Ось уже понад два десятиліття юні музиканти з усього світу зустрічаються у рамках проєкту "Кампус" (Campus), організаторами якого є Бетховенський фестиваль та медіакомпанія Deutsche Welle. Цього року 8 вересня відбудеться особлива зустріч: музиканти, які залишили Білорусь, зберуться разом із колегами з України та Німеччини.

"Проєкт "Кампус" - це виступ, не схожий ні на що інше, - розповідає представник Бетховенського фестивалю та координатор проєкту Campus-2022 Томас Шайдер (Thomas Scheider). - Це не звичайний концерт, коли всі ансамблі приїжджають із певною програмою та гарантують її чудове виконання. У цьому проєкті все потрібно продумувати буквально з нуля: кого запросити, навіщо, що поєднується, а що настільки не поєднується, що навіть стає цікавим".

Campus-2022 проведуть також в особливому місці - це перший та єдиний концерт в історії Бетховенського фестивалю, який даватимуть у колишній залі пленарних засідань Бундестагу, образно кажучи, просто на сцені повоєнної німецької демократії.

Музичний міст між культурами

Цього разу до музики Бетховена додадуться вокальні твори українських, білоруських та німецьких композиторів - від фольклору до сьогодення. Пісні свободи та протесту, а також гімни миру будуть виконуватися поряд із 3-ю симфонією Бетховена, "Героїчною", пронизаною ідеєю революційної боротьби та духу нової епохи. "Звісно, музика Бетховена - це справжнє мистецтво, але в ній є щось настільки безпосереднє та емоційне, що одразу ж передається публіці", - каже керівник проєкту Шайдер. - Певно, це не народна пісня, але я гадаю, що Бетховен теж зачепить слухачів".

Читайте також: Твори Миколи Лисенка відкрили Лейпцизький фестиваль Баха-2022

"Мета цього проєкту - створити музичний міст між культурами Білорусі, - моєї батьківщини, - України, яку ми всі підтримуємо, та Німеччини, - каже музичний керівник проєкту, диригент Віталій Олексієнок. - Від минулого і до сьогоднішнього дня, від творів вітчизняних поетів та композиторів XIX та XX століть до творів сучасних композиторів трьох країн... За допомогою мистецтва та музики ми можемо багато чого досягти. Ми хочемо показати, що ми - білоруси та українці - є і хочемо залишатися частиною Європи, частиною вільного мислення". Віталій Олексієнок був учасником протестів у Мінську влітку 2020 року, про які видав у Німеччині книгу "Білі дні Мінська", тож повернутися на батьківщину вже не може.

Схожа доля у багатьох інших білоруських музикантів-учасників проєкту. Приміром, у співаків "Вільного хору". Завдяки своїм спонтанним виступам та флешмобам на публіці хор став символом мирного протесту в Білорусі, але після жорсткого придушення руху режимом Лукашенка його було оголошено "ворожою організацією". Більшості учасників хору довелося тікати з країни. У Бонн "Вільний хор" приїде зі своєю керівницею Галиною Казіміровською, яка нині мешкає в Польщі. "Коли ми втікали два роки тому, ми всі сподівалися, що скоро зможемо повернутися додому, - визнає Галина Казимировська. - Але поки що не виходить - у Білорусі нам загрожує арешт і кілька років в'язниці. Але ми продовжуємо боротися, виконуючи свої пісні".

Читайте також: Перша диригентка на Байройтському фестивалі Оксана Линів: Вишиванки допомагають зберегти ідентичність на чужині

Україну представить камерний хор "Софія" із Києва. "Ми бачимо себе послами української культури", - сказав в інтерв'ю DW керівник хору Олексій Шамрицький. "На початку війни ми співали для наляканих людей у ​​бомбосховищах. Тепер ми хочемо продемонструвати свій бойовий дух усьому світу".

Ще один учасник програми - хор "GewandhausJugendchor" із Лейпцигу, яким керує Франк-Штеффен Ельстер (Frank-Steffen Elster). Під час підготовки проєкту всі три хори з Білорусі, України та Німеччини разом проводили репетицію у Варшаві.

Програма Campus-2022: разом із Бетховеном

Проєкт представлять публіці у Бонні 8 вересня. Виступи хору, який складається зі співаків із трьох країн, пройдуть в одній програмі з виконанням 3-ї симфонії Бетховена. Різні версії цього твору пролунають у камерних аранжуваннях, написаних чотирма авторами з різних епох - з часів Бетховена до наших днів. Одну з них, третину, написав український композитор Максим Коломієць. Твори програми виконають білоруські, українські та німецькі музиканти, зокрема учасники Федерального молодіжного оркестру Німеччини.

Читайте також: Німецько-український молодіжний оркестр - родзинка Бетховенського фестивалю

Центральним елементом програми традиційно є виконання спеціального музичного твору, написаного на замовлення DW. Цього року за справу взялася композиторка Ольга Підгайська, яка втекла з Мінська. Вона написала твір для хору та оркестру під назвою "Небо Марії". Воно присвячене музикантці та опозиціонерці Марії Колесниковій, яка добре знає композиторку з їхнього спільного навчання у Мінській консерваторії. Колесникова відома у музичних колах як флейтистка та ініціаторка проєктів. Згодом вона приєдналася до політичного руху, що прагне демократичних перетворень у Білорусі. Два роки тому Колесникову заарештували, а згодом її було засуджено режимом Лукашенка до одинадцяти років в'язниці. "Як подумаєш, де зараз Марія і в якому стані, - можна тільки плакати, - каже Підгайська, яка живе тепер у Варшаві. - Тому що зло має паралізуючу дію, воно заморожує будь-який творчий порив. Адже саме цього не можна допустити. Щоб вижити, ми повинні бути сильними та підтримувати одне одного”.

Сестра Колесникової Тетяна Хомич побувала на репетиціях студентського хору у Варшаві та подякувала всім учасникам проєкту: "Марія знає про проєкт і присвячену їй роботу, і це її дуже зворушує. У в'язниці не можна ні займатися музикою, ні навіть слухати її. Нещодавно ми намагалися передати Марії у в'язницю флейту, але, звісно, не змогли. Але ваше "Небо" вона побачить навіть за ґратами".