москва переконати Іран скоротити запаси урану.

"Росія неодноразово намагалася виступити посередником, - зазначає експерт із Близького Сходу Давид Джалілванд. - Однак це навряд чи пов’язано з інтересом врегулювати конфлікт навколо ядерної програми. Радше Москва намагається на тлі війни проти України представити себе США як нібито конструктивного партнера і водночас вбити клин між Вашингтоном та Європою".