Через проблеми з авіасполученням у Казахстані МЗС України розробляє альтернативні шляхи виїзду українців. Відновлення регулярних авіарейсів за маршрутом Нур-Сулатан - Київ заплановане на 9 січня.
Реклама
Міністерство закордонних справ (МЗС) України розробляє альтернативні шляхи виїзду українців із Казахстану у разі істотних затримок відновлення регулярного авіасполучення. Про це в неділю, 9 січня, повідомив речник МЗС Олег Ніколенко.
"Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба доручив дипломатам пропрацювати альтернативні шляхи виїзду наших громадян із Казахстану у разі істотних затримок відновлення регулярного авіасполучення. До цієї роботи долучилися усі українські посольства в регіоні", - написав Ніколеко на своїй сторінці у Facebook.
Ніколенко зауважив, що міжнародний аеропорт "Алмати" призупинив обслуговування цивільних літаків, оскільки використовується для військово-транспортної авіації держав-членів Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ). Утім, за попередньою інформацією, відновлення регулярних авіарейсів за маршрутом Нур-Сулатан - Київ планується вже 9 січня, додав речник МЗС.
За словами Ніколенка, через скасовані авіарейси люди не можуть залишити Казахстан, нині найбільша кількість українських громадян в Алмати - 116.
"МЗС України взаємодіє із урядами іноземних держав, громадяни яких також не можуть залишити територію Казахстану. Враховуючи триваючу силову операцію та складну безпекову ситуацію, зокрема в Алмати та Алматинській області, нині найбезпечнішим варіантом для українців є залишатися в місцях їхнього тимчасового проживання", - наголосив він.
Також, за інформацією МЗС, українців немає серед загиблих, постраждалих або затриманих під час масових протестів у Казахстані.
Жертви заворушень у Казахстані
9 січня оперативний штаб Казахстану повідомив, що під час акцій протесту та їхнього силового придушення загинули 164 особи. Згідно з інформацією штабу, найбільше загиблих в Алмати - 103 людини, в Кизилординській області - 21, в Жамбильській області - 10, в Алматинській області - 8 осіб.
Однак згодом міністерство охорони здоров'я (МОЗ) Казахстану заперечило цю інформацію у відповідь на запит інтернет-видання Orda.kz. Там вказали, що оприлюднення статистики жертв є "технічною помилкою".
Раніше повідомлялося, що від початку протестів загинули 16 співробітників поліції, національної гвардії, а також міністерства оборони. Станом на 9 січня у Казахстані затримано 5969 осіб, повідомило міністерство внутрішніх справ країни. У МВС стверджують, що серед затриманих "багато іноземців", проте, як і раніше, не вказують, скільки саме і з яких країн вони прибули.
Реклама
Серед загиблих - діти
Також в Казахстані під час протестів загинуло двоє дітей. Увечері 7 січня в Алмати під обстріл потрапив автомобіль, у якому перебували дві сестри, повідомила уповноважена з прав дитини в Казахстані Аружан Саїн. Молодша, 4-річна, загинула на місці, а старша, учениця 9-го класу, була поранена у легені та зараз перебуває у реанімації. Того ж дня вогнепальне поранення отримала інша дитина - 8-річна дівчинка. 5 січня в Алмати під час прогулянки з батьками від кульового поранення загинув 11-річний підліток.
Як повідомлялося, 2 січня на заході Казахстану розпочалися мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ. Згодом вони переросли у масові протести по всій країні з економічними та політичними вимогами.
З 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку та запровадив у країні режим надзвичайного стану. Він також розпочав "антитерористичну спецоперацію з метою встановлення порядку" в Алмати та Актау, а згодом розширив зону її дії. Крім того, на запит Токаєва Організація договору про колективну безпеку, до якої входять Росія, Білорусь, Вірменія, Киргизстан і Таджикистан, відправила військовий контингент у Казахстан.
Казахстан: жертви придушення протесту
03:37
Казахстан: від мирних протестів до збройного протистояння
Після хвилі протестів ситуація в Казахстані залишається вкрай напруженою. Надходять повідомлення про багатьох загиблих і поранених. У фотогалереї DW - світлини з місць подій.
