8 березня 2022 року на північ від Києва стався вибух, наслідки якого досі впливають на весь регіон і на військову ситуацію там. Вибух повністю зруйнував Козаровицьку дамбу Ірпінського водосховища: розташовані нижче 2800 гектарів земель, а також села Козаровичі та Демидів були затоплені, вода також рознесла міни та нерозірвані боєприпаси.

Підрив здійснили Збройні сили України, що допомогло запобігти захопленню Києва, а утворена відтоді мокравина стала непереборною перешкодою для просування російської армії під час вторгнення Росії в Україну. 

На зовнішніх кордонах НАТО у Фінляндії та Польщі на колись заболочені, а нині осушені зони зараз дедалі пильніше дивляться з огляду на загрозу можливого вторгнення Росії. Обидві країни розглядають можливість відновлення осушених боліт і болотистих місцевостей як оборонних бар'єрів. Крім оборони, це водночас стало б значним внеском у захист клімату.

"Живі", вологі трясовини зберігають величезну кількість вуглекислого газу, натомість із осушених боліт вивільняється багато парникових газів. На даний час більша частина європейських боліт осушена для сільськогосподарських потреб. Вони виділяють багато CO2, тим самим шкодячи клімату. Тож відновлення здорових боліт є надзвичайно важливим для досягнення кліматичних цілей ЄС. 

Як болота мають посилити обороноздатність Фінляндії

Фінський уряд доручив фахівцям дослідити території на сході країни поблизу кордону з Росією, а саме болота, вологі зони та ліси з мертвою деревиною, які утворюють природні бар'єри. 

"Відновлені болота можуть слугувати природними перешкодами, які потенційно обмежують переміщення військової техніки та покращують обороноздатність Фінляндії", - зазначається у письмовій відповіді фінського міністерства охорони довкілля на запит DW.

Міністерство на даному етапі створює робочу групу, котра має оцінити конкретні плани та масштаби ренатуралізації з метою посилення оборони.

Стратегічні та військові переваги відновлення боліт у випадку нападу на країну мають проаналізувати військові експерти. Міністерства оборони та сільського господарства також будуть представлені у робочій групі. Частиною плану є одночасне зміцнення біорізноманіття, зменшення викидів шкідливих газів в атмосферу та поліпшення якості повітря і води.  

Загалом болота і торф'яні ґрунти у Фінляндії перебувають у поганому стані. Ренатуралізація боліт і лісів також має сприяти "зменшенню повеней і вимиванню поживних речовин у водойми". У мирний час ренатуралізовані території також можуть використовуватися для відпочинку і дозвілля, зазначає міністерство охорони довкілля Фінляндії.

Болота для оборони: ідея століть

Болота, мул і сильно зволожені ґрунти завжди були частиною військових і оборонних стратегій. Наприклад, у 1500 році селяни з Північної Німеччини перемогли данську армію на болотах Хеммінгштедтер, які вони добре знали і вміло використовували. Непрохідні трясовиння відіграли важливу роль у поразці французької армії під командуванням Наполеона Бонапарта під час російської кампанії 1812 року. Також у часи Першої та Другої світових воєн болота та трясовини були великою перешкодою як для німецьких, так і для союзних військ.

"Не існує військової техніки, яка могла б просто проїхати болотом", - пояснює Франциска Таннеберґер (Franziska Tanneberger), керівниця Центру вивичення боліт Грайфсвальда, спільної ініціативи Університету Грайфсвальда та Фонду імені Міхаеля Сукко (Michael Sukkow Stiftung).

За оцінкою експертки, за рахунок інвестицій у розмірі від 250 до 500 мільйонів євро по всій Європі можна було б відродити та зволожити близько 100 тисяч гектарів боліт і трясовинних місцевостей.

Який вплив болота мають на клімат

Фільтрування та накопичення води в дедалі сухіші і спекотніші роки, "консервування" великих обсягів шкідливого для клімату вуглекислого газу - "болота роблять це для нас безкоштовно, якщо ми їм це дозволяємо", каже Таннеберґер.

Коли болота осушуються, ефект накопичення втрачається. Сім відсотків європейських викидів парникових газів походить з осушених торф'яних ґрунтів і колишніх водно-болотних угідь.

У всьому світі болота становлять лише близько трьох відсотків суходолу. Але вони поглинають майже вдвічі більше CO2, ніж усі ліси Землі разом узяті.

Польська ініціатива "Східний щит" - ліси та болота як захисний вал

Польща також має намір значно посилити свій східний фланг на кордоні з Білоруссю та Росією. Ініціатива "Східний щит" має на меті до 2028 року запобігти можливій російській агресії шляхом розширення системи спостереження, інфраструктури та будівництва фізичних бар'єрів, що стримуватимуть вторгнення.

"Природа прикордоння є очевидним союзником "Східного щита", - зазначило міністерство оборони Польщі на запит DW.

Частиною ініціативи є також зволоження боліт і лісовідновлення у прикордонних районах. Кордони Польщі та Фінляндії з Росією є водночас зовнішніми кордонами НАТО, тож мають велике значення для усього Альянсу.

"У цьому випадку цілі охорони довкілля та оборони перетинаються, - ідеться в листі міністерства. - Будівельні роботи повинні проводитися там, де природні бар'єри виявляються недостатніми перешкодами".  

Транспортний вузол: роль Німеччини в НАТО

За інформацією міністерства оборони ФРН, Німеччина наразі не планує відновлювати болота для оборонних цілей.

План оборони НАТО відводить Німеччині роль так званого "транспортного вузла", тобто вона є важливою транзитною країною для переміщення військ Альянсу.

Однак болота і трясовини мають безпосередній вплив на можливості пересування як ворожих, так і власних підрозділів, зазначило міноборони країни.

Тож повторне заболочування може мати як переваги, так і недоліки для власних військ. І на даний час недоліки для Бундесверу переважають, наголосило німецьке оборонне відомство.