1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чому українські мутації коронавірусу досліджують за кордоном

30 березня 2021 р.

З початку року Україна відправила в європейські лабораторії більше 600 зразків клінічного матеріалу хворих на COVID-19 для виявлення мутацій коронавірусу. Але чому не можна провести дослідження в Україні?

Мутація коронавірусу: чому українські зразки досліджують за кордоном?
Фото: picture-alliance/CDC

В Україні, судячи з усього, вже на повну вирує мутований коронавірус. Це підтверджують результати досліджень мутацій коронавірусу, які для України роблять європейські лабораторії. Зібрані в Україні проби досліджують на мутації лабораторії німецького Інституту імені Роберта Коха та клініки "Шаріте" в Берліні, а також референт-лабораторія в Лондоні. Ці лабораторії перевантажені й на результати доводиться чекати тижнями. Однак чому такі дослідження не можна робити в Україні, аби швидше отримувати результати й відповідно швидше реагувати, якщо в тому чи іншому регіоні були виявлені більш заразні мутації?

Читайте також:  Мутації коронавірусу в Україні - ситуація може вийти з-під контролю

Немає коштів для досліджень

Виявити мутантів можна тільки методом секвенування. В Україні теоретично лише три державні установи могли б досліджувати мутації коронавірусу. Це - Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського Національної академії медичних наук України, вірусологічна референс-лабораторія Центру громадського здоров'я міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України та Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України.

У перших двох є дозвіл на роботу зі зразками клінічного матеріалу хворих на COVID-19, але немає необхідного обладнання для секвенування. В Інституті молекулярної біології і генетики є секвенатор і спеціалісти, але немає дозволу на роботу з вірусами. Всі три інституції об’єднує те, що в них немає грошей на проведення досліджень та секвенування. А це вкрай дорога річ.

ВООЗ допомагає з виявленням мутацій

Саме тому кожна з державних установ намагається самотужки проводити свої дослідження. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського співпрацює для цього з приватними фармацевтичними компаніями, Інститут молекулярної біології і генетики закуповує на свої гроші реагенти, Центр громадського здоров’я співпрацює з Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ).

"Не маючи обладнання для секвенування, ми як лабораторія, яка входить в мережу ВООЗ, в рамках співпраці на регулярній основі відправляємо певну кількість зразків для дослідження в регіональні європейські референт-лабораторії, визначені ВООЗ. В основному це лабораторії в Німеччини, Великобританії, Нідерландах. Для України це все безкоштовно", - сказала в інтерв’ю DW завідувачка вірусологічної референс-лабораторії Центру громадського здоров'я МОЗ України Ірина Демчишина.

За її словами, з початку року українське міністерство охорони здоров’я завдяки ВООЗ відправило до європейських лабораторій загалом понад 600 зразків клінічних матеріалів хворих на COVID-19. Серед 200 зразків, відправлених ще в січні, в шести випадках був підтверджений британський варіант коронавірусу. На результати аналізу 338 зразків, відправлених у лютому, ще чекають. Ще у 72 зразках експрес-методом "ПЛР-тестування на наявність мутацій" вірусологічна референс-лабораторія Центру громадського здоров'я  виявила мутації коронавірусу. Ці зразки тепер направили на секвенування в європейські лабораторії, аби визначити, про яку саме мутацію ідеться. 

Демчишина визнає, що європейські лабораторії зараз дуже завантажені, тому на результати звідти доводиться чекати кілька тижнів. "Звичайно потрібно розвивати вітчизняні можливості для проведення таких досліджень в Україні. Але ми є бюджетною установою і маємо обмежене фінансування. Тому, маючи можливість співпрацювати з ВООЗ, використовуємо цю можливість, адже це безкоштовно", - наголошує Демчишина.

Читайте також:  Мутації коронавірусу: чи можуть знову заразитися вакциновані та ті, хто вже одужав?

У пошуках грошей на своє обладнання

Завідувачка вірусологічної референс-лабораторії каже, що завдяки такій співпраці Центр громадського здоров’я вже має 15 наборів ПЛР-тестів для експрес-виявлення мутацій коронавірусу на сто реакцій у кожному. Є домовленість з ВООЗ про поставку в Україну ще 36 таких наборів. Оскільки таким чином у клінічних матеріалах хворих на COVID-19 можна буде швидше й прицільніше визначати наявність мутацій, тому до європейських лабораторій на секвенування необхідно буде відправляти лише ті зразки, в яких уже підтверджена наявність мутацій.

Окрім цього, як розповіла Демчишина, Центр громадського здоров’я планує закупити для своїх лабораторій секвенатор та реагенти для проведення щонайменше 100 досліджень на виявлення мутацій коронавірусу. Вартість цього обладнання - півмільйона доларів. Профінансувати закупівлю погодилось федеральне агентство американського МОЗ "Центри з контролю та профілактики захворювань в США" (Centers for Disease Control and Prevention - CDC). Обладнання може з’явитися у Центрі громадського здоров’я до кінця року. Для проведення майбутніх досліджень планують залучати фахівців з інших українських наукових установ.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW