ЄС визначився щодо дорадчої місії для України, вирішив допомогти їй у захисті від кібератак і почав інакше називати нинішню кризу. Як питання визнання Росією "ЛНР" і "ДНР" затьмарило засідання Ради ЄС - репортаж DW.
Анналена Бербок і Жозеп Боррель у Брюсселі у понеділок говорили про російську кризуФото: Janine Schmitz/photothek/picture alliance
Реклама
Європа опинилася на "критично важливому роздоріжжі", оскільки "в Україні Росія створила найбільшу загрозу миру та стабільності в Європі з часів Другої світової війни". З цих слів верховний представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель почав пресконференцію за підсумками найдовшого засідання Ради ЄС за його перебування на цій посаді. Засідання міністрів закордонних справ країн Євросоюзу у понеділок, 21 лютого, у Брюсселі тривало десять годин, воно почалося раніше, ніж зазвичай, а завершилося після 18-ї години за місцевим часом.
Як ЄС відреагує на визнання Росією "ЛДНР"?
У цьому засіданні також взяв участь глава МЗС України Дмитро Кулеба. Він залишив Брюссель ще у першій половині дня, коли ще не було зрозуміло, чи визнає Росія самопроголошені "ЛНР" і "ДНР".Задоволений підсумками зустрічі на той час, очільник українського зовнішньополітичного відомства вирушив у Вашингтон. Він тоді й справді мав підстави бути задоволеним, адже Євросоюз після багатомісячних дискусій вирішив допомогти Україні у реформі військової професійної освіти. Однак зробить він це не за допомогою окремої дорадчої місії, як хотів Київ, а у рамках інструменту ЄС із підтримання миру.
Крім того, Євросоюз надішле до України місію експертів для підтримки її захисту від кібератак. Також у понеділок міністри дали згоду на надання Україні 1,2 мільярда євро макрофінансової допомоги.
Дмитро КулебаФото: Gleb Garanich/Pool Photo via AP/picture alliance
Утім, поки глави МЗС країн ЄС продовжували засідати в Брюсселі, ситуація стрімко змінювалася. За словами Борреля, якщо вранці всі думали про можливий саміт між президентами США і Росії Джо Байденом і Володимиром Путіним, то під вечір уся увага була зосереджена на питанні, чи визнає Москва сепаратистські утворення "ДНР" і "ЛНР" на Донбасі. Жозеп Боррель закликав Путіна не робити цього та не порушувати міжнародне право та Мінські угоди. Якщо ж Путін їх визнає, то ЄС відповість "сильним і єдиним фронтом", - застеріг Боррель. На той момент ще не було відомо, що Путін підпише указ про визнання самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" .
Якими будуть санкції ЄС
Чи включатиме ця відповідь ЄС санкції? Боррель відповів, що внесе на розгляд Ради ЄС пропозицію санкцій у разі анексії Росією ОРДЛО або ж у разі визнання їхньої незалежності.
Поки відкритим залишається питання, якими будуть ці санкції. Уранці понеділка Боррель заявив, що роботу над підготовкою потенційних санкцій завершено. Але тоді він ще мав на увазі пакет заходів у разі вторгнення Росії в Україну.
Чи затвердять цей пакет за визнання Москвою незалежності ОРДЛО? На це запитання кореспондента DW Боррель не відповів однозначно, зазначивши: "У нас є підготовлений пакет. Цей пакет містить певні компоненти, які можна імплементувати, залежно від рівня агресії".
Реклама
Що стане приводом запровадження санкцій ЄС щодо Росії?
Ще на початку нинішнього нарощування Росією своїх військ біля українських кордонів президент України Володимир Зеленський попросив Євросоюз про превентивні санкції щодо РФ. Проте згодом стало ясно, що у ЄС не збираються запроваджувати санкції до початку нової російської агресії. Обмежувальні заходи ухвалять лише після цього - у разі "подальшої військової агресії Росії проти України".
Утім, з плином часу стало зрозуміло, що чинна позиція має щонайменше два "слабких місця". Перше з них стосується приводу, або ж "тригера" для запровадження санкцій. Адже з 17 лютого на Донбасі вже різко збільшилася кількість обстрілів. Міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс закликав своїх колег на засіданні в Брюсселі гнучкіше реагувати на розвиток ситуації. "Якщо ми чекатимемо на дуже конкретний тригер, то Росія зробить все, щоб не надати його, але робитиме все інше, що зможе", - зазначив він.
Друге "слабке" місце чинного підходу полягає в тому, що Україна вже зазнає суттєвих втрат, зокрема економічних, просто через наявність російських військ біля її кордонів і загрозу їхнього наступу. Через це Кулеба закликав глав МЗС країн ЄС уже зараз ухвалити окремі санкції щодо Росії. "Для цього є достатньо підстав", - заявив він.
