Інновації за партою, безпечний навчальний простір, проєкт "Мрія", цифровізація, дебюрократизація освіти, англійська мова з дитячого садочка, ринкові зарплати у вчителів, продовження найуспішніших освітніх реформ. Такими є основні пункти нової концепції розвитку української освіти до 2030 року, яку представили міністерство освіти і науки (МОН) України та міністерство цифрової трансформації України 25 серпня на щорічній "Серпневій конференції" вчителів.

Українських освітян хочуть зробити "рок-зірками"

"Нам під час повномасштабної війни потрібно трансформуватися, будувати нову економіку, розвивати військові технології, дбати про людський капітал, бо це основа нашого майбутнього. Освіта - це фундамент розвитку нашого людського капіталу", - почав презентацію концепції розвитку української освіти віцепрем'єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Читайте також: Війна і культура: чому Олександр Ткаченко іде у відставку

Він повідомив, що обговорення бачення цієї реформи уряд, парламент та президент почали ще на початку цього року. До розробки нової концепції системи української освіти долучилися близько двох тисяч експертів. Наразі тривають її презентації та обговорення серед освітян. Між тим принципи та ключові напрямки майбутньої реформи уже сформовані. Серед них - підготовка ефективних освітніх менеджерів, які повинні мати автономію при ухваленні рішень, кардинальна зміна умов та оплати праці педагогів, дебюрократизація роботи вчителів, створення мережі сучасних освітніх закладів та безпечного освітнього середовища.

Акцент ставитиметься на розвиток військової, медичної та цифрової освіти, у яких Україна за час повномасштабного вторгнення Росії має серйозні напрацювання і готова поділитися цим досвідом з іншими країнами. Також приділятиметься увага повсюдному вивченню англійської мови, починаючи з дошкільної освіти. "Ми хочемо побудувати систему, що здатна сформувати націю, громадян, які є професійними і щасливими та здатні реалізувати себе в сучасній, інноваційній, технологічній економіці (…) Наша задача, щоб освіта стала новою попкультурою, а освітяни були "рок-зірками", про яких розказували блогери", - пояснив Михайло Федоров.

Впровадження НУШ та застосування ЗНО в українській освіті триватимуть

При цьому, за його словами, розпочаті раніше фундаментальні реформи, зокрема формування стандартів освіти для старшої школи, "Нова українська школа" (НУШ) та зовнішнє незалежне оцінювання будуть продовжені та масштабовані після аналізу виявлених проблем.

Як повідомив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, на впровадження "Нової української школи" цього року передбачена освітня субвенція 1,5 мільярда гривень і найближчим часом буде ухвалене рішення про повернення фінансового забезпечення на НУШ. "Ми закуповуємо обладнання, навчаємо педагогів і продовжуватимемо модернізувати шкільний простір. Вже укладений договір з низкою громадських організацій та архітектурних компаній щодо розробки нових типових проєктів закладів шкільної і дошкільної освіти. Це проєкти реконструкції старих радянських типових шкіл. Фінансування цього вже розпочалось", - заявив Лісовий.

Читайте також: Вступна кампанія: конкуренція за абітурієнтів в Україні загострилася

Він також анонсував у 2024-25 роках запуск пілотного проєкту щодо нового формату оплати праці вчителям у 500 школах. За словами очільника МОН, оплату праці прагнуть зробити прозорою, зрозумілою, прогнозованою. "Хочемо вийти з єдиної тарифної сітки, щоб базова частина зарплати була близько 80 відсотків, ще близько 20 відсотків - надбавки. І ще кілька надбавок: регіональні доплати і доплати від директора школи. І найголовніше - прагнемо підвищити зарплату", - повідомив Лісовий.

