За твердженням співзасновника компанії, американського мільярдера Ілона Маска, Neuralink імплантувала свій перший чип "інтерфейсу мозок-комп'ютер" (BCI) в мозок людини. 29 січня Маск написав у своїй соцмережі X, що результати "багатообіцяючі".

Розробка тривала вісім років: з моменту заснування в 2016 році компанія розробляла комп'ютерний чип, призначений для імплантації в мозок, де він відстежує активність тисяч нейронів.

Чип під назвою Telepathy складається з крихітного зонда, що містить 1024 електроди, прикріплені до гнучких ниток, тонших за волосину на людській голові. Кожен електрод записує електричну активність нейронів у мозку, але не "контролює" нейрони.

Neuralink заявила, що має на меті допомогти пацієнтам подолати такі неврологічні захворювання як сліпота та параліч. Однак Маск говорив про інші плани щодо мозкового чипа, які нагадують наукову фантастику. "Майбутнє буде химерним", - сказав Маск у 2020 році.

Окрім лікування проблем зі здоров'ям, Маск заявив, що хоче зв'язати мозок із комп'ютерами, щоб завантажувати інформацію та спогади з глибини свідомості, як у науково-фантастичному фільмі "Матриця", який вийшов на екрани 1999 року.

Маск також заявив, що хоче надати людям "суперзір" і досягти людської телепатії, яка, за його словами, допоможе людству перемогти у війні проти штучного інтелекту.

Читайте також: Ілон Маск: Першій людині успішно вживили в мозок нейрочип Neuralink

Наукова фантастика чи реальність?

Але наскільки здійсненні науково-фантастичні ідеї Маска? Якщо коротко: не здійснені. "Ми не можемо читати думки людей. Обсяг інформації, яку ми можемо декодувати з мозку, дуже обмежений", - стверджує нейроінженер з Чиказького університету Джакомо Валле.

Дослідник інтерфейсу "мозок-комп'ютер" з Імперського коледжу Лондона Хуан Альваро Галлего погоджується з цим, стверджуючи, що важко уявити, щоби технологія BCI на нашому віку дозволила читати наші думки.

"Фундаментальна проблема полягає в тому, що ми насправді не знаємо, де і як думки зберігаються в мозку. Ми не можемо читати думки, якщо не розуміємо те, як це влаштовано з точки зору нейронауки", - пояснив Галлего у коментарі DW.

Читайте також: Науковці навчили комп'ютер читати людські думки

Клінічне використання технології

Маск вперше продемонстрував технологію Neuralink у 2019 році, представивши свиню з чипом Neuralink, імплантованим у її мозок, і показавши відео мавпи, яка прямо з голови керує відеогрою Pong.

Але потенціал технології BCI виходить далеко за межі тварин, які бавляться комп'ютерними іграми.

Галлего нагадує, що цю технологію вперше було розроблено для допомоги людям, паралізованим через травми хребта або такі клінічні стани, як синдром замкнутості, коли пацієнт перебуває у повній свідомості, але не може рухати жодною частиною тіла, крім очей, щоб спілкуватися.

"Якщо можна буде трансформувати їхню внутрішню комунікацію в слова на комп'ютері, це змінило б життя", - каже дослідник.

У таких випадках технологія BCI використовується для запису електричних сигналів від нейронів у моторній корі головного мозку, а відтак передає інформацію на комп'ютер, де вона відображається у текстовому вигляді.

Зазвичай вважається, що моторна кора мозку не бере участі в мисленні. Натомість це місце, де організму надсилаються інструкції щодо руху, як рухи м'язів язика та щелепи, необхідні для мовлення.

Електроди насправді записують руховий план - точніше, кінцевий результат усієї обробки в різних частинах мозку (сенсорних, лінгвістичних, когнітивних), необхідних для рухів або вербальної комунікації.

Таким чином, BCI насправді записує не ваші думки, а радше план мозку поворушити пальцем сюди, ногою туди або відкрити рота, щоб вимовити звук "а".

"Вчені також показали, що вони можуть прочитати намір моторної кори написати літеру, - каже Галлеро. - Використовуючи складне моделювання (з підключеним комп'ютером. - Ред.), це дозволило паралізованим учасникам друкувати 90 символів на хвилину, що стало проривом".