Глави МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс та Литви Ландсбергіс закликали почати обговорення санкцій щодо Росії за вже заподіяну шкоду Україні. Балтійські країни відомі своїм жорстким курсом щодо Росії, тож їхні заклики до нових санкцій є звичними. Австрія ж, наприклад, перебуває на іншому боці спектру думок у ЄС. Глава її МЗС Александер Шалленберґ (Alexander Schallenberg) наголосив, що санкції завжди є "реакцією" на певні дії. Коли ж його запитали про те, чи не є агресією ті події, які вже відбулися, австрійський міністр зауважив: "Це поки не військова агресія Росії, про яку ми говоримо".
А високопосадове джерело DW у структурах ЄС заявило, що в Євросоюзі будуть думати над відповіддю, якщо Москва продовжить нинішній тиск на Україну. "Якщо ця політика не зміниться протягом наступних тижнів і місяців, ми переглянемо нашу теперішню позицію", - уточнив високопосадовець.
Анналена Бербок у Брюсселі наголосила, що йдеться саме про російську кризуФото: Janine Schmitz/photothek/picture alliance
Російська криза, а не українська
Ситуацію з концентрацією російських військ біля кордонів України часто називають "українською кризою". "Я сьогодні зафіксував дуже важливу зміну в дискусії. Дуже багато колег, з якими ми говорили на засіданні Ради міністрів, не говорили про українську кризу. Вони говорили про кризу, створену Росією (…) Відбувається важлива трансформація, що колеги почали називати речі своїми іменами", - розповів Дмитро Кулеба на брифінгу після спілкування з колегами з ЄС.
Ці слова підтвердила зокрема міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock), котра назвала нинішні події "російською кризою". "Росія її створила, тому це справа Росії, її вирішити", - наголосила вона. А Жозеп Боррель, виступаючи за підсумками Ради ЄС, спершу сказав "українська криза", але одразу виправився: "Краще сказати, російська криза".
На думку Ландсбергіса, хибним буде також слово "конфлікт". "Це не конфлікт, це відкрита атака. Конфлікт потребує двох сторін. А тут цілковито ясно, що одна сторона є жертвою. Коли вас пограбували на вулиці, то між вами нема конфлікту, на вас напали", - зазначив він.
Нові санкції проти РФ: чи зупинить це вторгнення в Україну?
09:12
This browser does not support the video element.
"Якщо щось станеться в Україні, у Європі буде велика війна"
06:00
This browser does not support the video element.
Коротка історія російсько-українського протистояння
Конфлікт Росії та України сягає корінням в історію. Його суть - Кремль не визнає незалежності України. DW нагадує про ключові події новітньої історії, що передували загостренню ситуації між країнами.
Фото: DW
Розпад Радянського Союзу і створення СНД
У грудні 1991 року Україна разом із Росією та Білоруссю закріпила розпад СРСР. Москва, очевидно, розраховувала зберегти вплив за допомогою СНД та постачання дешевого газу. Але вийшло інакше. РФ та Білорусь створили союзну державу, Україна дедалі частіше дивилася на Захід. На фото - Леонід Кравчук, Нурсултан Назарбаєв, Борис Єльцин і Станіслав Шушкевич під час офіційного заснування СНД в Алмати.
Фото: dpa/picture-alliance
Спадок СРСР та Будапештський меморандум
Україна успадкувала від СРСР майже мільйонну армію та третій у світі ядерний арсенал. Від ракет Київ відмовився, передавши їх Росії в обмін на економічну допомогу та гарантії безпеки (Будапештський меморандум 1994 року). Поки Захід не відповідав Києву взаємністю і не збирався інтегрувати її до своєї структури, реакція РФ виглядала стриманою.
Фото: David Brauchli/AP Photo/picture alliance
Росія визнає кордони України з Кримом
Пострілів не було, якщо не брати до уваги інцидент зі стріляниною у повітря 1992 року, коли сторожовий корабель ЧФ підняв прапор України і пішов із Севастополя до Одеси. Росія перші 10 років була слабка економічно, а чеченські війни забирали ресурси. Розділивши Чорноморський флот і підписавши у 1997 році "Великий договір", РФ визнала кордони України, включаючи Крим. На фото: Севастополь, 1992 рік.
Фото: Sergei Supinsky/dpa/picture alliance
Тріщини в радянській дружбі: конфлікт навколо Тузли
Перша велика дипломатична криза між Москвою та Києвом відбулася за президенства Володимира Путіна. Восени 2003 року РФ раптово почала будувати дамбу в Керченській протоці в напрямку українського острова Тузла. Київ сприйняв це як спробу переділу кордонів. Конфлікт було вирішено після особистої зустрічі президентів. Будівництво припинили, але задекларована дружба двох країн отримала перші тріщини.
