В останні місяці 2020 року в Європарламенті не минав жоден пленарний тиждень без обговорення Білорусі. Цього року увага до того, що там відбувається, ослабла. Але після примусової посадки літака авіакомпанії Ryanair у Мінську Білорусь знову стала темою активних обговорень у Брюсселі. Не зміг 8 червня обійти увагою цей інцидент і Європарламент, який вперше за 15 місяців зібрався у Страсбургу, а не в Брюсселі.

Боррель: Зізнання Протасевича - кричуще порушення прав людини

Відкриваючи дебати, верховний представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель назвав примусову посадку авіалайнера із залученням винищувача "захопленням" літака та вчинком, який "перейшов багато червоних ліній". "Це не лише наразило на загрозу понад 100 пасажирів, це також кинуло виклик міжнародним правилам повітряних перевезень", - зауважив Боррель.

Найбільше глава дипломатії ЄС обурювався затриманням журналіста та активіста Романа Протасевича та його подруги Софії Сапеги, котрі летіли цим рейсом з Афін до Вільнюса. Цей крок він назвав "огидним". "Примусове зізнання (Протасевича. - Ред.) на державному телебаченні є ще одним прикладом кричущих порушень прав людини з боку режиму Лукашенка. Було жахливо дивитися ці кадри затриманої людини, яка плаче та робить зізнання на державному ТБ так, ніби він скоїв я не знаю скільки злочинів проти Білорусі", - заявив Боррель.

Коли будуть нові санкції ЄС проти режиму Лукашенка?

Керівник дипломатичної служби ЄС перерахував кроки Брюсселя у відповідь на посадку літака Ryanair і затримання Протасевича. Минулого тижняЄвросоюз уже закрив свій повітряний простір і аеропорти для білоруських державних авіаліній.

ЄС також готує внесення додаткових осіб і компаній, зокрема причетних до інциденту з Ryanair, до санкційного списку. Боррель повідомив, що це рішення ухвалять "найближчими днями".

"Європейська Рада виступила за додаткові санкції, і вона вперше вирішила включити до них адресні економічні санкції. Досі всі наші санкції (щодо Білорусі. - Ред.) були персональними, стосувалися фізичних осіб і організацій, але не всієї економіки країни", - зазначив Боррель. За його словами, ухвалювати рішення про обмеження щодо "критично важливих секторів білоруської економіки" будуть міністри закордонних справ ЄС на своєму засідання 21 червня.

Читайте також: Як Білорусь притінила Росію на саміті Євросоюзу

Заклики до санкцій щодо "Білоруськалію" та "Нафтана"

На всіх попередніх дебатах, проведених після президентських виборів у Білорусі 9 серпня 2020 року, більшість євродепутатів виступали за жорсткі дії щодо режиму Олександра Лукашенка. ЄС щоразу, однак, обирав м'якший підхід. Якщо судити за словами Борреля, то після інциденту з Ryanair така розбіжність залишилася в минулому.

Щоправда, все залежить від конкретного наповнення санкцій. Литовський євродепутат від Європейської народної партії (ЄНП) Андрюс Кубілюс розповів, що ЄС готується внести до санкційного списку сім осіб і одну організацію. "Цього справді недостатньо", - вважає він.

Єдиним дієвим заходом щодо Лукашенка багато європарламентарів назвали жорсткі економічні санкції. Євродепутатка з фракції Зелених німкеня Віола фон Крамон (Viola von Cramon) закликала запровадити обмеження проти виробників добрив, а саме підприємства "Білоруськалій", нафтопереробної промисловості, зокрема заводу "Нафтан", а також відключити Білорусь від системи банківських переказів SWIFT. "Лише жорсткі санкції зможуть у середньостроковій перспективі завадити Лукашенку утримувати свій апарат держбезпеки та загони вишибал", - переконана фон Крамон.

Проти посилення санкцій висловилася лише одна фракція - Лівих. Її представник від Німеччини Гельмут Шольц (Helmut Scholz) гостро засудив посадку літака у Мінську, затримання Протасевича і Сапеги, а також придушення мирних протестів. Але він при цьому вважає, що четвертий пакет санкцій не змінить ситуацію, тоді як його наслідки відчують усі білоруси. "Ми в ЄС повинні переосмислити нашу політику в цьому конфлікті", - заявив Шольц, не уточнивши, який курс щодо Мінська він пропонує.

На дебатах прозвучала й одна конкретна пропозиція, яка не є частиною офіційної позиції ЄС. "Євросоюз повинен ініціювати та провести конференцію на високому рівні про майбутнє демократичної Білорусі, не лише обіцяючи, але і надаючи білоруському громадянському суспільству підтримку", - зазначив литовський євродепутат Пятрас Ауштрявічюс, представляючи позицію ліберальної фракції "Оновити Європу". Його підтримав і соціал-демократ Тоніно Піцула з Хорватії. Боррель погодився подумати над цією ідеєю.

Лукашенко перетворює Білорусь на "в'язницю"

Після заборони на польоти до ЄС для білоруських авіакомпаній, виїхати за кордон жителям країни стало ще складніше, адже раніше білоруська влада запровадила обмеження на перетин сухопутного кордону. "Лукашенко закрив кордон. Це означає, що Білорусь стає однією великою в'язницею", - зауважив польський євродепутат від ЄС Анджей Галицький. За його словами, за репресії проти протестувальників і журналістів місце Лукашенку одне - у "трибуналі в Гаазі". А співвітчизник Галицького з фракції соціал-демократів Роберт Бєдронь вважає, що Лукашенко "будує Північну Корею на континенті, де народилася демократія та права людини".

Від фракції "Європейських консерваторів і реформістів" виступали лише поляки. Вони передусім вказували на підтримку Лукашенка президентом Росії Володимиром Путіним. Анна Фотига закликала посилити тиск не лише на Лукашенка, але й на Путіна, щоб домогтися "припинення агресивної поведінки, спрямованої як на свої суспільства, так і на сусідів".

Розкритикувала Москву за позицію щодо інциденту з Ryanair й італійська євродепутатка з правопопулістської фракції "Ідентичність і демократія" Сузанна Чеккарді. Проте набагато більше її хвилює підтримка Лукашенка з боку Китаю.