Фото: Valery Sharifulin/TASS/dpa/picture alliance
Від невдоволення до масових протестів
Невдоволення різким стрибком цін на зріджений газ, яким заправляють авто, за лічені дні перетворились у Казахстані на масові антиурядові протести, які переросли в збройні сутички з правоохоронцями. На фото: будівля мерії в Алмати після штурму мітингарями 5 січня 2022 року.
Фото: Valery Sharifulin/TASS/dpa/picture alliance
Остання крапля
1 січня ціни на автомобільний газ у Казахстані підскочили відразу на 100 відсотків. Першими на вулиці вийшли жителі міст Актау (фото) та Жанаозен, що на заході Казахстану, де 90 відсотків усіх авто працюють на зрідженому газі. На мітингах протестувальники вимагали повернути колишні ціни на автогаз до 50 тенге (10 євроцентів) за літр.
Фото: Zhanbyrbaevkz/TASS/dpa/picture alliancev
Під тиском вулиці
Після того, як акції протесту почали охоплювати й інші міста, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв (архівне фото) опублікував твіт з вимогою негайно розібратись у ситуації. Уряд відразу заявив про відновлення старої ціни на зріджений газ. Згодом президент відправив кабмін у відставку. Але протести не вщухали.
Фото: Alexei Nikolsky/Kremlin/REUTERS
Ситуація виходить з-під контролю
Вкрай тривожні новини надійшли з Алмати, де тисячі людей у середу, 5 січня, спробували взяти штурмом мерію й інші адміністративні будівлі. На фото: підпалене демонстрантами в Алмати поліцейське авто.
Фото: Pavel Mikheyev/REUTERS
Запах горілого
Після перестрілки казахські військові взяли під контроль головну площу Алмати - площу Республіки, повідомляють ЗМІ. За словами очевидців, у місті відчувається сильний запах горілого, багато закладів і магазинів розграбовані, зокрема й крамниці зброї. На фото: 6 січня у центрі Алмати після сутичок мітингувальників з правоохоронцями.
Фото: AFP /Getty Images
Жертви з обох сторін
За офіційними даними, внаслідок сутичок загинули 18 правоохоронців. Крім того, "десятки нападників ліквідовано", повідомила поліція в Алмати. Отже, серед цивільного населення є, очевидно, чимало жертв. Більше двох тисяч людей було затримано.
Фото: Pavel Mikheyev/REUTERS
Більше тисячі постраждалих
За словами першого заступника міністра охорони здоров'я Казахстану Ажара Гініята, внаслідок протестів постраждало більше тисячі осіб, 400 осіб госпіталізовано, 62 людини перебувають в реанімації. На фото: спалена пожежна машина перед однією з адміністративних будівель в Алмати.
Фото: AFP /Getty Images
Досі небачені за масштабами протести
Протести в Казахстані з його авторитарним режимом досі були рідкісним явищем. Останні події є найбільшою кризою для президента Токаєва, котрий у 2019 році змінив на президентській посаді багаторічного державного лідера Нурсултана Назарбаєва. 81-річний Назарбаєв й надалі має статус єлбаси (глави народу), хоча з посади голови Ради безпеки Токаєв його усунув.
Фото: Mariya Gordeyeva/REUTERS
Військові в центрі Алмати
Президент Токаєв запровадив режим надзвичайного стану на всій території країни до 19 січня з комендантською годиною з 23-ї до 7-ї години. Протестувальників він назвав "терористами" і звернувся по допомогу до Організації Договору з колективної безпеки (ОДКБ), до складу якої входять, крім Казахстану, також Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан.
Фото: STR/REUTERS
Росія відправляє війська
Росія вже відрядила до Казахстану своїх десантників (на фото, 6 січня) як частину контингенту ОДКБ. Як повідомляється, завдання іноземних військових полягатиме в захисті важливих державних та військових об'єктів.
Фото: Russian Defence Ministry/AFP
Наказ стріляти на ураження
У п'ятницю, 7 січня, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв віддав правоохоронним органам та армії наказ відкривати вогонь на ураження без попередження по учасниках акцій протесту, яких він назвав "бандитами та терористами".