1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

На прем'єр-міністра Іраку скоїли замах

7 листопада 2021 р.

Резиденцію прем'єра Іраку Мустафи аль-Кадімі атакували з безпілотника. Але прем'єр не постраждав.

Прем'єр-міністр Іраку Мустафа аль-Казимі
Прем'єр-міністр Іраку Мустафа аль-Казимі Фото: Stefanie Loos/REUTERS

Прем'єр-міністр Іраку Мустафа аль-Кадімі не постраждав внаслідок атаки безпілотника на його резиденцію в столиці країни Багдаді вранці в неділю, 7 листопада. Після інциденту він закликав до "спокою та стриманості", адже політична напруженість у країні зростає на тлі протестів незгодних з результатами парламентських виборів, які відбулись у жовтні 2021 року.

"Моя резиденція стала мішенню боягузливих нападів. Дякуючи Богу, в мене все добре, і в тих, хто зі мною працює, також", - заявив прем'єр у короткому відео, опублікованому в соціальних мережах. Утім, за різними даними, як повідомляють ЗМІ, від двох до п'яти охоронців були поранені під час нападу.

Резиденція прем'єр-міністра Іраку розташована у межах добре захищеної "зеленої зони" Багдада, поруч з іншими органами державної влади та посольствами різних країн.

У Держдепі США засудили напад на резиденцію прем'єра Іраку, назвавши його "актом тероризму". Там зазначили, що "з полегшенням дізналися, що прем'єр-міністр не постраждав" та запропонували допомогу в розслідуванні скоєного. Поки ніхто не взяв на себе відповідальність за напад.

Протести через результати виборів

Як повідомлялося, 10 жовтня в Іраку пройшли дострокові парламентські вибори, на яких перемогу здобув шиїтський рух на чолі з імамом Муктадою ас-Садром, який є критиком Ірану. Водночас проіранський політичний блок "Аль-Фатх" істотно втратив місця у парламенті й згодом назвав результат голосування "шахрайством". Це призвело до масових протестів у країні, під час яких сотні людей зазнали поранень, також були повідомлення про загиблих.

Хоча в "Аль-Фатх" спільно з іншими проіранськими шиїтськими представниками стверджують, що в процесі голосування та підрахунку голосів були порушення, переконливих доказів на підтвердження своїх закидів партії не надали. Водночас Сполучені Штати, Рада Безпеки ООН та ЄС високо оцінили організацію виборів.

Ці парламентські вибори мали відбутися у 2022 році. Однак їх провели раніше через масові антиурядові протести, які тривали з осені 2019 року та призвели до відставки уряду, сформованого за підсумками попередніх виборів у травні 2018 року.

Колишні бойовики ІД у серці Європи: чи можлива реінтеграція? (29.01.2017)

03:29

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW