1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Атаки Росії на мости Києва: чи загрожує руйнування і які альтернативи

29 жовтня 2026 р.

Росія систематично б'є по київських мостах через Дніпро. Влада вже планує альтернативні переправи. Наскільки реальна загроза руйнування мостів та які плани існують за цей випадок?

Влучання російського дрона в Південний міст у Києві, 2 жовтня
Влучання російського дрона в Південний міст у Києві (2 жовтня)Фото: Valentyn Ogirenko/REUTERS

У ніч на 27 жовтня російські війська атакували Південний міст через Дніпро в Києві балістикою. Це продовження системної кампанії ударів, яку РФ веде з початку жовтня. За цей час 

Росія атакувала щонайменше шість разів Південний та двічі - Північний мости, що з'єднують лівий і правий береги Дніпра в українській столиці.

Кожного разу робота переправ була відновлена відносно швидко - менш ніж за добу. Утім, після останньої атаки рух Південним мостом повністю закритий. Унаслідок удару, за наявними даними, чотирма ракетами "Іскандер-М", утворилася наскрізна вирва поміж коліями метрополітену, одна з ліній якого проходить через міст. Це випливає з відео держагенції "Укрінформ" і 5 каналу. Нині фахівці проводять ремонт конструкцій і оцінюють вплив пошкоджень на міцність і безпечність споруди, повідомили в Департаменті транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації (КМДА). Лише після цього там обіцяють "подальші технічні рішення щодо відновлення Південного мосту та наземної ділянки Сирецько-Печерської лінії метро". Результати фахової оцінки очікуються наступного тижня.

Внаслідок атаки на Північний міст через Дніпро в Києві на початку жовтня було пошкоджено електричні тролеїФото: Sergei Supinsky/AFP

Загалом автомобільних мостів через Дніпро у Києві шість: Північний, Патона, Метро, Південний, Дарницький і Подільсько-Воскресенський. Також є три залізничні переправи. За оцінкою міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Миколи Калашника, щодоби мостами між берегами Дніпра в Києві проїжджає близько 600 тисяч автомобілів. Північний та Південний мости, що стали цілями низки російських атак, мають особливо велике значення для транспортної мережі Києва, каже у коментарі DW експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов. Одна з причин - уже згадана лінія метрополітену, що проходить через міст і є однією з двох, які з'єднують береги Дніпра в Києві. "Також це одна з головних переправ для вантажівок, бо інші мости або мають обмеження, або незручно під'єднані до дорожньої мережі", - пояснює він.

Втрати для економіки

Та попри завдану київським мостам шкоду опитані DW експерти сумніваються у тому, що російським військам вдасться їх зруйнувати. Лейтенант Сил оборони України, який обіймав посаду керівника Центру протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки і оборони України (РНБО), Андрій Коваленко називає удари по мостах інструментами "психологічного тиску". "Оскільки той максимум, на які здатні ці дії - вирва, фото якої ви бачили на Південному мосту", - написав він, додавши, що головна мета росіян - тимчасово порушити логістику.

Беспалов так само зазначає, що "зруйнувати міст дуже важко". "Тут РФ не виграє. Але вони наносять велику шкоду економіці через порушення функціонування критичної інфраструктури", - наголошує експерт. За його словами, що швидше люди дістаються до місця призначення, то вища економічна активність. "За рахунок цього місто отримує податки і розвивається", - пояснює Беспалов.

Міст Метро - один із двох мостів через Дніпро в Києві, де проходить лінія метрополітенуФото: DW

Інженер-мостобудівник Михайло Корнієв, головний інженер проєктів компанії "Київстройпроєкт" менш категоричний. Фахівець, який, зокрема, проєктував вантову частину Південного мосту, так само вказує на вкрай низьку ймовірність руйнування мостів, але зазначає, що в кожної конструкції є своє "вразливе місце". "Це може бути опора або надбудова - канати, ванти. Може існувати комбінація навантажень і пошкоджень, за яких ця конструкція зруйнується. Але ймовірність зводиться до тисячних відсотка", - каже він у розмові з DW.

