28 серпня на головному вокзалі Берліна відкрилася фотовиставка "Залізниця життя - українські залізничниці та залізничники на війні" ("Lebensader Bahn - Ukrainische Eisenbahnerinnen und Eisenbahner im Krieg"). Вона присвячена рядовим працівникам "Укрзалізниці": машиністам, вантажникам, колійникам, будівельникам, провідникам.

Хто вони - герої берлінської виставки?

У центрі нульового поверху величезної будівлі вокзалу літерою "П" виставлено великі стенди, на них - фотографії та підписи до них. Експозиція різко контрастує з вируванням потоку людей, охоплених вокзальною метушнею. На людей, які поспішають до своїх потягів, зустрічають або проводжають пасажирів, з фотографій спокійно дивляться чоловіки й жінки в уніформі залізничників.

На одному фото - троє серйозних молодих чоловіків у помаранчевих жилетах біля фірмового синього вагона. Це будівельна бригада зі Слов'янська. Один із них, у в'язаній шапці, - представник залізничної династії Віктор Котвицький. "Якщо і є щось хороше у війні, то це те, що вона робить нас більш людяними", - його цитата написана на стенді двома мовами: українською й німецькою. Вадим Гончаров, колійник із Краматорська, якому професія теж передалася від дідуся та бабусі, - герой іншої фотографії. Навіть на фото видно, як цей простий робітник соромиться бути у фокусі іноземного фотографа.

Поруч - портрет спокійної та владної на вигляд жінки. Це Любов Пацюра, начальниця вокзалу у Краматорську. Найгіршим днем у своєму житті вона вважає 8 квітня 2022 року. Тоді в будівлю вокзалу поцілили російські ракети. Загинули 57 людей, в основному - біженці: мирні люди, які тікали від війни.

19 портретних фотографій показують робочі будні залізничників під час війни. Організатори виставки називають її "живим щоденником буднів воєнного часу". У центрі уваги експозиції - "Укрзалізниця", символ стійкості та духу країни.

"Укрзалізниця": одна дорога, мільйони доль

На відкритті виставки виступив Олексій Макеєв, посол України у ФРН. Він назвав сухі цифри, за якими - мільйони людських доль: "Укрзалізниця" евакуювала 3,8 мільйона людей, зокрема дітей, 100 тисяч тварин, перевезла понад 200 тисяч тонн гуманітарної допомоги по всій країні".

Автор фотографій - берлінський фотограф Рето Клар (Reto Klar). З лютого 2022 року він регулярно їздить до охопленої війною України та робить фоторепортажі з різних регіонів. Тексти до зображень написав Ян Єссен (Jan Jessen) - репортер, який вже побував у багатьох гарячих точках: Афганістані, Іраку, Сирії. Після спільних поїздок в Україну журналіст і фотограф підготували книжку репортажів про воєнні будні - "Leben in einem Albtraum" ("Життя в жахливому сні"). Вона вийшла 28 серпня в німецькому видавництві Klartext.

У підкреслено сухому тексті, яким підписані фотографії, немає пафосу та розпачу. "Ми не боїмося. Ми готові працювати", - говорить керівник бригади Сергій Тельпук. "Ми все прибрали. Тепер на станції знову гарно", - радіє Галина Колесникова з інформаційного бюро херсонського вокзалу. "Коли я приходжу увечері додому і знаю, що зробила для пасажирів усе, тоді я задоволена", - говорить очільниця вокзалу в Краматорську. "Я роблю це добровільно, бо хочу допомогти моєму народу", - пояснює лікарка зі Львова Альбіна Жаркова, яка працює у поїздах із пораненими.

Читайте також: "Укрзалізниця" стала залізничним чемпіоном Європи

Олександр Камишін, колишній голова АТ "Укрзалізниця", чий портрет на тлі слова "Перемога" теж представлено на виставці, називає 230 тисяч своїх колег "залізною армією". Понад 700 із них уже загинули на війні.

Фотовиставка триватиме в Берліні до 10 вересня 2023 року. Потім вона вирушить до інших міст Німеччини: її покажуть в Ессені, Гамбурзі, Лейпцигу, Брауншвейгу та Нюрнберзі.