Карабах: Баку дав Єревану більше часу для виведення військ
Валерій Сааков | Олена Ґункель
15 листопада 2020 р.
Єреван пояснив затримку з виведенням військ з району Кельбаджар наявністю лише однієї дороги, що підходить для цієї мети. Баку продовжив термін виведення військ Вірменії з району до 25 листопада.
Реклама
Баку дає Єревану додаткові десять днів для виведення військ з району Кельбаджар у Нагірному Карабасі. Про це в неділю, 15 листопада, оголосив один з радників президента Азербайджану Ільхама Алієва.
Згідно із заявою про перемир'я в Нагірному Карабасі, досягнутій раніше Вірменією і Азербайджаном за посередництва Росії, виведення вірменських збройних сил з району Кельбаджар, що перейшов під контроль Азербайджану, мав завершитися до 15 листопада. Затримку з виведенням військ Єреван пояснив тим, що для його проведення може бути задіяна лише одна дорога.
Новий термін для виведення вірменських військ з цього району, за даними Баку, спливає 25 листопада. Натепер вірмени, які проживають в районах Нагірного Карабаху, що переходять під контроль Азербайджану, поспіхом залишають ці території. Деякі з них при цьому спалюють свої оселі.
Нагадаємо, 27 вересня конфлікт між Вірменією та Азербайджаном перейшов у фазу масштабних військових дій, коли армія Азербайджану розпочала операцію з відновлення контролю над цим регіоном.
9 листопада прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, а також президенти Азербайджану і Росії Ільхам Алієв і Володимир Путін підписали заяву про повне припинення військових дій в Нагірному Карабаху з 10 листопада.
Умови перемир'я в Нагірному Карабасі
Згідно з досягнутою домовленістю, підрозділи ЗС Азербайджану і Вірменії зупиняються на займаних позиціях. При цьому Вірменія повертає Азербайджану кілька районів - Агдамський на сході, а також Кельбаджарський і Лачинський на заході. Лачинський район переходить під контроль Баку останнім - до 1 грудня 2020 року.
При цьому так званий Лачинський коридор, шириною п'ять кілометрів, який пов'язує підтримувану Єреваном невизнану Нагірно-Карабахську республіку (НКР) з Вірменією, не буде зачіпати місто Шуша і згідно з умовами угоди буде охоронятися російськими миротворцями. Контроль за транспортним сполученням в регіоні буде здійснювати Прикордонна служба ФСБ РФ.
Протести в Єревані після підписання угоди щодо Нагірного Карабаху
Підписання прем'єром Вірменії Ніколом Пашиняном угоди з Росією й Азербайджаном про перемир'я в Нагірному Карабаху спровокувало масові протести в Єревані.
Фото: Dmitri Lovetsky/AP/dpa/picture alliance
Гнів вулиці
У відповідь на підписання прем'єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном угоди про перемир'я в Нагірному Карабаху, що набула чинності з вівторка, 10 листопада, в столиці Вірменії Єревані спалахнули акції протесту.
Фото: Artem Mikryukov/REUTERS
Мітингарі захопили будівлю уряду
Розлючений натовп мітингарів вдерся в будівлю уряду. Прем'єра на той момент в будівлі не було. Поліція й сили безпеки не чинили сильного опору протестувальникам.
Фото: Stanislav Krasilnikov/ITAR-TASS/imago images
Демонстранти в залі засідань уряду
Невдовзі під контролем демонстрантів опинилася й зала засідань уряду. На поширених у ЗМІ кадрах видно, що натовп вирішив вимістити свою лють на меблях.
Фото: Vahram Baghdasaryan/Photolure via Reuters
Будівля парламенту так само під контролем мітингарів
Мітингарі захопили також і будівлю парламенту. Учасники акції вимагали відставки уряду Нікола Пашиняна.
Фото: Vahram Baghdasaryan /PHOTOLURE/ REUTERS
Звинувачення у зраді
Мітингувальники, котрі взяли під контроль урядові будівлі, звинувачують Пашиняна в зраді та вимагають притягти його до відповідальності.
Фото: Vahram Baghdasaryan /PHOTOLURE/ REUTERS
5 фото1 | 5
Нагірний Карабах: життя на лінії фронту
Воєнний конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах спалахнув з новою силою наприкінці вересня 2020 року. Відтоді його жертвами стали десятки мирних жителів.
Фото: Julia Hahn/DW
Суцільні квартали лежать у руїнах
Вірменія та Азербайджан звинувачують одне одного в навмисному нападі на цивільні об'єкти - такі як знаменитий Собор Святого Христа Всеспасителя, зведений у місті Шуші у XIX столітті. На початку жовтня храм був зруйнований бомбардуваннями. Єреван поклав відповідальність за подію на Баку. Натомість Азербайджан заявив, що не веде вогонь "по історичних і культурних спорудах".
Фото: Hayk Baghdasaryan/Photolure/Reuters
Зруйновані будинки
Рагіба Гулієва на руїнах свого колишнього життя. Її будинок був знищений під час ракетного обстрілу другого за величиною міста Азербайджану Гянджі 17 жовтня 2020 року. Внаслідок цього нападу загинуло кілька мирних жителів. Азербайджан покладає провину на вірменську сторону.
Фото: Julia Hahn/DW
Загиблі діти
Одна з жертв бомбардування Гянджі - онук Рагіби Гулієвої Артур. Йому було 13 років. Шкільні вчителі та однокласники прощаються з хлопчиком під час відспівування в церкві. За офіційними даними, з дня відновлення бойових дій загальна кількість жертв серед мирного населення Азербайджану й Вірменії становить вже як мінімум 130 осіб.
Фото: Julia Hahn/DW
Добровольці прагнуть на фронт
Від початку боїв наприкінці вересня 2020 року в Нагірному Карабаху загинуло близько 1200 солдатів, повідомляють у самопроголошеній республіці. Азербайджан поки що приховує дані про свої втрати. За словами президента Росії Володимира Путіна, кількість загиблих з обох сторін сягнула 5000 осіб. Незважаючи на це, багато чоловіків хочуть відправитися на фронт добровольцями, як тут, у Степанакерті.
Фото: Aris Messinis/AFP
Давній конфлікт
Конфлікт навколо Нагірного Карабаху триває вже кілька десятиліть. Згідно з міжнародним правом, цей регіон належить до Азербайджану, однак де-факто перебуває під контролем вірменських сепаратистів. З 1994 року тут підтримувалося крихке перемир'я. На фото - портрет одного з полеглих під час карабаського конфлікту, виставлений у школі азербайджанського міста Барда.
Фото: Julia Hahn/DW
Зовнішнє втручання
В авторитарному Азербайджані панують пропаганда й воєнна риторика. Підтримку у вигляді поставок зброї і демонстрації солідарності уряд в Баку отримує від "братської держави" - Туреччини. Натомість Росію вважають заступницею вірменського уряду в Єревані. Спостерігачі побоюються, що Туреччина й Росія можуть спробувати активно втрутитися в конфлікт.
Фото: Julia Hahn/DW
Порятунок у підвалах
За даними місцевої влади, в Нагірному Карабасі десятки тисяч людей змушені були залишити свої будинки, рятуючись від бойових дій. За деякими підрахунками, число таких біженців може сягати половини населення регіону, тобто 75 000 осіб. Деякі місцеві жителі ховаються від бомбардування в бункерах і підвалах, як літній чоловік на цьому фото.
Фото: Stanislav Krasilnikov/ITAR-TASS/imago images
Бомби й коронавірус
Життя в бункері для багатьох мешканців Степанакерта перетворилось на буденну справу. Там тісно й мало свіжого повітря. Бункери захищають людей від бомбардувань, але служать прекрасним місцем для поширення коронавірусу, попереджають лікарі. При цьому точне число заражень залишається невідомим. Повідомляється, що більшість людей, що залишилися в місті, були інфіковані SARS-CoV-2.
Фото: Vahram Baghdasaryan/Photolure/Reuters
Тимчасовий притулок замість шкільних класів
Багатьом жителям Азербайджану також довелося шукати порятунок від війни. Деякі жителі міста Тертер, що поруч з лінією фронту, знайшли притулок у сусідньому місті Барда, яке розташоване приблизно за 20 кілометрів від Нагірного Карабаху. Багато шкіл там з кінця вересня використовують як тимчасовий притулок. Однак про те, що їхні мешканці перебувають у безпеці, годі й казати.
Фото: Julia Hahn/DW
Лінія фронту стає дедалі ближчою
Під час бомбардування азербайджанського міста Барда було зруйновано кілька будівель. Деякі автомобілі повністю згоріли. Влада Азербайджану повідомила тоді про 21 загиблого й десятки поранених. Своєю чергою, уряд Вірменії заявив, що не причетний до нападу. У відповідь президент Азербайджану Ільхам Алієв пообіцяв "відплату на полі бою" й "помсту".
Фото: Julia Hahn/DW
Марна надія на мир
Бої в Нагірному Карабасі тривають. Азербайджан вимагає від Вірменії повного виведення військ з регіону. Своєю чергою, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян офіційно звернувся за допомогою до Москви. У відповідь МЗС РФ заявило, що "Росія надасть Єревану всю необхідну допомогу, якщо бойові зіткнення будуть перенесені безпосередньо на територію Вірменії".