Фото: Valeriy Solovyov/dpa/picture-alliance
Помаранчева революція
На виборах президента України 2004 року РФ активно підтримала проросійського кандидата Віктора Януковича, але "помаранчева революція" не допустила його перемоги на тлі звинувачень у фальсифікації. Президентом став прозахідний Віктор Ющенко. Його перемога стала відправною точкою до політичних змін у РФ. Вони спрямовані на недопущення того, що в Москві називають "кольоровими революціями".
Фото: Sergey Dolzhenko/picture-alliance/dpa
Перекриття газового крану у 2000-х
За часів президентства Ющенка РФ двічі перекривала Україні газовий кран - у 2006 та 2009 роках, що призвело до перебоїв транзитних поставок до Європи.
На фото 2009 рік: співробітник "Газпрому" на газовимірювальній станції "Суджа", за 200 метрів від українського кордону, Курська область, РФ.
Фото: Maxim Shipenkov/dpa/picture alliance
Обіцянки членства у НАТО
Ключова подія сталася у 2008 році. На саміті НАТО в Бухаресті президент США Джордж Буш спробував надати Україні та Грузії План дій з підготовки членства в альянсі (ПДЧ). Путін різко виступив проти, Москва дала зрозуміти, що не визнає повністю незалежність України. У результаті ФРН та Франція заблокували план Буша. Україні та Грузії, було обіцяно членство в НАТО, але без дати.
Фото: Vladimir Rodionov/dpa/picture-alliance
Курс України на Євросоюз
Оскільки швидко просунутися до НАТО не вдалося, Київ взяв курс на економічну інтеграцію з ЄС. Влітку 2013 року, за кілька місяців до можливого підписання угоди про асоціацію з ЄС, РФ почала тиск, майже перекривши на кордоні експорт з України. Уряд Януковича заявив про призупинення підготовки до підписання угоди. Це викликало масові протести в Україні, Янукович у 2014 році втік до Росії.
Фото: Getty Images
Анексія Криму
У Києві виник вакуум влади, у березні 2014 року Росія анексувала Крим. Це було поворотним моментом, початком неоголошеної війни. На фото: російські військові в Криму (Сімферополь, березень 2014 року).
Фото: Filippo Monteforte/AFP/Getty Images
Війна на Донбасі
Одночасно російські та місцеві напіввоєнні структури дали поштовх сепаратизму, були проголошені "народні республіки" в Донецьку та Луганську, якими керували люди, що приїхали з РФ, у формі без розпізнавальних знаків. Київ реагував повільно, чекав на президентські вибори наприкінці травня й лише потім зважився на масштабне застосування сили. На фото: танк бойовиків у Донецьку, 2015 рік.
Фото: REUTERS/Maxim Shemetov
Поява "нормандського формату"
На початку червня 2014 року у Франції на заходах з нагоди 70-х роковин висадки союзників у Нормандії новообраний президент України Петро Порошенко вперше зустрівся з російським колегою Путіним за посередництва лідерів Німеччини та Франції. Так виник "нормандський формат".
Фото: Bundesregierung/Bergmann/dpa
"Іловайський котел"
Улітку 2014-го українська армія почала тіснити сепаратистів, але наприкінці серпня Росія, як стверджує Київ, масштабно застосувала на Донбасі свою армію. Москва це заперечує. Українські сили зазнали поразки під Іловайськом, що стало піком конфлікту. Активні бойові дії по всій лінії фронту закінчилася підписанням у вересні в Мінську угоди про припинення вогню, яка була швидко порушена.
Фото: Reuters
Позиційна війна триває
На початку 2015 року сепаратисти перейшли у широкий наступ. Київ знову звинуватив Москву у застосуванні армії без розпізнавальних знаків, РФ знову все заперечувала. Українські сили зазнали поразки в районі вузлового міста Дебальцеве, яке їм довелося поспіхом залишити. Тоді за посередництва ФРН та Франції було підписано Мінськ-2. Жоден з його пунктів повністю не виконаний.
Фото: Andriy Andriyenko/AP/dpa/picture alliance
Скупчення військ на кордоні
У 2021 році трапилося нове загострення. Росія двічі скупчує свої війська біля західних кордонів: навесні та восени. Українська та західна розвідки повідомляють про загрозу можливого вторгнення РФ в Україну. Аби розрядити обстановку, на Заході пройшла низка міжнародних переговорів. Однак РФ вимагає гарантій невступу України в НАТО і дає знати, що поки відводити війська вона не збирається.
