Україна і Музей Алларда Пірсона почали консультації щодо передачі Києву "скіфського золота" з колекцій музеїв Криму. Питання оплати за зберігання коштовностей наразі не обговорюється, зазначила представниця музею.
Прикраси 1-го ст. н. е. з Усть-Альма - другого за розміром і значимістю городища Скіфського царства у КримуФото: Alexej Chuguj
Реклама
Українська сторона вже сконтактувала з керівництвом археологічного музею Університету Амстердама - Музеєм Алларда Пірсона - щодо передачі "скіфського золота" Україні відповідно до рішення Верховного суду Нідердандів. Про це DW повідомили у пресслужбі Університету Амстердама у вівторок, 13 червня. "Домовленості щодо передачі будуть визначені у процесі консультацій з Україною", - підтвердила представниця пресслужби Кім Єнссен.
При цьому вона не дала прямої відповіді на запитання про суму за зберігання культурних цінностей, які перебували у сховищі музею майже 10 років. "Пріоритет наразі - обговорити з Україною те, як нам виконати рішення суду. Потім ми розглянемо питання оплати", - відповіла Єнссен.
Артефакти з чотирьох кримських музеїв були виставлені в Музеї Алларда Пірсона в Нідерландах в експозиції "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" у 2014 році після того, як вони експонувалися в німецькому Бонні. Після анексії Криму Росією між адміністрацією музею та Україною виникло непорозуміння щодо того, кому повертати ці об'єкти: музеям в окупованому Криму чи Києву.
14 грудня 2016 року суд Амстердама вирішив повернути Україні "скіфське золото", однак у січні 2017 року кримські музеї, контрольовані Росією, почали процес оскарження рішення. Суд в Амстердамі у 2021 році ухвалив рішення на користь України. Проте російська сторона в особі "кримських музеїв" звернулися до Верховного суду Нідерландів, який 9 червня постановив, що скарби є культурною спадщиною всієї України. ЗМІ повідомляли, що для повернення "скіфського золота", українська сторона має відшкодувати музею Алларда Пірсона близько 100 тисяч євро за зберігання культурних об'єктів.
"Скіфське золото" повернулося до України (фотогалерея)
Нідерландський музей повернув Україні золото з кримських музеїв - артефакти античної і скіфської доби - без стягування грошей за зберігання. Після анексії Криму золото "застрягло" в Амстердамі. Деталі - у фотодобірці DW.
Фото: Alexej Chuguj
Музейні експонати - заручники політики
У 2013 році у німецькому Бонні, а згодом в Амстердамі проходила виставка "Крим. Золото й таємниці Чорного моря", де експонувалися понад 550 древніх коштовних об'єктів з кримських музеїв. Коли у 2014 році Росія анексувала Крим, музей Алларда Пірсона в Амстердамі передав питання, кому повертати скіфське золото, до суду. У підсумку Верховний суд Нідерландів вирішив, що золото треба передати Україні.
Фото: Alexej Chuguj
Застібка у формі дельфіна
Ця фібула - застібка із золота та гірського кришталю у формі дельфіна (перше століття до н. е. - перше століття н. е.), була знайдена у сарматському Ногайчинському кургані поблизу села Червоного Нижньогірського району Криму.
Фото: Museum der historischen Schätze der Ukraine/Dmitro Klochko
Нові археологічні знахідки
Деякі зі скарбів виставки були знайдені під час археологічних розкопок у Криму за кілька років до неї. Наприклад, ось ці сережки є результатом розкопок 2008 року в пізньоантичному могильнику Джург-оба, що розташований неподалік села Завітне Ленінського району Криму. Некрополь лежить на 1200 метрів північніше античного міста Кітей, яке входило до складу Боспорської держави.
Фото: Alexej Chuguj
Вінок із некрополя Джург-оба
Даний похоронний вінок, датований п'ятим століттям н. е., також було знайдено у некрополі Джург-оба. Загалом виставка "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" охоплювала десять століть кримської історії.
Фото: Alexej Chuguj
Скарби із "Товстої могили"
На виставці у музеї були представлені не лише кримські скарби, а й археологічні знахідки із Півдня України. Наприклад, цей залізний меч із золотим руків'ям та піхвами походить зі скіфського кургану "Товста могила" на Дніпропетровщині. Після завершення виставки амстердамський музей одразу ж повернув Україні 19 об'єктів, позичених у Музею історичних коштовностей Києво-Печерської Лаври в Києві.
Фото: Museum der historischen Schätze der Ukraine/Dmitro Klochko
Китайські лаковані скриньки
Ці китайські лаковані скриньки фахівці називають "сенсацією", адже знайти їх у могильнику Усть-Альма археологи аж ніяк не сподівалися. Раніше відома науковцям траєкторія поширення подібних китайських предметів розкоші не сягала західніше Афганістану. Скриньки, датовані першим століттям н. е., після реставрації в Японії експонувалися вперше. Ліворуч на фото - репліка знайденої у Криму скриньки.
Фото: National Museum Nara/Shosai Kitamura
Скіфське золото із Криму
Зі згаданого пізньоскіфського Усть-Альминського городища, що розташоване на західному березі Криму - поблизу села Піщане Бахчисарайського району - походять і ці прикраси, так само датовані першим століттям н. е. Усть-Альма - це друге за величиною і значимістю городище Скіфського царства у Криму.
Фото: Alexej Chuguj
Суперечка, спричинена анексією Криму
Після анексії Криму Росією у 2014 році повернути коштовності в Музею Алларда Пірсона вимагали як непідконтрольні Києву кримські музеї - Керченський та Бахчисарайський історико-культурні заповідники, "Херсонес Таврійський" у Севастополі та Центральний музей Тавриди у Сімферополі, так і українська держава.
Фото: Allard Pierson Museum
Скіфське золото повернеться до України
Кримські музеї, не задоволені рішенням Окружного адміністративного суду Амстердама на користь України, у січні 2017 року подали апеляцію. Вердикт Верховного суду Нідерландів поставив крапку у процесі: Нідерландський музей має повернути артефакти античної й скіфської доби Україні.
