1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Серед українців зріс показник громадянської ідентичності

29 серпня 2023 р.

Показник громадянської ідентичності в Україні підвищився до максимуму на тлі повномасштабної агресії Росії, свідчать дані соціологів.

Чоловік оглядає спалену військову техніку РФ, представлену на Майдані Незалежності в Києві
Розбита військова техніка Росії, представлена на Майдані Незалежності в КиєвіФото: Gleb Garanich/Reuters

На тлі війни Росії проти України рекордно збільшилася кількість людей, які в першу чергу ідентифікують себе громадянами своєї держави. Про це свідчать дані опитування в межах соціологічного моніторингу "Українське суспільство" після 16 місяців повномасштабної війни Росії проти України.

Так, згідно з результатами соцопитування, оприлюдненими у вівторок, 29 серпня, показник громадянської ідентичності в Україні підвищився фактично до свого рівноважного максимуму (орієнтовно 75-80 відсотків) і закріпився на ньому. У листопаді 2021 року насамперед громадянами України себе називали 62,6 відсотка респондентів.

Як наголошують соціологи, зараз громадянська ідентичність є домінуючою серед усіх соціальнодемографічних, політичних та релігійних груп у країні.

Читайте також: Майже всі українці вірять у перемогу - соціологи

Майже п'ята частина українців вважає себе націоналістами

Крім того, в українському суспільстві на тлі війни спостерігається зсув вправо. Так, кількість респондентів, які назвали себе націоналістами, становить майже 19 відсотків. До широкомасштабного вторгнення розмір цієї групи фіксувався на рівні 3-4 відсотків.

"Сукупно кількість ідеологічних (за самовизначенням) респондентів становила майже 57 відсотків. Серед них співвідношення "лівих" до "правих" дорівнює орієнтовно 1 до 3. Найменшою групою є ліберали (6 відсотків)", - зазначається у результатах моніторингу. При цьому соціалістами або комуністами себе вважають 3,7 відсотка опитаних.

Читайте також: Вступ України в НАТО підтримують 89 відсотків українців - КМІС

Загалом ефект національної солідаризації - свобода вираження політичних поглядів, наявність політичних лідерів, а також партій і рухів, - зафіксований 2022 року, дещо послабився у 2023-му, але залишається значним в оцінці свободи політичного самовираження та наявності гідних політичних лідерів.

Так, 63,8 відсотка опитаних висловилися на користь того, що люди в Україні сьогодні можуть вільно висловлювати свої політичні погляди (14,6 відсотка так не вважають). На думку 43,6 відсотка учасників опитування, в Україні нині є політичні лідери, які могли б ефективно управляти країною, тоді як 16,9 відсотка вважають, що таких немає.

Більшість українців орієнтуються на тривалу війну проти Росії

Водночас спостерігається також тенденція до збільшення тих громадян, які орієнтуються на тривалу війну з Росієї - 42 відсотки. Тоді як 34,3 відсотка опитаних вважають, що війна може завершитися за пів року-рік, 9,4 відсотка розраховують на її завершення вже за декілька місяців, а 12,8 відсотка респондентів було важко відповісти.

Понад 80 відсотків опитаних переконані, що перемогою України буде повернення усіх територій у кордонах 1991 року. Інші змістовні варіанти не набирають навіть 5 відсотків голосів.

Соціологічний моніторинг "Українське суспільство" проводить Інститут соціології НАН України з 1994 року. Останню хвилю опитування було проведено в червні 2023 року серед дорослого населення України, за винятком АР Крим і тимчасово окупованих територій Донбасу.

Статистична похибка вибірки обсягом близько двох тисяч респондентів за довірчої ймовірності 95 відсотків становить 2,2 відсотка.

Читайте також: В Україні побільшало прихильників жорсткішого підходу до УПЦ МП

День України в одному із найстаріших музеїв Кельна

03:16

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW