За офіційною статистикою, в Україні за одинадцять місяців 2020 року померли 549 тисяч осіб, що майже на 3 відсотка більше, ніж за аналогічний період 2019 року. Смертність, яка перевищує усереднені показники минулих років називають "надлишковою". Така "надлишкова" смертність фіксується щороку, але зазвичай вона незначна, і з року в рік залежить різних показників: від економічного спаду чи погодних умов, розповідає заступник директора Інституту проблем математичних машин та систем НАН України Ігор Бровченко. Натомість "надлишкова" смертність, яка суттєво відрізняється від минулорічних показників, у науковців викликає багато запитань.

Читайте також: Чи допоможе Євросоюз Україні вакцинами від коронавірусу

Нещодавно Державна служба статистики України оприлюднила статистичні данні щодо смертності в країні за листопад 2020 року. Ці дані показують, що у листопаді минулого року зафіксовано значне зростання кількості померлих порівняно з листопадом позаминулого року - на 35 відсотків. Це та ж сама надлишкова смертність, але у розрізі місяця.

Офіційна статистика: це не COVID

Напрошується одне пояснення - пандемія коронавірусу. Однак офіційні цифри суперечать йому. Аналіз даних держстату щодо смертності в Україні, проведений платформою для роботи з відкритими даними Opendatabot, свідчить, що у листопаді минулого року через COVID або його наслідки померло 6184 осіб, ще 2735 смертей були викликані хворобами органів дихання (зокрема, грипом та пневмоніями). Разом з тим, найбільше українців померло від інших захворювань: 40359 смертей було зафіксовано від серцево-судинних захворювань (інфаркти та інсульти), від онкологічних захворювань померли 6171 осіб, від нещасних випадків  - 2324 людини.

У лікарів є своє пояснення таких цифр. Лікар-інфекціоніст Київської міської клінічної лікарні номер 4 Євген Дубровський вважає, що за час епідемії в Україні пацієнти втратили доступ до медичної допомоги. "Карантинні обмеження, відмова від госпіталізацій планових хворих, відстрочені планові операції, закриті судинні, кардіологічні відділення, зменшення кількості працюючого медичного персоналу, якого забрали на роботу з COVID. Всі ті запущені, недоліковані, недообстежені пацієнти з серйозними, особливо серцево-судинними та онкологічними захворюваннями, втратили необхідний час та увагу. Наслідки не вимагають себе довго чекати", - переконаний Дубровський.

Причина - масова паніка?

На своїй сторінці у Facebook він аналізує причини того, чому українці стали рідше звертатись до лікаря, а як наслідок несвоєчасно отримувати необхідну допомогу та помирати. На його думку, цьому також посприяла масова паніка через коронавірус та самолікування. "Залякане населення побудувало таке ставлення до медичної допомоги, що "краще посидіти та перетерпіти вдома, ніж їхати в лікарню, де ще заразять!”. Таке ставлення до медичної системи призвело до дуже пізнього строку госпіталізацій. До запущених тяжких форм як COVID, так і інших хвороб", - констатує лікар.

Читайте також: Щеплення від COVID-19: чому Україна обрала китайську вакцину

Утім, аналітики, які працюють з даними, погоджуються з таким поясненням сплеску смертності в Україні лише частково. Ігор Бровченко, який ще з березня минулого року очолює робочу групу з математичного моделювання подальшого розвитку епідемії COVID-19 в Україні, вказує на те, що під час карантинних обмежень протягом першого півріччя в Україні навпаки спостерігається рекордно низька смертність. "Карантинні обмеження не могли так вплинути на смертність. Бо жорсткий локдаун і панічні настрої були ще навесні, але в той час ніякого збільшення смертності не було", - наголошує вчений. За його словами, така велика "надлишкова" смертність в Україні обумовлена недосконалою системою виявлення хворих і тестування на COVID-19.

"Брудна" статистика

З цим погоджується і соціолог та фахівець із аналізу даних Андрій Косецький. "Хворіє на коронавірус літня людина десь у віддаленому районі. Тест на COVID-19 зробити складно. У неї немає родичів, симптоми простої застуди, через п’ять днів помирає. Скоріш за все, їй напишуть, що померла від сердечно судинного захворювання, бо це основна причина смерті літніх людей. Звичайно, у селі ніхто їй не робитиме тестування постфактум. Тому і такі цифри в статистиці: надлишкова смертність висока, але не від COVID", -  каже Косецький.

Науковці припускають, що "недовиявлені" хворі на COVID-19 становлять 90 відсотків всієї "надлишкової" смертності останніх місяців минулого року. Натомість у свідоцтві про смерть таким пацієнтам ставлять інші причини смерті. "У країнах, де зараз тестування на високому рівні, то надлишкова смертність повністю збігається зі смертністю від коронавірусу. Де є проблеми з тестуванням, то є такі перекоси у надлишковій смертності", - наголошує заступник директора Інституту проблем математичних машин та систем НАН України Ігор Бровченко.

Натомість міністр охорони здоров’я України Максим Степанов хвалиться, що уряду вдалося досягнути показника летальності від COVID-19 в Україні на рівні 1,7 відсотка. Що, за словами Степанова, начебто є одним з найнижчих показників у Європі.