Символ Барселони - одне з найвідоміших творінь Антоні Гауді. Коли заходиш до храму Святого Сімейства (Саграда Фамілія), потрапляєш наче в ліс - височенні колони у формі дерев, м'яке світло. З башт церкви відкривається прекрасний краєвид на місто. Щоправда, це не для тих, хто боїться висоти. Можна спустись у крипту, де поховано Гауді. Будівництво храму розпочато 1882 року й триває донині.

Антоніо Гауді - це не тільки Саграда Фамілія, але й житлові Будинок Міла (фото) та Будинок Батьйо в кварталі Ашямпла. Ці будівлі є вражаючими прикладами архітектури модернізму. Щоправда, аби зазирнути до них, доведеться викласти 25 євро за вхідний квиток.

У районі Грасія на понад 17 гектарах розташований парк Гуель, закладений на початку 20 століття. Він поділений на дві частини. Монументальна - зі знаменитою мозаїчною лавою, витою як морський змій (на фото), а також іншими парковими спорудами архітектора Антоніо Гауді - включена у Список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Інша - засаджена деревами - оголошена заповідною та призначена для відпочинку.

Національний музей мистецтва Каталонії розташований у Національному палаці Монжуїк, збудованому в стилі необароко біля підніжжя гори. Колекція музею нараховує 260 тисяч мистецьких експонатів. Його вважають одним із найважливіших у місті. Там також зберігається найважливіша колекція каталонського мистецтва XIX-го та початку XX-го століття.

Каталонська кухня має що запропонувати гурманам. Наприклад, ботіфарра - фірмова каталонська ковбаска. За традицією її готують із нежирної свинини. Популярний напій - "Cava", який часто порівнюють з шампанським. За стандартами виробництва цього ігристого вина пильно стежать.

Набережна, що простягається на кілька кілометрів від Каррер-де-Сант-Карлес до Каррер-де-Бак-де-Рода, щодня приваблює масу туристів і місцевих, також її полюбляють і велосипедисти. Звідси, де навколо пальми, відкривається прекрасний вид на Середземне море. Уздовж маршруту розташовані пляжі "Барселонета", "Порт Олімпік" і пляж "Форум".

"Ґранья" - означає молочний бар або кафе, де подають переважно молочні десерти. Один з таких закладів - "Granja Viader - Cardedeu" - зберігся донині. Розташований у закрученому лабіринтами вулиць районі Раваль, тут пропонують чимало автентичних каталонських смаколиків. Найпопулярніший з них - какаолат. Це напій на основі какао, який винайшли на початку 1930-х років.

Блошиний ринок Меркат Дель Енкантс існує з 1300 року, хоча його локація часто змінювалася. У наші дні він працює чотири рази на тиждень на Plaça de les Glòries. Поціновувачам антикваріату, вінтажних речей і різноманітної старовини дуже варто його відвідати.

Барселона не перестає дивувати і подалі від головних туристичних принад. Наприклад, в районах Ель-Готіко або Ель-Борн є численні звивисті провулки, вулиці і приховані закутки із неповторним, майже середньовічним колоритом. Тут неодмінно варто заблукати, щоби випадково вийти на нові площі, помилуватися прикрашеними квітами балконами або ж пообідати у якомусь із автентичних місцевих ресторанів.

Посеред жвавого району Раваль розташований колишній бенедиктинський монастир Сан-Пау-дель-Камп - найстаріший християнський храм у Барселоні, збудований, вочевидь, наприкінці IX століття. Сьогодні це відреставрований комплекс романської архітектури з багатьма готичними та мавританськими елементами, які зачаровують око.

Підйом на Туро-де-ла-Ровіра осилити не просто, але це того варто. На горі розташовані залишки бункерів дель Кармель, які були частиною системи оборони міста. Сьогодні доступ відкрито для всіх охочих. Багато барселонців милуються звідси панорамою міста у променях сонця, що заходить.

Відвідати Рим і посидіти на Іспанських сходах - тепер це можуть собі дозволити лише туристи, які мають при собі зайві 400 євро. Нещодавно міська влада заборонила сидіти на знаменитих сходах в історичному центрі. За дотриманням заборони тепер стежить поліція. Той, хто, попри заборону, все ж таки вирішить посидіти на сходах, ризикує заплати штраф розміром до 400 євро.

Причина: з одного боку, туристи залишають на сходах сліди на кшталт залишків від жувальної гумки, плям від кави або вина; з іншого - сидячи на сходах, вони закривають собою саму архітектурну пам'ятку. Рим, де щороку зупиняється приблизно сім мільйонів гостей, - одне з найбільш відвідуваних міст Європи - і не єдине, яке страждає від напливу туристів і тому змушене вдаватися до відповідних заходів.

Натовпи туристів заполонили Барселону. Особливо це помітно на центральному бульварі Ла-Рамбла. Щоб зупинити наплив туристів, друге за величиною місто Іспанії заборонило будувати нові готелі та запровадило жорсткіші правила здавання кварти в оренду туристам. Мешканці Барселони, населення якої сягає 1,6 мільйона, страждають від штурханини на вулицях та екстремально високих цін оренду житла.