Освітній проєкт "Мрія" тестуватимуть вже восени чи взимку

Пріоритетним напрямком роботи буде тотальна цифровізація освіти. За словами заступника міністра освіти з питань цифрового розвитку Дмитра Завгороднього, від початку повномасштабної війни півтора мільйона дітей не вчилися офлайн жодного дня, ще 1,2 мільйона школярів відвідують школу у змішаному форматі. Усі вони навчаються з комп'ютера чи ноутбука і цифровізація освітніх послуг для цих дітей та вчителів, які їх навчають, надзвичайно важлива. "Важко уявити, як під час війни, коли діти по всій країні чи за кордоном та переміщені вчителі працюють без електронної системи навчання. Наприклад, вчителька перебуває за кордоном через війну, і після проведення уроку онлайн їй треба занести оцінки дітей у паперовий журнал. То вона скидає на Viber своїй подрузі-вчительці, яка заносить їх у паперовий журнал. Так не має бути. Ми сподіваємося, що дедалі більше шкіл від цього відмовлятимуться і вестимуть все в електронному вигляді", - наголошує Завгородній.

Читайте також: "Дія" на експорт? Українським мобільним додатком почали цікавитися за кордоном

Тож, діджиталізація навчального процесу в школах буде одним з пріоритетів модернізації освітньої системи України. Для цього вже восени-взимку МОН разом з мінцифрою планують запустити освітній проєкт "Мрія", що діятиме за аналогією з єдиним порталом державних послуг "Дія", але виключно для освітніх потреб, каже віцепрем'єр з інновацій Михайло Федоров. За його словами, завданням системи буде аналіз стандартів освіти, вчителів, контенту, який дитина споживає додатково, а також цілей дитини. Далі на основі штучного інтелекту система допомагатиме через розуміння освітньої траєкторії знаходити корисний контент.

Віцепрем'єр зазначив, що "Мрія" міститиме щоденники, контент, інформація про педагогів, можливості щодо пропозиції інновацій для закладів освіти, грантові можливості, а також якісну інформацію про систему освіти. "Це можливість збирати якісну інформацію, щоб ухвалювати якісні управлінські рішення", - наголосив Федоров.

Реформа освіти потрібна, але під час війни втілити її малоймовірно

Експерти наголошують, що запропонована урядом глобальна реформа потрібна і вже зараз потрібно переглядати освітні стандарти, зважаючи на війну та післявоєнний період відновлення. Зокрема, авторка реформи НУШ, ексміністрка освіти і науки України Лілія Гриневич вважає, що варто зосередитися на компетентнісному підході, посиленні STEM-освіти, тобто вивченні природничих наук, технологій, інженерії та математики, потрібно розвивати громадянські компетентності, запроваджувати соціально-емоційне навчання, навчаючи дітей життєвій стійкості та, зрештою, розробити окремий навчальний план для учнів, які перебувають за кордоном. "Ми маємо переглянути питання україноцентричності і глобального контексту в змісті освіти. Бо щодо україноцентричних питань історії, географії, літератури, мистецтва, мови із війною в нас змінюється оптика", - вважає Гриневич.

Читайте також: Вакансії для біженців у Німеччині: українські вчителі в німецьких школах

Експерт з питань освіти, доктор фізико-математичних наук, професор Володимир Бахрушин , що зараз можливо розробити візію реформи системи освіти і підготувати все для її запуску та працювати над тим, що не потребує великих фінансових видатків. На його думку, в умовах повномасштабної війни повноцінно втілити глобальну освітню реформу нереалістично. "Є, те що треба вже зараз відбудовувати і є сенс відбудовувати відповідно до нових концепцій. Цифровізацію варто продовжувати, бо це зараз вирішує багато проблем. Втім, багато інших проблем можна обговорювати, дискутувати, але реалізувати скоріш за все після війни", - сказав Бахрушин в коментарі DW.

Він вважає, що структурні реформи можуть почекати, а на підвищення зарплат педпрацівникам навряд чи зараз можна знайти необхідні кошти. "Підвищення зарплат вчителям дуже актуальне, але не впевнений, що реалістично зараз щось радикально змінити у цьому", - зауважив експерт.