ППО і нові переправи через Дніпро

Фізично захистити мости від ракет, переконаний Корнієв, неможливо. "Така споруда величезна. Ні (бетонний. - Ред.) екран, ніщо не допоможе. Проти ракети тільки один варіант захисту - збивати її", - підсумовує він. Раніше в Києві вже встановили 12 автоматичних турелей (установок для кріплення засобів ППО) зі штучним інтелектом, призначених для захисту мостів. Втім, вони розраховані лише на збиття дронів, а не балістичних ракет.

Читайте також: Міст - не фортифікаційна споруда: експерт про атаки РФ на мости Києва

Тим часом Київ планує виділити один мільярд гривень на проєкт будівництва "комбінованих водних переправ" через Дніпро та під'їзних шляхів до них. Як повідомив мер міста Віталій Кличко, місця розміщення переправ визначатиме військове командування, а погоджуватиме Київська міська військова адміністрація.

З такою ініціативою, додав Кличко, виступив уряд. Іще в середині жовтня він ухвалив постанову, яка спрощує вимоги для введення об'єктів в експлуатацію. За задумом уряду, подібні проєкти мають реалізувати, окрім Києва, ще в дев'яти областях: Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській і Черкаській.

На початку жовтня міністр інфраструктури Калашник вже пообіцяв звести за три місяці насипні дамби і понтонні переправи у Києві та інших локаціях. При цьому у столиці України, за словами міністра, переправи мають забезпечити пропускну здатність, аналогічну мостам, - близько 600 тисяч автомобілів.

Північний міст - одна з важливих артерій через Дніпро в Києві через розгалужену систему під'їзних доріг (фото з архіву)Фото: Artjazz/Shotshop/picture alliance

Також у міністерстві розглядають інші варіанти, зокрема, будівництво швидкоспоруджуваних бетонних конструкцій та - у довгостроковій перспективі - тунелю під Дніпром. Вартість таких проєктів може сягати десятків мільярдів гривень, тож їхня реалізація можлива лише за підтримки донорів і партнерів. Втім, інженер Корнієв називає тунель під Дніпром мрією. "Лише проєктування такого об'єкта триває роки, так само як і саме будівництво", - каже він.

Понтони не замінять мости

Співрозмовники DW переконані, що понтонні переправи можуть допомогти, але не зможуть стати повноцінною заміною мостам у разі їхнього руйнування. "Понтони не зможуть компенсувати повністю потужності мостів. Звісно, можливо, навести багато таких понтонів, але до них потрібно зробити під'їзди і включити у міську інфраструктуру", - каже Корнієв.

Беспалов також вказує на складність підключення переправ до автомереж міста. "Щоб забезпечити половину пропускної здатності шести київських автомобільних мостів, потрібно не менше 15-20 таких понтонів і насипних дамб. Як все це підключати до мережі, я гадки не маю", - констатує він.

Тому, на думку Беспалова, сценарій руйнування взагалі не варто розглядати як робочий - мости треба захищати й швидко відновлювати. "Багато пошкоджень можна відремонтувати. Наприклад, якщо на Південному мосту будуть пошкоджені ванти, можна встановити тимчасові опори, подібні до тих, на яких стояв Подільсько-Воскресенський міст. Але на все це потрібно мати гроші, волю і певну технічну експертизу - хороших інженерів", - вважає він.

Читайте також: Як атаки РФ перетворюють Київ на прифронтове місто

Транспортне планування

Водночас, аби зменшити наслідки для трафіку під час ремонту мосту, на думку Беспалова, влада може впроваджувати заходи для покращення руху. "Вводити смуги для громадського транспорту, зсувати графіки роботи, перераховувати цикли світлофорів на критичних вузлах – тобто дати більше зеленого, наприклад, для якогось із напрямків. Це не потребує великих витрат. Але це треба робити заздалегідь", - констатує експерт.

Крім того, Беспалов впевнений, що самі кияни можуть сприяти зменшенню заторів. "Усі, хто зараз може працювати віддалено, мають працювати з дому. Маємо згадати кращі практики локдауну від час пандемії COVID. Якщо кожен так буде робити, транспортній системі буде трошки легше", - переконаний він.

Секретні тунелі під Дніпром: ідея Сталіна знову на часі?

07:05

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW