Рішення Конституційного суду України (КСУ) щодо визнання неконституційними низки положень антикорупційного законодавства сколихнуло суспільство. Адже своїм вердиктом судді фактично заблокували антикорупційну реформу. DW нагадує, які ще важливі закони, важливі для подальших реформ в Україні, перебувають на розгляді КСУ та які гучні рішення вже ухвалені.

Антикорупційні питання: очікування та рішення

Свого часу чекають у КСУ також низка інших антикорупційних новацій, які були запроваджені останніми роками в Україні. Зокрема, судді мають розглянути законність створення Вищого антикорупційного суду (ВАКС). На порядку денному також такі питання як механізм спецконфіскації у кримінальному проваджені, цивільна конфіскація необґрунтованих активів посадовців, а також кримінальна відповідальність за незаконне збагачення посадовців, нагадують у Центрі протидії корупції. Раніше у КСУ уже оголосили неконституційними низку положень закону про Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і навіть визнали незаконним призначення його директора Артема Ситника.

Читайте також: На порозі безправ'я. Чому шлях Зеленського у суперечці з КСУ є хибним

Мовний закон: дискримінаційний чи ні

На розгляді у КСУ окрім так званої антикорупційної реформи, опинилася низка інших законодавчих змін. Так, найближчим часом у суді на закритому засіданні планують розглянути конституційність закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Перевірити його попросила група нардепів попереднього скликання, переважно із "Опозиційного блоку". На їхню думку, закон надає привілеї для одних нацменшин та одночасно порушує права інших, зокрема, російськомовних. Ще однією претензією є нібито порушення регламенту під час голосування за цей нормативний акт. Примітно, що у 2019 році КСУ визнав конституційною мовну статтю закону про освіту, яка зараз фактично дублюється і в законі про державну мову.

Система гарантування вкладів

Ще один закон, який збирається розглянути КСУ, стосується діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Документ, який регулює його діяльність, експерти називають основоположним для стабільної роботи українських банків. Конституційність закону розглядатимуть за поданням Верховного Суду України. На його думку, закріплений у законі порядок задоволення вимог до банку призводять до порушення рівності прав вкладників. Однак, за словами низки фахівців, часткова або повна відміна цих норм матиме вкрай небезпечні наслідки для фінансового сектору. Зокрема, таке рішення може ймовірно стати додатковим аргументом на користь Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, які оскаржують в судах націоналізацію "Приватбанку".

"Антиколомойський" закон

На розгляді КСУ перебуває і закон щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності. Ухвалення документу було однією з умов Міжнародного валютного фонду (МВФ) для надання Україні кредитних коштів. Цей закон, який охрестили також "антиколомойським", зокрема має запобігти можливому поверненню "Приватбанку" його колишнім власникам Ігореві Коломойському та Геннадію Боголюбову, які оскаржують у судах націоналізацію цієї фінансової установи. Відповідно до ініціативи, власники, інтереси яких були порушені через виведення банку з ринку, можуть отримати відшкодування збитку лише у грошовій формі. Ініціаторам оскарження закону в КС стала депутатська фракція "Батьківщина".

Ринок землі

У екстреному режимі судді КСУ розглядали 2 листопада тлумачення норм Конституції, які стосуються права власності на землю. Багаторічний мораторій на продаж землі скасували в Україні в березні 2020-го року. Це рішення супроводжувалося низкою протестів та суперечок. У підсумку, згідно з законом, в перші три роки купувати землю зможуть лише фізособи. Спочатку це не більше 100 гектарів землі в одні руки, а з 2024 року - до 10 тисяч. Юридичні особи зможуть купувати землю лише з 2024-го року. Земельна реформа також є однією з ключових для співпраці з МВФ. Поки що рішень від КСУ щодо земельних питань не ухвалено, очікується чергове засідання.

Читайте також: Земельна реформа: як діятиме тепер ринок землі в Україні

Медична реформа Супрун

У полі зору Конституційного суду опинилася й система медичної допомоги, яку започаткувала Уляна Супрун, коли перебувала на чолі міністерства охорони здоров'я України. Зокрема, в КСУ взялися перевіряти на відповідність конституції закону "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення". Цей закон змінив принцип фінансування медичних закладів, які тепер замість субвенцій отримують кошти відповідно до наданих послуг за принципом "гроші йдуть за пацієнтом".  Подання до КСУ підписали переважно колишні депутати із "Партії регіонів". На відкритому засіданні в липні в суді заслухали аргументи від представників медичної спільноти, наукових та державних установ. Критиком реформи Супрун дуже часто виступає теперішній міністр охорони здоров'я Максим Степанов, тоді як  його заступник, головний санітарний лікар країни Віктор Ляшко в суді перелічував позитиви запроваджених змін.

Розпуск Верховної Ради Зеленським

У червні 2019-го року КСУ визнав законним достроковий розпуск парламенту президентом Зеленським. Тоді це контроверсійне рішення також викликало чималу дискусію в суспільстві й критику з боку багатьох експертів, які оцінювали це рішення як тривожний прецедент. У своєму роз'ясненні Конституційний суд зазначив, що конфлікт між президентом і Верховною Радою щодо підстав дострокового припинення повноважень парламенту "не має правового вирішення". Судді звернули увагу на те, що Конституція не визначає порядок припинення діяльності парламентської коаліції, як і регламент Ради. При цьому вони послалися на 5 статтю Конституції, за якою народ є джерелом влади, а отже, саме він має вирішити конституційний конфлікт, що виник, - на виборах. "Все переклали на народ. А навіщо тоді Конституційний суд, якщо конфліктні ситуації, пов'язані з Конституцією має вирішувати народ?", - зазначив у розмові з DW науковий консультант Центру Разумкова з правових питань Віктор Мусіяка. А експерта з конституційного права київського Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко ще тоді застерігала, що таке рішення може призвести до правового хаосу.