На деокупованій Херсонщині виявили чотири катівні
17 листопада 2022 р.
Українські правоохоронці вже виявили 11 місць утримання, зокрема чотири катівні, на деокупованих частинах Херсонщини, повідомляє пресслужба Національної поліції у четвер, 17 листопада.
"Агресори незаконно утримували та катували громадян України на території та у підвалах приватних домоволодінь, у приміщеннях п'яти навчальних закладів, а також у продовольчому магазині", - розповів начальник Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України Олексій Сергєєв. Він також повідомив, що правоохоронці виявили тіла 30 загиблих цивільних громадян.
Напередодні в Службі безпеки України публікували фото однієї з виявлених в Херсоні катівень. На зображеннях видно видряпані на стінах молитви та сліди відліку перебування утримуваних в закладі.
Як розповів Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в ефірі телемарафону, масштаби побаченого в катівнях в Херсоні його вразили.
"Є різниця навіть порівняно з територіями Харківської та Київської областей... Таких масштабів я ще не бачив, а я відвідував особисто всі катівні в різних областях України. Масштаб просто жахливий", - сказав Лубінець.
За його словами, окупанти катували українців електрострумом, ламали їм кістки, били металевими трубами, вбивали. До того ж усі злочини російські окупанти фіксували на відео.
Читайте також: Катівні й масові поховання: страшний "спадок" окупації Харківщини
Виявлено місце масового поховання
Як зазначив Лубінець, катівні, а також фільтраційні табори, військова комендатура, є частиною системи, яку розбудовує РФ в окупованих містах, тому після звільнення територій місця тортур буде знайдено в кожному великому населеному пункті України, який перебував під контролем РФ.
Крім того, в Херсоні виявили місце масового поховання, розповів Лубінець, однак деталей не надав, зазначивши, що доступ для журналістів нададуть після завершення усіх процесуальних дій та документування воєнних злочинів.
Читайте також: Омбудсмен у воєнному стані: чого очікувати від нового уповноваженого з прав людини