"Сірий імпорт" - це товари, ввезені з порушенням митних правил, у тому числі без сплати необхідних мит. Він є проблемою як для інших представників бізнесу, адже сприяє нечесній конкуренції, так і для держави, адже через нього до казни не надходять митні платежі. Окрім цього, як і раніше, українським імпортерам дошкуляє корупція на митниці та контрабанда. І за два останні роки українська влада мало що зробила, аби вирішити ці проблеми. Такі висновки випливають із результатів опитування українських експортерів та імпортерів, проведеного проєктом "Підтримка Громадської Ініціативи "За чесну та прозору митницю" Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. У рамках дослідження, представленого в четвер, 10 грудня, у Києві, опитали більше тисячі підприємств, які займаються імпортом або експортом. Серед них як мікропідприємтсва, так і компанії-гіганти. Більшість опитаних - це представники промисловості та торгівлі.

Два роки бездіяльності влади

У 2020 році трьома головними проблемами, з якими стикається бізнес на митниці, стали непрозорість визначення митної вартості, складність митного і податкового законодавства та високі ставки митних платежів. "Сірий імпорт" у рейтингу проблем за важливістю посідає 9-те місце разом з проблемою неякісної інфраструктури, йдеться у дослідженні. У 2018-му, коли проводили аналогічне дослідження, "сірий імпорт" також був на 9-му місці у рейтингу проблем для імпортерів, тому дослідники доходять висновку, що за два останніх роки українська влада практично нічого не зробила, аби його побороти.

"В середньому, за оцінкою опитаних, рівень "сірого імпорту" у 2020 році становить 24,2 відсотка. Це майже стільки ж, як і у 2018 році. Тоді це показник був 25,3 відсотка. Великі підприємства тут оптимісти, бо вважають частку "сірого імпорту" на своїх ринках меншою порівняно з іншими. Натомість у сфері торгівлі опитані оцінюють його частку як найбільшу. Кожен третій вважає, що вона перевищує 30 відсотків", - констатує старша наукова співробітниця Інституту наукових досліджень та політичних консультацій Ірина Федись. За її словами, аби протидіяти поширенню "сірого імпорту", на думку респондентів, слід спрощувати та здешевлювати митні процедури, запроваджувати системи контролю за товарами від імпорту до продажу, протидіяти каргокомпаніям та незаконному переміщенню товарів через поштові відправлення.

Читайте також: Що буде з ФОПами, якщо їх перевести на касові апарати? (відео)

Кримінальна відповідальність за контрабанду

Ще одна проблема, з якою стикаються підприємці в Україні - це контрабанда. Не один рік влада обіцяє вирішити її, однак великих результатів поки що не демонструє. Як результат, більше 50 відсотків імпортерів та експортерів підтримують криміналізацію контрабанди товарів комерційного призначення. При цьому за умови, що за контрабанду не буде передбачене позбавлення волі. Приблизно кожен четвертий опитаний вважає, що за контрабанду потрібно ввести кримінальну відповідальність з позбавленням волі. Лише 15 відсотків опитаних не підтримують криміналізацію контрабанди, йдеться у дослідженні. Більше половини респондентів, що підтримують криміналізацію контрабанди, вважають, що слід запровадити кримінальну відповідальність за ввезення усіх товарів з порушеннями. Кожен восьмий респондент вважає, що криміналізувати потрібно контрабанду у великих обсягах. Стільки ж дотримуються думки, що на криміналізацію заслуговує контрабанда у великих обсягах, а також контрабанда підакцизних товарів. Чим більше підприємство за розміром, тим більше у ньому підтримують криміналізацію усієї контрабанди.

Читайте також: Європейська мафія: головні гравці на кримінальній карті ЄС

Корупції на митниці не меншає

Як показало опитування, корупції на українській митниці не меншає. Хоча корупція не входить у список топ-проблем імпортерів та експортерів, однак більше 44 відсотків респондентів сказали, що для успіху бізнесу в Україні важливі неформальні стосунки хоча б з одним органом влади. У 2018 році таких було 39,3 відсотка. Отже, неформальні канали взаємодії з владою залишаються важливими для бізнесу. Як і раніше, на перших двох місцях - митні та податкові органи. Саме з ними бізнес хоче "дружити", аби уникати проблем з веденням бізнесу.

При цьому збільшилась важливість стосунків з іншими органами влади. Наприклад ,експортери частіше вважають за потрібне підтримувати неформальні стосунки особливо з місцевими радами, правоохоронцями та ОДА. У сфері послуг найбільше тих, які вказали хоча б один орган влади, з яким вони вважають за потрібне підтримувати неформальні стосунки, наголошують дослідники. "Це каже про те, що це системна проблема і нічого майже не міняється в країні з цим" , - вказує керівниця проєкту, виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Оксана Кузяків. Вона також вказує на те, що прослідковується певний взаємозв'язок  - на якій митниці респонденти вказують на наявність неформальних зв'язків, на тих митницях роками нічого не змінюється, а ефективність роботи - низька. Зокрема, підприємства, що користуються послугами Закарпатської та Дніпровської митниць, частіше від інших вважають важливими неформальні стосунки з цими митними органами.