На це запитання не так вже й важко відповісти. Величезний туристичний лайнер, який привозить туристів до Венеції, вибивається з міського пейзажу. Венеція є відносно маленькою. В цьому італійському місті, частину якого звели на палях у морі, проживає приблизно 260 тисяч жителів. Але на ніч тут зупиняється майже стільки ж туристів, скільки в Берліні, де живе приблизно 3,5 мільйона людей.

Якщо ж до цього додати й тих, хто зупиняється у Венеції лише на день, вона залишить Берлін далеко позаду. За підрахунками експертів, місто щорічно відвідує приблизно 30 мільйонів туристів. Водночас туристи, які залишаються в місті лише на день, - це невдячні гості: вони зупиняються ненадовго й тому витрачають мало, але встигають заполонити вулиці і площі.

Влада Венеції хоче заборонити круїзні лайнери в історичному центрі і спрямувати їх до іншого порту. Оскільки для цього потрібно побудувати новий термінал, цей процес може затягнутися. Значно швидше можна втілити в життя ідею "вхідної плати", яку мають сплачувати туристи, які не ночують у місті. Упродовж найближчих років її планують ще підвищити - до 10 євро в "гарячий сезон".

Американський серіал "Гра престолів" став одним з найуспішніших у світі. Здебільшого, його знімали в місті Дубровник на півдні Хорватії. У серіалу безліч прихильників у всьому світі. Можна легко здогадатися, що це означає для містечка, яке нараховує лише 40 тисяч мешканців, - маси туристів!

Багато фанів серіалу хочуть на власні очі побачити місця зйомок. Як наслідок, понад півдюжини круїзних лайнерів та 10 тисяч туристів відвідують місто щодня. Для історичного міського центру з його вузькими вулицями та двома тисячами жителів це занадто багато. ЮНЕСКО навіть погрожувало позбавити місто на Адріатичному узбережжі титулу Світової спадщини. Сподіватимемося, що до цього все ж не дійде.

Місцева влада вирішила, що тепер зупинятися тут можуть лише два круїзні лайнери в день. На берег дозволено зійти максимум п’ятьом тисячам туристів. Завдяки напливу туристів багатшим Дубровник, начебто, не став. Більшість з них проводять тут лише кілька годин та витрачають не більше десяти євро. Крім того, навала туристів відштовхує заможних відпочивальників.

Більшість переповнених "туристичних гарячих точок" знаходяться у Південній Європі. Однак місця, які мають проблеми з напливом туристів, є й у Західній Європі: наприклад, Амстердам. Квартал червоних ліхтарів особливо популярний серед гостей. Крім нього туристів приваблюють паби, бари та кофішопи. Як наслідок багато п’яних відпочивальників горланять та блюють на вулицях Амстердама.

За минулий рік Амстердам прийняв близько 19 мільйонів туристів, включно з тими, хто провів у місті лише один день. При цьому населення Амстердама не перевищує 820 тисяч мешканців. Багатьом із них безкінечний потік туристів уже добряче набрид. Тепер у центрі міста більше не можна відкривати нові готелі та сувенірні крамниці. А круїзний термінал планують перенести на околиці міста.

Власникам квартир в Амстердамі тепер дозволено здавати свої помешкання туристам не більше, ніж на 30 днів на рік. А на деяких вулицях здавати помешкання туристам взагалі заборонено. Міська влада також прибрала всесвітньо відомий напис "I amsterdam", який довгий час прикрашав простір перед Державним музеєм. Занадто багато туристів хотіли біля цього напису фотографуватися.

Як це: жити у селищі з населенням 770 жителів, що розкинулось на березі мальовничого озера? Напевно, досить добре. Однак 770 місцевих мешканців щороку мають приймати приблизно мільйон туристів, які прибувають на 20 тисячах автобусів. Особливо важко місцевим жителям, коли "гості" все село сприймають як Діснейленд, фотографують приватні будиночки та сади, а потім їдуть далі.

Таке містечко справді існує. Воно називається Халльштатт і лежить в Австрії. Навала туристів тут трохи нагадує нашестя сарани, яка спочатку заполоняє місцевість, завдає шкоди, а потім прямує далі. В окремі дні до 10 000 туристів снують вузькими вуличками містечка, де живе лише 770 жителів.

Громаді цього невеличкого містечка, яке передусім користується популярністю серед туристів з Азії, це вже набридло. З 2020 року в Халльштатт пропускатимуть лише зі спеціальним квитком. Таким чином місцева влада хоче зменшити кількість автобусів із 20 до восьми тисяч. Крім того туристи повинні залишатись у містечку щонайменше 150 хвилин. Так вони, можливо, витратять більше грошей.

Кажуть, що більшість китайців знають про Халльштатт. Це австрійське містечко настільки популярне, що копію його спорудили в провінції Гуандун за майже 800 мільйонів євро. На відстані приблизно 7000 кілометрів від справжнього Халльштадту. Можливо, це вирішення проблеми й для інших переповнених туристами міст: побудувати копію, та нехай туди їдуть масові туристи!