Читайте також: Мозок Ейнштейна виставили на показ у німецькому музеї

Допомагає людям відчувати та ходити знову

Ще один прорив стався у 2016 році, коли тодішній президент США Барак Обама потиснув роботизовану руку Натану Коупленду.

Коупленд, який був паралізований після автомобільної аварії, відчув рукостискання Обами так, наче вони торкалися шкірою до шкіри.

"Це продемонструвало інші можливості BCI. Замість того, щоб використовувати електроди для запису з мозку та інтерпретації намічених рухів, вони натомість стимулювали мозок крихітними струмами для створення відчуття", - пояснює Галлего.

У випадку Коупленда йому в мозок імплантували BCI під назвою "матриця Юти", щоб покращити функціонування непрацездатної частини нервової системи.

Пристрій, виготовлений фірмою-конкурентом Neuralink, було імплантовано в його сенсорну кору головного мозку та підключено до датчиків на кінці його роботизованої руки.

Коли Коупленд потиснув руку Обамі, ці датчики надіслали сигнали, за допомогою яких електроди в сенсорній корі стимулювали ділянку "руки" мозку, дозволяючи Коупленду "відчути" руку президента.

Нещодавно пацієнту з травмою спинного мозку внаслідок аварії на велосипеді встановили інтерфейс "мозок-хребет", який дозволив йому знову ходити природно.

Пристрій дозволив сигналам від головного мозку з'єднатися з руховими ділянками спинного мозку нижче рівня травмування, таким чином долаючи травму.

Ці нові можливості BCI представляють наступне покоління глибокої стимуляції мозку - лікування передбачає імплантацію електродів у ділянки мозку, щоб допомогти людям із руховими розладами.

"Ці технології існують вже деякий час. Починаючи з 1990-х років глибока стимуляція мозку використовується, щоб допомогти багатьом тисячам людей із хворобою Паркінсона", - додає Галлего.

Читайте також: Кіборги серед нас: чи варто боятися мікрочипа під шкірою

Операція на мозку для всіх?

Наразі технології BCI, такі як Neuralink і Utah, використовуються лише в особливих разових випадках. "Усі клінічні застосування BCI все ще перебувають на стадії дослідження і ще не впроваджені в клінічну практику", - каже Валле з Чиказького університету.

Торік у Neuralink намагалися отримати дозвіл від федеральних регуляторних органів США на тестування своєї технології на людях, але зазнали поразки, коли влада відхилила заявку, посилаючись на серйозні проблеми з безпекою. В USFDA остаточно затвердили дозвіл в травні 2023 року. Пристрій складається з 96 крихітних гнучких зондів, які необхідно окремо вживляти в мозок.

Операція на мозку - це не жарт. Навіть якщо інвазивна процедура, що необхідна для підключення BCI до мозку, пройшла добре, потенціал інфекції або імунного "відторгнення" пристрою залишається ще довго після імплантації.

Читайте також: Стартапу Маска дозволили тестувати на людях чипи для мозку

Мозкові імплантати створюють "етичні проблеми"

У довгостроковій перспективі, каже Валле, BCI викликатимуть "різноманітні етичні проблеми", які повинні бути ретельно розглянуті дослідниками, компаніями, фінансовими агентствами, регуляторами та самими користувачами.

Технологія породжує і нову галузь моральних досліджень: нейроетику. Саме у цій сфері дискусії стають більш науково-фантастичними. "Наприклад, які наслідки порушення конфіденційності, коли дані, про які йдеться, стосуються думок людей? Як ми можемо забезпечити те, щоб відсутність доступу (до технології. - Ред.) не стимулювала соціальну нерівність? Що станеться, коли цю інформацію можна буде безпосередньо ввести в мозок?", - запитує Валле.

Зрештою, роль наукової фантастики полягає в тому, щоб підготувати нас до того, що може статися в майбутньому.

Застереження щодо стеження та технологічного контролю можна знайти і романах початку ХХ століття, таких як "Прекрасний новий світ" Олдоса Гакслі і "1984" Джорджа Орвелла. Чи ми до них дослухалися?