Карабах: Алієв заявив про "останній шанс" для Вірменії
Микола Кондратенко
9 жовтня 2020 р.
Ільхам Алієв на тлі початку переговорів між главами МЗС Вірменії та Азербайджану у Москві заявив про "останній шанс" для Вірменії.
Реклама
На тлі мирних переговорів між главами МЗС Азербайджану та Вірменії азербайджанський президент Ільхам Алієв заявив, що Баку дає Вірменії "останній шанс" на мирне врегулювання нагірно-карабаського конфлікту.
"Ми даємо Вірменії шанс врегулювати конфлікт мирним шляхом. Це - їхній останній шанс. Ми повернемо наші землі в будь-якому випадку. Це - їхній історичний шанс", - заявив Алієв у п'ятницю, 9 жовтня, під час свого телезвернення до нації, повідомляє агентство AFP.
Пашинян та Алієв про причини ескалації у Нагірному Карабасі (28.09.2020)
01:57
Він також додав, що зараз нагірно-карабаський конфлікт вирішується військовим шляхом, але згодом буде вирішуватися у політичній площині.
"Від посередників і керівників деяких міжнародних організацій звучали заяви про те, щовійськового вирішення карабаського конфлікту немає. Я з цією тезою не був згоден, і я виявився правим. Протягом 30 років йшли переговори, і питання не зрушилося з місця, нам не віддали жодного сантиметра окупованої землі. Агресора не змогли змусити покинути наші землі і виконати резолюції ООН. Зараз конфлікт вирішується військовим шляхом, потім - політичним", - цитує Алієва агентство "Інтерфакс".
Нагірний Карабах: початок переговорів
9 жовтня у Москві почалися консультації між главами МЗС Вірменії Зограбом Мнацаканянтом та Азербайджану Джейхуном Байрамовим. Також на зустрічі присутній глава МЗС Росії Сергій Лавров.
Напередодні пресслужба Кремля повідомила, що після серії телефонних переговорів з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим і прем'єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном президент РФ звернувся із закликом припинити бойові дії, що ведуться в зоні нагірно-карабахського конфлікту, з гуманітарних міркувань з метою обміну тілами загиблих і полоненими.
Як повідомили в пресслужбі, для проведення консультацій з цих питань за посередництва міністра закордонних справ Росії в Москву 9 жовтня були запрошені міністри закордонних справ Вірменії та Азербайджану.
Нагірний Карабах: у чому суть конфлікту (30.09.2020)
03:18
This browser does not support the video element.
Нагірний Карабах - порохова бочка Південного Кавказу
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном навколо Нагірного Карабаху триває вже кілька десятиліть і забрав тисячі життів. У галереї DW - головні факти про цю больову точку Кавказу.
Фото: picture-alliance/AP Photo/PAN/H. Badalyan
Давній конфлікт
Конфлікт навколо Нагірного Карабаху триває кілька десятиліть. Регіон, більшу частину жителів якого складали вірмени, в радянські часи належав до Азербайджанської РСР. Наприкінці 1980-х провірменські сили за підтримки Єревана взяли Нагірний Карабах під свій контроль. Почався тривалий збройний конфлікт між Вірменією та Азербайджаном.
Фото: Reuters/D. Mdzinarishvili
Початок воєнних дій
10 грудня 1991 року в самопроголошеній Нагірно-Карабаській республіці пройшов так званий референдум про незалежність. Азербайджанська меншість бойкотувала голосування. Референдум не був визнаний міжнародною спільнотою. Міжнаціональна конфронтація призвела до масштабних воєнних дій за контроль над Нагірним Карабахом і деякими прилеглими територіями.
Фото: Reuters/PAN Photo/V. Stepanyan
Війна та біженці
Під час збройного міжетнічного конфлікту між вірменами та азербайджанцями навколо Нагірного Карабаху загинули за деякими даними понад 30 тисяч людей. Сотні тисяч біженців з обох країн були змушені покинути рідні місця.
Фото: DW/S.Sedar
Міжнародні посередники у врегулюванні конфлікту
Після укладення перемир'я в травні 1994 року врегулюванням конфлікту займається Мінська група ОБСЄ. Її мандат був визначений в тому ж році на Будапештському саміті. До складу групи входять Німеччина, Італія, Швеція, Фінляндія, Туреччина, Білорусь, а також Вірменія та Азербайджан. З 1997 року її співголовами є США, РФ і Франція.
Фото: Getty Images/B. Hoffman
Спірна територія
Дорожній вказівник вірменською мовою (фото 2014 року) розташований на трасі, що веде в місто Степанакерт - столицю самопроголошеної Нагірно-Карабаської республіки. У міста є і друга назва азербайджанською мовою - Ханкенді. Міжнародна спільнота не визнає НКР і розглядає регіон як частину Азербайджану. Вірменія це заперечує.
Фото: picture alliance/ZB
Нагадування про війну
У Нагірному Карабаху між містами Шуші та Степанакерт (азербайджанською Шуша і Ханкенді), встановлений ось цей пам'ятник: ця бойова машина зараз служить нагадуванням про трагічні події 80-90-х років минулого століття (фото з архіву, 2010 рік).
Фото: picture alliance/dpa
Ескалація карабаського конфлікту
На початку квітня 2016 року на лінії зіткнення в Нагірному Карабаху відбулася чергова ескалація конфлікту між вірменськими та азербайджанськими підрозділами. Сторони звинуватили одна одну в порушенні перемир'я. Це були найзапекліші зіткнення з 1994 року, за різними даними, з обох сторін загинули десятки осіб.
Фото: Getty Images/AFP/K. Minasyan
Роль і позиція Росії щодо Нагірного Карабаху
Особливу роль у цьому конфлікті відіграє Москва. Росія є співголовою Мінської групи ОБСЄ. Вона також постачає озброєння обом сторонам конфлікту. У 1990-х Москва запропонувала розмістити миротворців уздовж лінії зіткнення, однак і Баку, і Єреван відмовилися від цього. Офіційно Путін ще в 2004 році заявляв, що Росія не хоче брати на себе відповідальність і вплутуватися в цей конфлікт.
Фото: picture-alliance/AP Photo
Больові точки Нагірного Карабаху
У Нагірному Карабаху є кілька місць, які особливо постраждали під час активної фази міжетнічного конфлікту. Масивним обстрілам, зокрема, були піддані міста Степанакерт і Шуші. Їхні назви досі служать символами жорстокого конфлікту.
Фото: picture-alliance/AP Photo/V. Stepanyan
Нагірний Карабах - "заморожений" конфлікт?
Попри те, що перемир'я між вірменською та азербайджанською сторонами було досягнуто майже 25 років тому, воно періодично порушується. Конфлікт навколо Нагірного Карабаху вважається "замороженим", при цьому небезпека його ескалації як і раніше висока.